WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Домогосподарства (пошукова робота) - Реферат

Домогосподарства (пошукова робота) - Реферат

психічною реальністю, яку можна прямо і кількісно виміряти.
Визначена у такий спосіб корисність має суто особистий, суб'єктивний характер. Французький філософ Е. де Кондильяк зазначав: "Отже, з міркувань про корисність речей складається їх цінність, і залежно від цих міркувань вона підвищується або знижується... Але якби почали вважати цінність ознакою невідносною, невіддільною від речей і незалежною від міркувань, то це поняття стало б лише джерелом поганих роздумів".
Економісти неодноразово намагалися відмовитися від терміна "корисність", який має оцінний характер, знайти йому кращий відповідник. Російський економіст Н. Бунге пропонував використовувати поняття "придатність". "Потреба у наркотичних засобах, - писав він, - незаперечна, але чи можна сказати, що опіум і гашиш корисні для тих, хто палить, - вони тільки придатні як речовина для сп'яніння". Італійський економіст і соціолог В. Парето запропонував замінити термін "корисність" неологізмом ophelimite, що означає відповідність між речами та бажаннями. Французький економіст Ш. Жид пропонував використовувати термін "бажаність", вважаючи, що ця категорія "не передбачає існування у бажань моральних або аморальних ознак, розумних або нерозсудливих". На підтримку терміна "бажаність" висловлювався і відомий американський економіст і статистик І. Фішер, зазначаючи перевагу антоніма "небажаність" порівняно з "некорисністю". Але термін "корисність" пережив своїх критиків і вживається й досі.
Завдання кожної з національних економік - сприяти постійному збільшенню обсягу споживання товарів і послуг домогосподарством, оскільки недоспоживання призводить до утворення надлишків виробленої товарної маси, що спричиняє кризи в економіці. Вироблена продукція не може бути реалізована з двох основних причин. По-перше, вироблені товари не відповідають потребам домогосподарства, по-друге, споживачі не мають достатнього доходу, щоб придбати ці товари. Проте, згідно із схемою кругообігу продуктів і ресурсів (рис. 16), фірми, не отримуючи грошей за товари та послуги, не мають коштів для закупівлі ресурсів і відповідно не можуть сплатити домогосподарствам заробітну плату. Отже, домогосподарства не матимуть доходу, щоб знову купувати товари і послуги.
Доходи домогосподарств
Для визначення економічного становища домогосподарства найчастіше застосовують два поняття: дохід і майно (багатство) (табл. 9).
Дохід домогосподарства - це загальна сума грошей, яку отримала особа або родина протягом певного періоду (як правило, за рік). Дохід складається із заробітної плати та інших трудових доходів, доходів від власності, у тому числі ренти, процентів, дивідендів, а також із трансфертних платежів, зокрема соціальної допомоги малозабезпеченим або допомоги у зв'язку з безробіттям.
Таблиця 9 Дохід і майно домогосподарства
Дохід Майно (активи)
Трудові доходи:
заробітна плата та виплати інші трудові доходи дохід самостійно зайнятих Матеріальні об'єкти:
власний будинок майно, що приносить ренту автомобілі
Дохід від власності: інше нерухоме майно
рента Фінансові:
дивіденди готівка
проценти поточні рахунки
Трансфертні платежі:
соціальна допомога малозабезпеченим ощадні рахунки акції та взаємні фонди
допомога у зв'язку з безробіттям участь у партнерстві
Майно - це чиста вартість активів, якими домогосподарство володіє на певний момент часу. Майно - це нагромадження грошей, а дохід - потік грошей упродовж певного періоду. До майна домогосподарства належать матеріальні об'єкти - будинки, автомобілі, інші споживчі блага тривалого користування, земля, а також фінансові ресурси - готівка, ощадні рахунки, акції, облігації тощо. Складові майна називають активами, а зобов'язання, тобто борги, - пасивами. Різниця між сумою активів і сумою пасивів на певний момент часу називається власним капіталом або майном на певний період часу.
Дохід домогосподарства розглядається у цьому разі через теорію цін. Заробітна плата є ціною праці, рента - ціною землі, а процент - ціною капіталу. Для більшості населення розвинених країн заробітна плата є основним джерелом існування і становить, як правило, від 2/3 до 3/4 національного доходу.
Заробітна плата - це сума грошей, що сплачується найманому працівнику за використання його праці. Основним фактором, що впливає на рівень заробітної плати, є ефективність використання трудових ресурсів, яка вимірюється показником "продуктивність праці" (або трудомісткістю).
Продуктивність праці - це відношення кількості виробленої продукції до кількості праці, що використали на виробництво цієї продукції. Трудомісткість - це кількість праці, використаної на виробництво одиниці продукції в одиницю часу. В свою чергу, на продуктивність праці впливає ефективність використання інших виробничих ресурсів, тобто фондовіддача і матеріаловіддача.
Ціну праці також визначає її якість, що залежить від фізичних і розумових здібностей, освітнього і професійного рівня, виробничого досвіду тих, хто зайнятий у виробництві. Існують також чинники, які не мають вартісного виміру, але відіграють важливу роль, наприклад, моральні цінності, соціально-психологічний клімат у колективі.
На формування рівня заробітної плати впливає рівень конкуренції на ринку праці. В умовах досконалої конкуренції ціна праці не залежить від того, в якій фірмі трудяться працівники, оскільки всі вони отримують однакову заробітну плату, що сприймається фірмою як заздалегідь задана величина. Рівень оплати праці в умовах досконалої конкуренції максимальний.
Профспілки мають велике значення на ринку праці, їх мета-максимізація заробітної плати, поліпшення умов праці й отримання працівником додаткових виплат і пільг. На конкурентному ринку праці профспілки діють у такий спосіб, щоб або збільшити попит на працю, або обмежити пропозицію праці. Підвищення попиту на працю досягається за допомогою реклами, політичного лобіювання, а також збільшенням ефективності та якості праці, зокрема у результаті роботи гуртків контролю якості, завдання яких - знайти можливості підвищення продуктивності праці, кращого використання машин та обладнання, економії сировини і поліпшення якості продукції.
Обмеження пропозиції праці може бути наслідком діяльності профспілок із включення певної спеціальності до списку ліцензованих професій, досягатися за рахунок скорочення робочого тижня, заборони або зменшення обсягу надурочних робіт, зниження пенсійного віку, обмеження дитячої або жіночої праці, стримування імміграції іноземних працівників. Якщо профспілка має монопольну владу на ринку, вона прагнутиме обмежити пропозицію праці, щоб підвищити рівень зарплати, але це зустрічається рідко. Про роль профспілоксвідчить той факт, що заробітна плата членів профспілок у розвинених країнах, як правило, вища, ніж у тих, хто не бере участі у профспілковому русі. Середній рівень заробітної плати відрізняється також у різних галузях та у працівників різних професій.
В основі пропозиції праці домогосподарством лежить проблема вибору між працею та відпочинком. Праця не є метою для людини, праця - засіб отримання доходу для задоволення
Loading...

 
 

Цікаве