WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Предмет політичної економії - Реферат

Предмет політичної економії - Реферат

наук, у тому числі й політичної економії, насамперед визначивши предмет кожної з них. Глобальні соціально-економічні процеси 90-х років XX ст., пов'язані з розпадом Радянського Союзу, Югославії та соціалістичної системи загалом, супроводжувалися трансформацією економічної науки. Місце політичної економії у вищих навчальних закладах посіла економічна теорія та економікс. Втім, зрозуміло, що навіть офіційне невизнання й відмова від дії закону всесвітнього тяжіння не позбавить людину ризику загинути від цеглини, яка падає згори. І відмова від назви "політична економія" не звільняє вчених від необхідності досліджувати економічні закони, за якими розвивається людське суспільство в тій або іншій соціально-економічній системі.
Зміст предмета політичної економії
Сучасні уявлення про складну структуру економічних відносин становлять наукові витоки визначення змісту предмета політичної економії. Економіку характеризують відносини щодо раціонального використання всіх наявних ресурсів буття людини в конкретних історичних соціально-економічних умовах.
Науковці при цьому розглядають два аспекти економіки:
o техніко-економічні відносини - відносини щодо раціонального використання наявних ресурсів, зумовлені властивостями самих ресурсів і технологічними можливостями їх пристосування до потреб людини;
o соціально-економічні відносини - відносини, зумовлені характером стосунків людей залежно від пануючої форми власності в певному суспільстві.
Єдність цих двох аспектів зумовлюється тим, що люди в процесі виробничого використання ресурсів взаємодіють з природою і між собою. Так виникає активне ставлення людини до природи в процесі виробництва, яке розкривається категорією політичної економії "продуктивні сили". Взаємовідносини людей між собою в процесі виробництва можна описати категорією "виробничі відносини", які спираються на пануючу в суспільстві форму власності. Предметом політичної економії є вивчення виробничих відносин у їх єдності з продуктивними силами, а також вивчення дії економічних законів.
У змісті виробничих відносин формуються й чітко простежуються три елементи: хто вступає у відносини в процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ-людина; на що спрямована дія людини у виробничому процесі - на предмети праці; чим людина впливає на предмети праці і перетворює їх на предмети свого споживання - засобами праці. Ці елементи поєднуються у певному кількісному і якісному співвідношенні організаційними, управлінськими відносинами, які вивчає самостійна наука управління. Політична економія у центр наукових пошуків ставить питання щодо причин зміни виробничих відносин протягом історичного розвитку суспільного життя людей. У сучасних умовах переосмислення поглядів на історичний процес розвитку людства існує думка відмовитися від політичної економії та замінити її будь-якою іншою наукою, найчастіше пропонується замінити її аналізом ринкових відносин.
Науковці вважають, що розвиток суспільства, який залежить від багатьох чинників, можна описати за допомогою багатьох теорій, класифікувавши їх у навчальному варіанті за групами: перша - теорії, які заперечують єдність історичного процесу та існування загальних закономірностей прогресивного соціально-економічного розвитку людства (циклічні); друга - теорії, що визнають певні закономірності такого розвитку (детерміністські, теорії періодизації за формами господарювання) (табл. 1).
Таблиця 1 Основні теорії причин і періодизації розвитку суспільства
Теорії Основні положення
Циклічні (індстсрміністські) Заперечують історію розвитку людства як закономірний процес, розглядають її як сукупність культур, що народжуються і вмирають; Розглядають історію людства як набір локальних цивілізацій, шлях розвитку яких визначений
Детерміністські:
демографічний детермінізм
географічний детермінізм технологічний детермінізм Пояснює залежність розвитку людства від зростання народонаселення Розглядає залежність розвитку людства від навколишнього природного середовища Абсолютизує технічний прогрес
Теорії періодизації за формами господарювання:
теорія Б. Гільдебранда теорія О. Богданова Визнають критерієм періодизації обмін: натуральне господарство - грошове господарство - кредитне господарство - дрібне натуральне господарство - мінове господарство - колективізм
Представники першої групи теорій розглядають як чинники розвитку людства закони природи, закони Бога і вважають, що шлях розвитку локальних цивілізацій визначено. Представники другої групи теорій чинники розвитку шукають у демографічних процесах, тобто у зростанні населення Землі; географічному середовищі, абсолютизації науково-технічної революції; формах обміну або формах господарювання; неекономічних причинах - державних, соціально-правових, психобіологічних; соціально-економічних способах виробництва. Вони вважають, що еволюція типів суспільного господарства і прогресу відбувається відповідно до певних закономірностей і внаслідок змін у виробничих відносинах.
Процес удосконалення виробничих відносин
Розвиток відносин між людьми має об'єктивний характер, людина водночас прогресує у використанні виробничих відносин і сприяє їх постійному вдосконаленню. Якби можна було в реальному житті задовольняти життєві потреби людини без виробництва матеріальних благ, то людина як істота розумна не витрачала б свій розум, фізичні сили, енергію, час на виробництво необхідних для збереження життєдіяльності речей. Але це неможливо і людство споконвіку вирішує проблеми виробництва, розподілу, обміну та споживання того, що створює своєю працею або бере у природи.
З появою політичної економії досліджуються виробничі відносини і створюється відповідний науковий понятійний апарат, що розкриває суть, витоки, причини, перешкоди вдосконалення відносин між людьми в процесі виробництва матеріальних благ заради задоволення власних різноманітних потреб. Теоретичним, науковим виразом виробничих відносин є економічні категорії, які відображають і науково пояснюють економічні процеси і явища в житті людства, наприклад, ринкова економша, гроші, ціна, прибуток, заробітна плата тощо. Економічні явища й процеси, що постійно повторюються і мають стійкий характер та причини свого вияву, формують економічні закони.
Економічні закони відображають найсуттєвіші, найтиповіші ознаки функціонування та розвитку виробничих відносин і, як і закони природи, мають об'єктивний характер, але виявляються лише через виробничу діяльність людини. Вступаючи у певні виробничі відносини, людина змушена зважати на умови свого матеріального буття. Навряд чи сучасна людина добровільно погодилася б обмежити свої потреби лише заробітною платою, пенсією, стипендією, але економічні закони змушують її скорятись умовам свого матеріального становища в суспільстві. Слідпам'ятати, що йдеться про об'єктивні процеси і явища в економічному житті людини, а не про штучні або злочинні обмеження задоволення потреб людини в суспільстві. Політична економія, вивчаючи реальне задоволення потреб людини й зростання її добробуту, допомагає встановити, чи справді рівень добробуту людини відповідає об'єктивним
Loading...

 
 

Цікаве