WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Меркантилізм (пошукова робота) - Реферат

Меркантилізм (пошукова робота) - Реферат

дослідження, продуктивно використовувався і емпіричний метод (теоретичні положення було проілюстровано прикладами). Все це дає підстави стверджувати, що в економічній концепції В. Петті закладено елементи нового аналітичного підходу до економічних явищ і процесів.
Формування класичної школи у Франції пов'язано з ім'ям П. Буагільбера (1646-1714), якого називають родоначальником французької класичної політекономії. П. Буагільбер за походженням дворянин, за освітою - філософ, літератор, юрист; учився в Англії. У 1677 р. одержав судову посаду в Нормандії. У 1695 р. купив посаду судді округу Руана.
У праці під назвою "Докладний опис становища Франції, причини падіння її добробуту, прості засоби відновлення, або Як за один місяць доставити королю всі гроші, яких він потребує, і збагатити все населення", написаній у 1695-1696 pp., П. Буагільбер проаналізував причини бідування Франції та можливі шляхи виходу з економічної кризи. На його думку, причина бідності Франції - це відсталість сільського господарства, і тому необхідна реформа економіки буржуазно-демократичного характеру,що передбачала б удосконалення правового законодавства (зміну старих феодальних законів новими буржуазно-демократичними), і, можливо, здійснення кількох економічних реформ, щоб збільшити реальне багатство Франції. Вчений вважав, що реальне багатство - це маса товарів, потрібних населенню, а гроші - штучне багатство, що має сприяти нагромадженню реального. Реальне багатство повинно нагромаджуватися за допомогою встановлення системи "пропорційних" цін. Пропорційними цінами, на думку П. Буагільбера, є такі ціни, що забезпечують "справедливий", еквівалентний обмін товарів відповідно до кількості втіленого в них робочого часу. Ці ціни дають можливість кожній галузі відшкодовувати витрати й одержувати прибуток; складаються за умов вільної конкуренції і збільшують купівельний попит, при якому відбувається безперебійна реалізація товарів і встановлюється економічна рівновага.
П. Буагільбер першим найґрунтовніше сформулював ідею вільного підприємництва (конкуренції). Держава в моделі вільного підприємництва повинна здійснювати тільки податкову політику з метою регулювання рівня виробництва і споживання в країні. Вперше в історії економічної думки він виклав ідею кризового розвитку капіталізму. Вчений вважав, що причина економічної кризи полягає у надлишку товарних благ, коли споживчі витрати відстають від розмірів виробництва внаслідок "непропорційного" розподілу багатства. Цей варіант теорії криз став основою неокейнсіанської моделі макрорегулювання. Розглядаючи основні положення кризової теорії розвитку, П. Буагільбер запропонував систему практичних заходів, що повинна вживати держава. Це передусім здійснення податкової реформи з метою перегляду процентних ставок оподаткування; перехід від політики протекціонізму (як основного інструменту практичного меркантилізму) до фритредерської зовнішньої і внутрішньої торгівлі, вільної від обмежень; гарантування свободи підприємництва представникам національного капіталу завдяки ухваленню відповідних законів, а також скасування політики штучної підтримки низьких цін на товари.
Найважливішою подією політичного, економічного і соціального життя Франції стала поява фізіократичної школи. Засновником французького фізіократизму був Ф. Кєне (1694-1774) - виходець із селянської родини. У 17 років став учнем лікаря-хірурга, з 1711 р. жив у Парижі, одночасно працював і вчився. Вивчав медицину, астрономію, фізику. З 1717 р. розпочав самостійну практику. У 1734 р. став лікарем герцога Віллеруа. З 1749 р. - особистий лікар маркізи Помпадур і короля Людовика XV. Організував клуб політекономії, в якому обговорювали проблеми економічних реформ у Франції. Основні праці Ф. Кєне: "Економічна таблиця" (1758 p.), "Економічна таблиця. Загальні ознаки економічної політики землевласницької держави" (1760 p.).
До основних складових концепції фізіократичної школи належать вчення про вартість, теорія земельної ренти і теорія відтворення. На думку вченого, продуктивною вважається тільки сільськогосподарська праця. Розглядаючи питання вартості, він зазначав, що сфера обігу не приносить прибутку, і гроші не є символом багатства. Справжнє багатство - це земля і товари, отримані з землі, тому промислова праця лише видозмінює форму чистого продукту, створюваного у землеробстві. Створювана тут вартість є результатом природи та праці і дорівнює витратам виробництва плюс чистий продукт. Витрати виробництва - це аванси фермерів у землю, що повинні окупатися вартістю продукції. Земельна рента має становити більшу частку чистого продукту, а витрати виробництва-значний відсоток від усієї вартості, створюваної у сільськогосподарському виробництві. Визначення земельної ренти доповнилося у Ф. Кєне розглядом питання про її привласнення. Земельну ренту як один з найважливіших елементів чистого продукту повинен одержувати фермер. Фер-мери-орендарі, звільнені від податкового пресу, сприятимуть інтенсивному розвитку сільського господарства. Оподаткування землевласника, як вважав Ф. Кєне, повинно бути прогресивним.
Розглядаючи створення сільськогосподарського продукту, Ф. Кєне описав класову структуру французького суспільства періоду становлення капіталізму. Фермери, що працюють на орендованій землі, це продуктивний клас. Земельні власники, промисловці і робітники - непродуктивні класи, бо вони беруть участь тільки у переробці продукту, створеного фермерами. Учений показав механізм розподілу чистого продукту між трьома класами, склавши схему його часткового і повного обігу. Він вважав, що найбільшою проблемою є здійснення повного обігу, коли чистий продукт перерозподіляється між усіма трьома класами, а загалом необхідно домагатися поєднання інтересів, долаючи нееквівалентність обміну між різними класами.
Учений надав кілька практичних рекомендацій щодо вдосконалення розподілу чистого продукту. Передусім держава повинна піклуватися про сільське господарство. Для цього необхідне вдосконалення податкової політики держави, тобто пільгове оподаткування прибутків фермерів і прогресивне - земельних власників. Ф. Кєне вважав, що потрібно зробити так, щоб витрати промислового і торговельного капіталів були мінімальними, оскільки вони є відрахуванням з чистого продукту фермера. Для реалізації своїх рекомендацій він пропонував скасувати протекціонізм зовнішньої торгівлі, встановити високі ціни на хліб, щоб не зменшувався прибуток фермерів й
Loading...

 
 

Цікаве