WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Предмет політичної економії - Реферат

Предмет політичної економії - Реферат

умовам і можливостям виробництва, чи суспільство суб'єктивно обмежує задоволення матеріальних потреб і прирікає певну кількість людей на вимирання. Гострота цієї проблеми виокремлює політичну економію з низки наук, оскільки вона вивчає найглибиннішу сутність поведінки людини в суспільному житті - економічні інтереси людини.
Засоби виробництва людина застосовує з метою впливу на природу й створення продуктів свого споживання. В умовах ринкової економіки продукти праці споживаються через кушвлю-продаж у вигляді товару, про що йтиметься у відповідному розділі посібника. Засоби виробництва, які людина використовує в процесі праці, поділяються на предмети праці - те, на що людина спрямовує свій вплив, переробляє й робить здатним задовольняти ті або інші свої потреби, і засоби праці, за допомогою яких людина впливає на предмети праці у виробництві продуктів свого споживання, - устаткування, обладнання, технічні та технологічні засоби, енергоносії тощо.
За історію розвитку людства засоби праці постійно вдосконалювались, пройшовши шлях від примітивних знарядь - палиць, каміння до сучасного автоматичного устаткування та електронно-обчислювальних машин. Що досконаліші засоби праці, то продуктивніша праця людини. Що краще озброєна людина засобами виробництва, то вищий рівень розвитку продуктивних сил суспільства, то більші можливості задоволення потреб людини, то досконаліша система виробничих відносин.
За політекономічним визначенням, продуктивні сили - це рушійна сила, зміст, а виробничі відносини - їх соціально-економічна форма. Що вищий рівень розвитку продуктивних сил (змісту), то досконаліші виробничі відносини (форма), які в єдності створюють сприятливі можливості суспільства для виробництва матеріальних благ, отже, і реалізації інтересів людини. В суспільному житті основне питання полягає в тому, щоб з'ясувати, з яких причин люди мають різні можливості задовольняти свої потреби і чим це зумовлено.
Методи політичної економії
Особливості предмета науки зумовлюють особливості та зміст методів пізнання. Метод (від грецьк. methodos) - це спосіб пізнання дійсності, прийом дослідження. Метод лише тоді є науковим і практично доцільним та успішним, коли він відображає об'єктивні закони реальної дійсності. У політичній економії використовуються за-гальнонаукові і спеціальні методи дослідження економіки. До за-гальнонаукових належать математичні методи моделювання, кількісні та якісні методи аналізу, статистичні та ін. До спеціальних належать метод наукової абстракції, соціально-економічний експеримент, поєднання логічного та історичного підходів. Враховуючи специфіку предмета політичної економії, яка вивчає найскладнішу частину суспільного буття - відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і духовних благ, слід зазначити важливість використання тих методів дослідження, що дають уявлення про реальний економічний розвиток і запобігають фальсифікації та спотворенню дійсності.
Наукова сила політичної економії полягає в тому, що ця наука неупереджено розкриває реальний характер задоволення потреб людини. Відступ від наукового пізнання дійсності перетворює політичну економію на вульгарну (упереджену) суму уявлень і призводить до втрати нею авторитету, що відбувалося з політичною економією неодноразово протягом історичного розвитку, в тому числі і в недалекому XX ст. Завдання сучасних дослідників полягає у збереженні (дотриманні) науковості й поверненні політичній економії суспільного авторитету.
Єдність і відмінність предмета політичної економії і предмета економічної теорії.
У сучасній вищій школі викладається курс "Економічна теорія", який у 90-х роках минулого століття замінив навчальну дисципліну "Політична економія".
Науковці пояснюють таку заміну з різних, інколи протилежних позицій. Одні пов'язують це із суто ідеологічними кроками, зумовленими розпадом Радянського Союзу, відмовою від соціалізму з його науковим обґрунтуванням - теорією марксизму-ленінізму; інші вбачають у такій заміні принципово новий крок у розвитку економічної науки в сучасних умовах дослідження буття людства. За такої позиції все виглядає "або - або". Або політична економія, або економічна теорія. Водночас учені в пошуках істини знайшли і компромісний варіант, викладаючи політико-економічний аспект економічної теорії у сучасному його розумінні, виходячи з плюралістичних засад розвитку людського суспільства й економічних знань. Тим часом, ці науки відрізняються одна від одної, оскільки кожна має свій специфічний предмет дослідження, який визначає сутнісний зміст кожної науки, методи дослідження предмета, об'єкти дослідження, механізм впливу на об'єкт, принципи впливу, критерії знань предмета й об'єкта досліджень. Природно, якщо науки та їх предмети дослідження різні, то і назви наук відрізняються одна від одної. Сучасні дослідники повинні визначитись, чи економічна теорія - це та сама наука політична економія, але під сучасною назвою, чи політична економія й економічна теорія - це дві різні суспільні економічні науки?
Виходячи із сучасних наукових досліджень, подібність двох наук зумовлена тим, що це суспільні, економічні науки. Об'єкт дослідження в них єдиний - економіка. Але економіка - це надто складна система з відповідно складною структурою своєї побудови, дослідити і вивчити яку можна тільки зусиллями системи економічних наук. У системі економічних наук розрізняють загальні, конкретні або часткові науки.
Наголосимо, що політична економія й економічна теорія належать до загальних економічних наук, їх єдність полягає в тому, що вони досліджують відносини між людьми в економічній сфері їх вияву. Відмінність наук ґрунтується на тому, що економічна теорія досліджує економічні відносини в єдності виробничих, техніко-економічних й організаційно-економічних відносин, з'ясовує загальні економічні закономірності, тоді як політична економія у системі економічних наук досліджує найглибший, базовий прошарок сукупності економічних відносин - виробничі відносини як вираз економічних інтересів людей у поєднанні з продуктивними силами, від рівня розвитку яких залежить можливість реалізації інтересів людей, задоволення їх потреб і зростання добробуту.
Список використаної літератури
1. Андреев Б. Ф. Системный курс экономической теории: микроэкономика, макроэкономика. - Л.: Лениздат, 1998. - 574 с.
2. Аникин А. В. Юность науки. - М.: Политиздат, 1985. - 367 с.
3. Бартенев С. А. Экономические теории и школы (история и современность). - М.: БЕК, 1996. - 352 с.
4. Беляев О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. -328с.
5. БоддиД.,Пэйтон Р. Основы менеджмента. - СПб., 1999.
6. Борисов Е. Ф. Экономическая теория. - М.: Юристь, 1999. - 568 с.
7. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: вопросы - ответы. - М.: Инфра-М, 2000. - 196 с.
8. Бутук А. И. Экономическая теория. - К.: Вікар, 2000. - 301 с.
9. Всемирная история экономической мысли: В 6 т. - М.: Мысль, 1987.
10. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., ПалкінЮ. І. Основи економічних знань: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1999. - 403 с.
Loading...

 
 

Цікаве