WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Основні напрями посткласичної економічної теорії в першій половині XIXст. - Реферат

Основні напрями посткласичної економічної теорії в першій половині XIXст. - Реферат

товару знижується і в разі насичення потреб досягає нуля. Згідно з другим законом, максимального задоволення суб'єкт досягає за тієї самої кількості матеріальних благ, коли корисність кожного блага однакова. На цих законах ґрунтується сучасна теорія споживання обмежених благ, суть якої полягає в тому, що товари мають цінність тільки тоді, коли їх кількість менша за потребу в них. На думку ученого, приватні виробники повинні так розподіляти свою працю, щоб гранична цінність кожного блага дорівнювала граничній вазі витраченої праці. Г. Госсен є одним із родоначальників математичної школи. Теорія споживчого вибору також спирається на теорію споживання Госсена, а його закони становлять основу сучасної мікроекономіки.
Наприкінці XIX ст. з'явилася історична школа, яка перетворилась на окремий напрям політичної економії, її основним представником був Ф. Ліст (1789-1846) - німецький економіст, юрист. Народився у м. Рейтлінгені (південна Німеччина) у родині заможного ремісника. Вивчав право в Тюбінгенському університеті, у 28 років став професором "практикидержавного управління" у цьому університеті. Ф. Ліст був активним політичним діячем, брав участь у спілці за об'єднання Німеччини, перебував на державній та дипломатичній службі. У 1841 р. була видана праця Ф. Ліста "Національна система політичної економії", в якій він назвав політекономію А. Сміта космополітичною, тому що вона не виокремлювала національні особливості розвитку країн, а аналізувала загальні економічні закони. Учений вважав, що різні країни перебувають на різних рівнях розвитку, і для кожної країни характерна своя "національна економія", якою управляють особливі економічні закони. Визначаючи особливості розвитку Німеччини, він вирізняв кілька рівнів розвитку будь-якої нації (дикий, пастушачий, землеробський, землеробсько-промисловий, промислово-торговельний). На думку Ф. Ліста, Німеччина не досягла найвищого промислово-торговельного ступеня і тому має вживати певних заходів, щоб досягти рівня економічного розвитку багатьох країн. Це насамперед протекціоністська політика держави, яка захищає національний ринок; розвиток національної промисловості, що передбачає перехід від мануфактурної стадії виробництва до машинної; політичне об'єднання Німеччини; колонізація вільних східних земель. Ф. Ліст зазначав, що фритредерська зовнішня торгівля можлива тільки тоді, коли Німеччина досягне найвищого рівня економічного розвитку.
Ігноруючи аналітичні методи економічних досліджень, він ототожнював кілька різнорівневих за суттю понять, вважаючи, що політекономія - це національна система, під якою розуміється державна економічна політика. Наслідком надмірного захоплення емпіричними методами досліджень було те, що вирішення складних питань соціально-економічного розвитку Німеччини він пов'язував передусім із здійсненням кількох політичних заходів, часом реакційно-шовіністичного характеру. Концепція Ліста стала теоретичною основою появи так званої старої історичної школи в Німеччині. Економічне вчення Ф. Ліста підтримала група німецьких економістів, які представляли цю школу: В. РоІІІер (1817-1894), професор Лейпцизького університету (основна праця - "Нарис політичної економії", 1843 p.), Б. Гільдебранд (1812-1878), професор Йєньського університету (основна праця - "Національна економія сьогодення і майбутнього", 1848 р.), К. Кніс (1821-1898), професор Гейдельберзького університету (основна праця - "Політична економія з погляду історичного методу", 1853 p.).
Особливістю методології старої історичної школи є те, що всі її представники підтримували ідею "історичного методу" аналізу, відповідно до якого в кожній країні встановлюється свій "національний" порядок, що диктується особливими законами економічного розвитку. На механізм дії особливих економічних законів значно впливає правовий порядок у країні, етичні відносини, особливості психології нації тощо. Отже, варто відмовитися від загальної економічної теорії, замість неї займатися проблемами економічної історії, оскільки що може бути національнішим, ніж національна історія? Представники цієї школи підтверджували основну ідею Ф. Ліста про те, що політекономія - це наука про національне господарство, причому основним методом економічних досліджень повинен стати історико-емпіричний метод. У такому вигляді економічна концепція старої історичної школи стала теоретичним обґрунтуванням специфічного (прусського) шляху розвитку капіталізму в Німеччині. Іноді цю школу визначають як специфічну модель макрорегулювання економіки Німеччини кінця XIX ст.
Список використаної літератури
1. Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994. - 297 с.
2. Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
3. Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, ?. О. Татаренко. - К.: Вид-во КНЕУ, 1999. - 564 с.
4. Коуз Р. Фирма, рынок и право. - М., 1993.
5. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990.- 311с.
6. Макконнет К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1996. - 785 с.
7. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.
8. Общая экономическая теория / Под ред. А. И. Чубрынина. - СПб.: Питер, 2000. - 288 с.
9. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1995. - 352 с.
10. Основи економічної теорії / За заг. ред. А. А. Чухна. - К.: Віпол, 1994. -704с.- Ч. I, П.
11. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. ?. ?. Климка, В. ?. Нестеренка. - К.: Вища шк.; Знання, 1997. - 743 с.
12. Петти У. Экономические и статистические работы. - ?., 1940. - 324с.
13. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения. - М., 1955. - 702 с.
14. Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.: Пер. с англ. - М.: Алгон, 1994. -Т. 1. -333с.
15. Сисмонди С. Новые начала политической экономии: В 2 т. - М., 1936. - 401 с.
16. Скомарохова О. І. Соціальна політика та соціальний захист економічно активного населення України: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - К., 1998.
17. Сурин А. И. История экономики и экономических учений. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 200 с.
18. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / За ред. А. I. Кре-дісова. - К.: Віра-Р, 1997. - 448 с.
19. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. - М., 1992.
20. Хейне П. Экономический образ мышления. - М., 1991.
21. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е. Ф. Борисов. - М.: Юристь, 1997. - 536 с.
Loading...

 
 

Цікаве