WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Меркантилізм (пошукова робота) - Реферат

Меркантилізм (пошукова робота) - Реферат

галузі, де не створюється вартість (освіта, культура, політична сфера). Прибутки трудівників нематеріальної сфери, як вважав А. Сміт, є другорядними. Але для того щоб матеріальна сфера не втрачала частини своїх прибутків, суспільству потрібно заощаджувати на нематеріальній. Ця ідея вченого є ключовим положенням у сучасній монетаристській макроекономічній теорії.
Невіддільною складовою економічного вчення А. Сміта є теорія відтворення капіталу. Він визначав реальний капітал як запас засобів виробництва, необхідний для нормального відтворення, поділивши його на основний і оборотний. До основного капіталу належали знаряддя праці, будинки, споруди та поліпшення якості землі, до оборотного - всі засоби, речі, готівка, що обслуговують процес виробництва. Торговельний і позичковий капітали, як і промисловий, мають продуктивний характер і претендують на одержання своєї частки прибутку. А. Сміт спробував знайти джерело нагромадження капіталу. Це могли бути заощадження капіталістів і економія витрат на нематеріальну сферу. Справжнім нагромадженням вважається нагромадження не засобів виробництва, а споживчих товарів. Додержуючись цієї думки, учений обґрунтував можливість криз надвиробництва споживчих товарів, пояснивши це тим, що темпи підвищення споживчих витрат основних класів менші за темпи зростання виробництва цих товарів. Споживчі витрати капіталістів зменшуються, тому що вони повинні заощаджувати, щоб нагромадити капітал, а робітники, маючи мінімальну зарплату, змушені обмежувати своє споживання.
Економічне вчення А. Сміта посідає значне місце в розвитку теоретичних ідей класичної школи. Вчений був послідовним прихильником вільного підприємництва, яке він назвав природним порядком. А. Сміт вважав, що на основі цього порядку повинна розроблятися державна економічна політика, яка має відповідати економічним законам, а не суперечити їм. Крім того, він висунув ідею необхідності існування вільної внутрішньої та зовнішньої торгівлі, що передбачається "природним порядком", і довів можливість класової боротьби. Він намагався також проаналізувати реальну систему ціноутворення, що діє за вільної конкуренції. Вся теоретична конструкція А. Сміта має безпосередню практичнуспрямованість і значущість.
Д. Рікардо (1772-1823) - визначний представник англійської класичної політекономії. Народився в Лондоні у родині багатого торгівця товарами й цінними паперами, за освітою економіст, соціолог, публіцист, за родом діяльності - фінансист (біржовий маклер), з 16 років працював у конторі батька. Все життя Д. Рікардо займався самоосвітою, це була дуже ерудована особистість. Незважаючи на турботи про своїх численних нащадків, Учений займався громадською діяльністю. У 1819 р. він купив місце в англійському парламенті і виявив себе талановитим оратором, виступаючи з конструктивними пропозиціями, був засновником англійського клубу політекономії. Основні праці Д. Рікардо "Ціна золота" (1809 p.), "Висока ціна зливків як доказ знецінювання банкнот" (1810 p.), "Досвід про вплив низької ціни хліба на прибуток капіталу" (1815 p.), "Проект стабільного грошового обігу" (1816 р.), "Початки політичної економії і оподаткування" (1817 р.) ввійшли до скарбниці світової економічної науки.
Економічна система Д. Рікардо складається з кількох частин, насамперед теорії вартості і грошей. Він, як і А. Сміт, відокремив мінову вартість і споживну вартість товару. Ототожнюючи мінову вартість і вартість, Д. Рікардо разом з тим запропонував своє оригінальне розуміння вартості товарів. Всі товари він поділив на відтворювані і невідтворювані. Відтворювані - це ті товари, які можна багаторазово повторити, невідтворювані (рідкісні) - ті, що дуже складно повторити без порушення їх якості (цінні й антикварні речі, вина довгої витримки і т. ін.). Учений вважав, що невідтворювані товари не мають вартості (їх немає з чим порівняти), але мають високу ціну (бо попит перевищує пропозицію). Вартісна оцінка застосовується тільки для відтворюваних товарів. Характеристика вартості двоїста: насамперед це відносна вартість, коли певний товар вимірюється через кількість іншого товару, й абсолютна вартість, коли оцінюються витрати праці на виробництво цього товару порівняно з витратами на виробництво іншого. На розмір абсолютної вартості товару впливають суспільно необхідні витрати праці. На думку Д. Рікардо, це витрати праці за найгірших умов виробництва. Обіг товарів обслуговують гроші. Вартість золотих грошей - це кількість праці, витрачена на їх виробництво. В обігу може бути скільки завгодно золотих грошей, їх кількість зштовхується з масою товарів на ринку, і встановлюється ринкова ціна товарів й золотих грошей. В обігу золоті гроші можуть бути замінені паперовими, розмінними на золото за твердим курсом. Як послідовний захисник кількісної теорії грошей, Д. Рікардо стверджував, що зростання грошової маси в обігу може призвести до знецінення не лише паперових, а й золотих грошей, тому контроль за стабільністю паперово-грошового обігу повинен бути покладений на державу і національний банк. Коли держава починає регулювати масу золотих грошей, вона безпосередньо впливає на рівень цін, і, виходячи з цього, на прибутки класів.
Основною формою доходу найманих робітників є заробітна плата. Заробітна плата як плата за працю поділяється на номінальну і реальну. Номінальна зарплата - сума грошей, що сплачують робітнику, на її розмір безпосередньо впливає капітал. Реальна зарплата - це кількість робочого часу, необхідного для виробництва життєвих засобів для працівників. Прибуток на капітал Д. Рікардо розумів як плату капіталісту за організацію виробництва. Як компоненти вартості, зарплата і прибуток взаємно протилежні, у них обернена залежність, отже, економічні інтереси найманих працівників і капіталістів протилежні. Відомий економіст вважав, що в процесі нагромадження капіталу створюється особливий механізм впливу на номінальну зарплату. Капітал, регулюючи темпи свого нагромадження, задає рівень ціни праці. Звичайно встановлюється мінімальний рівень зарплати. Нагромадження капіталу може призводити до зростання попиту на робочу силу, отже, до підвищення зарплати. Зростання зарплати, на думку Д. Рікардо, дасть змогу робітникам мати більше дітей, що в майбутньому призведе до збільшення безробіття і зниження життєвого рівня населення. Якщо ця тенденція набуває характеру закону, то держава має підтримувати ціну праці на рівні мінімуму засобів існування (так званому природному
Loading...

 
 

Цікаве