WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Відносини власності (пошукова робота) - Реферат

Відносини власності (пошукова робота) - Реферат

забезпечуватиме використання благ;
o право на дохід, тобто право володіння результатами від використання благ;
o право суверена, тобто право на відчуження, споживання, зміну або знищення блага;
o право на безпеку, тобто на захист від експропріаціїблаг і від шкоди з боку зовнішнього середовища;
o право на передавання благ у спадок;
o право на безстроковість володіння благом;
o заборона на використання способом, що завдає шкоди зовнішньому середовищу;
o право на відповідальність у вигляді стягнення, тобто можливість стягнення блага на сплату боргу;
o право на залишковий характер, тобто право на існування процедур та інститутів, що забезпечують поновлення порушених повноважень.
Феномен власності пов'язано з фундаментальним положенням теорії про обмеженість економічних ресурсів щодо потреб, тобто з проблемою відносної рідкісності ресурсів. Як писав один з класиків теорії маржиналізму К. Менгер, зрештою основою власності є існування благ, кількість яких менша порівняно з потребами в них. Тому інститут власності є єдино можливим інститутом вирішення проблем "невідповідності між потребою і доступною розпорядженню кількістю благ". Отже, центральним моментом відносин власності стає система винятків із доступу до ресурсів, тобто відсутність вільного доступу до них. Тільки в такому разі між суб'єктами господарської діяльності виникають економічні відносини. Вільний, безперешкодний доступ до матеріальних ресурсів породжує ситуацію "нічийності" власності, коли об'єкт належить одночасно всім і нікому зокрема. Для забезпечення принципу винятку необхідна специфікація прав власності, тобто створення умов для набуття прав власності тими, хто здатний дістати з ресурсів більшу користь. "Якщо права на певні дії можуть бути куплені і продані, - зазначає Р. Ко-уз, - їх зрештою набувають ті, хто вище цінить даровані ними можливості виробництва або розваг. У цьому процесі права будуть набуті, поділені і скомбіновані у такий спосіб, щоб зумовлена ними діяльність приносила дохід, який має найвищу ринкову цінність". Чітке визначення прав власності допомагає господарським суб'єктам приймати найефективніші рішення, оскільки всі позитивні і негативні результати їх діяльності позначаються на власникові. Стимул господарського суб'єкта прямо залежить від визначеності прав власника.
Економічною формою реалізації права власності на фактори виробництва є певний вид доходу. Відповідно до системи факторів виробництва - праця, капітал, земля, підприємництво - існує функціональний розподіл доходів у ринковій економіці: заробітна плата, процент, рента, прибуток. Власність визначає види доходу, їх створення і розподіл визначається ціновим механізмом ринку. Позитивний аналіз формування факторних доходів у науковій системі маржиналізму дає можливість дійти висновку, що відносини власності в ринковій економіці не пов'язані з поняттями експлуатації, законних або незаконних доходів, соціальної справедливості або несправедливості: власники факторів виробництва через деперсоніфікований механізм цін привласнюють результати виробництва у вигляді факторних доходів. Отже, відповідь на питання про об'єкти власності дає класифікація економічних ресурсів і похідних від них цінностей.
Структура власності у змішаній економіці
У реальній дійсності для вирішення основних економічних проблем суспільство використовує різні механізми. Основою соціально-економічної системи є відносини власності, що означає насамперед спосіб, за допомогою якого координується і спрямовується економічна діяльність людей. Йдеться про певний спосіб прийняття рішень з питань, що виробляти, на основі яких комбінацій обмежених ресурсів і технологій, для кого. Приватна власність, що виникла природним шляхом у процесі розвитку цивілізації, зумовила стихійний порядок координації економічної діяльності, який не виключає державного втручання в економічний процес. Таким стихійним порядком є ринок, де інформація, необхідна для прийняття рішень покупцями і продавцями, передається через цінові сигнали.
У реальній ринковій економіці діють два основні типи власності - приватна і державна. З урахуванням реалій змішаної економіки, яка характеризує сучасні господарські системи розвинених країн, а також якісних зрушень у відносинах приватної власності, що виявляються в різноманітності її форм, приватну власність можна було б назвати недержавною. Отже, відносини власності в сучасній ринковій економіці є двополюсною системою. Причому ця система асиметрична в бік недержавних форм власності, чим забезпечується ринкове середовище. В цьому сенсі доречно навести вислів теоретика економічного лібералізму XX ст. австрійського професора Л. фон Мізеса: "Виробництво може спрямовуватися або ринковими цінами, або урядовою радою з управління виробництвом. Третього рішення немає. Неможлива третя соціальна система, яка була б ні соціалістичною, ні капіталістичною". Недержавні форми власності, що виростають з приватної, зумовлюють властивий ринку спосіб координації економічної діяльності.
Форма власності визначається її суб'єктами, методами господарювання та способами привласнення умов і результатів економічної діяльності. Останні характеризуються комплексом соціально-економічних норм, що регулюють відносини юридичних і фізичних осіб з навколишнім світом.
Створення умов для розвитку різноманітних форм власності і підприємництва є одним з вирішальних чинників успіху в соціально-економічному і науково-технічному прогресі. Згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України "Про підприємства в Україні", існують такі організаційно-правові форми підприємств в Україні: приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства; господарське товариство; підприємство, засноване на власності об'єднання громадян; комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади; державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.
Еволюція приватної власності за сучасних умов відбувається в напрямі становлення і функціонування колективно-приватного підприємництва. По-перше, це акціонерні товариства, які є найпоширенішою формою підприємництва в світовій економіці. Економічна природа, спосіб організації і діяльність акціонерного товариства демонструють процес "дифузії" власності, що означає формування економічних відносин унаслідок прямого поєднання власності і праці (у разі, коли працівник купує акції того підприємства, на якому працює). По-друге, це перетворення класичної приватної власності на так звану власність працівників. Мова йде про "народні підприємства", де власник обов'язково працює на
Loading...

 
 

Цікаве