WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Об'єктивна необхідність держави як суб'єкта економічних відносин - Реферат

Об'єктивна необхідність держави як суб'єкта економічних відносин - Реферат


Реферат на тему:
Об'єктивна необхідність держави як суб'єкта економічних відносин.
Недосконалість ринкової економічної системи
Держава як соціальний інститут завжди впливала на суспільно-політичний та економічний розвиток. Виконуючи роль загальногосподарського центру, державні органи й установи формують стратегію економічного розвитку, доповнюючи і модифікуючи дію стихійно-ринкового механізму. У чому полягає єдність та суперечність держави і ринку? Чим зумовлена необхідність державного втручання? З якою метою та якими методами здійснюється державний вплив на економічні процеси? Спробуємо відповісти на ці запитання.
Безперечно, ринкова система сприяє забезпеченню ефективного розподілу ресурсів, свободи вибору сфер застосування праці й капіталу, гнучкості й адаптивності, використанню досягнень науково-технічної революції, підвищенню якості продукції та максимальному задоволенню потреб споживача тощо. Однак виникає ілюзія, що ринок досягає зазначених цілей автоматично, безпомилково. Хибність цього підходу переконливо доводить теорія трансакційних витрат, відповідно до якої ринкова організація господарства і цен-тральнокерована (одержавлена) економіка містять у собі приховану можливість значного зростання трансакційних витрат - витрат на укладення угод і контрактів, ведення переговорів, пошук інформації або витрат, пов'язаних з ознайомленням нижчих ланок управлінської вертикалі з директивами і наказами центральних органів, з контролем за їх виконанням.
Вільний (класичний) ринок є абстрактною, теоретичною моделлю, яку використовують для цілей економічного аналізу. Більш того, умови "чистого ринку" взагалі не відповідають будь-якій формі державності, оскільки передбачають абсолютну свободу, абсолютну конкуренцію, ґрунтовну інформованість. У цьому полягає глибинна суперечність стихійного саморегульованого ринкового господарства та необхідності інституціональної організації суспільства, здобуття державності.
Реально існуючий ринок, на відміну від абстрактного, є регульованим і не відповідає жодній з характеристик теоретичної моделі, а саме:
o необмежена кількість господарюючих суб'єктів поступається місцем обмеженому числу економічних агентів;
o невеликі обсяги виробництва окремих товарів дрібними відокремленими підприємцями замінюються значними обсягами стандартизованої продукції, що постачається на ринок концентрованими товаровиробниками;
o можливість впливу таких великих виробників на формування ринкових цін на відповідних товарних ринках;
o абсолютна однорідність певних товарних груп видозмінюється у бік диференціації продуктів у результаті поглиблення відмінностей споживчих властивостей, відмінностей у просуванні на ринок, рекламі, післяпродажному обслуговуванні, використанні товарних знаків і марок;
o вільний доступ до будь-якої господарської діяльності регламентовано нормативно-правовими актами, обмеженнями щодо обсягів і сфер застосування капіталу, системою ліцензування окремих видів діяльності тощо;
o повна інформованість про ринок і ціни перетворюється на обмежену внаслідок подальшої диференціації і сегментації товарних ринків, відсутності децентралізованої обробки інформації, існування комерційної таємниці;
o вільна конкуренція поступається місцем олігополістичним або монополістичним ринковим структурам, які суттєво модифікують механізм конкурентної боротьби, її форми та методи;
o ціновий механізм дедалі більше набуває ознак контрольованого, регульованого процесу, оскільки розвивається під впливом диференціації продукту, врахування цінових стратегій фірм-олігопо-лістів, переважання нецінової конкуренції, використання різних форм індивідуальної і колективної обмежувальної практики, недобросовісної конкуренції.
Вразливість ринку
Ринкові механізми не поширюються на окремі сфери суспільного життя: сферу забезпечення обороноздатності і безпеки держави, правопорядку, боротьби з надзвичайними ситуаціями; регулювання відносин всередині ринку, встановлення так званих правил гри для економічних суб'єктів; формування раціональної структури економіки з урахуванням потенційних можливостей науково-технічного прогресу; вирішення проблем зайнятості і соціального забезпечення.
Ринковий механізм як регулятор виробництва й обміну має значні суспільні витрати і не в змозі подолати власні недоліки, які об'єктивно зумовлені його стихійною природою. До найзначніших недоліків ринку належать:
1. Конкуренція. Сучасна ринкова економіка поступово втрачає цю найхарактернішу ознаку свого існування внаслідок поглиблення тенденції до концентрації й монополізації виробництва і капіталу з метою забезпечення найвищої ефективності, зменшення витрат і ризикованості. В такій економіці відсутні внутрішні механізми, здатні подолати цю негативну тенденцію.
2. Неповна зайнятість (безробіття). Ця проблема не знаходить вирішення в ринковій системі через суперечливе співвідношення максимального працевлаштування з максимальною ефективністю виробництва; навіть концепція природного рівня безробіття не є достатнім поясненням існування значних обсягів вимушеного безробіття у країнах з розвиненим ринковим механізмом господарювання.
3. Циклічний розвиток виробництва. Економічний цикл ґрунтується на об'єктивних передумовах і виконує роль "джерела" нестабільності, яка спричиняє економічні спади, кризи, негативні соціально-економічні наслідки, заважає підтримувати й подовжувати фази пожвавлення і піднесення.
4. Незабезпечення ринком надання товарів і послуг, виробництво яких є економічно невигідним, споживання - доступним усім без винятку, а ціноутворення - неринковим (наприклад, підтримання обороноздатності, створення єдиної енергетичної мережі, єдиної транспортної системи, утримання соціально-культурних закладів тощо).
5. "Зовнішні ефекти", або екстерналії. Ринкова економіка не впливає у виробничій діяльності на третіх осіб, які не є виробниками або споживачами певного товару, а тому не запобігає забрудненню навколишнього середовища, вичерпанню невідтворюваних ресурсів, порушенню еколого-економічної рівноваги. Разом з тим інколи виникають позитивні "зовнішні ефекти", вияви яких потрібно розвивати і стимулювати. Економічний суб'єкт, який породжує негативні екстернали, завдає шкоди Іншим, перекладаючи на них значну частину витрат щодо усунення "зовнішніх ефектів". Суб'єкт ринку, що створює позитивні екстерналії, частково забезпечує власними витратами реалізацію інтересів інших ринкових агентів, але не отримує за це адекватної винагороди у формі прибутку.
6. Соціальна вразливість ринкової економіки, що виявляється у неспроможності вирішувати питання справедливості та рівності, адже ринковий розподіл засновано на принципах отримання доходів від виробничої діяльності і власності, що призводить до значної диференціації доходів, соціальної несправедливості і незахищеності. Дилема ефективності та справедливості - одна з найскладніших проблем ринку, невирішення якої загрожує серйозними соціальнимиконфліктами.
7. Неспроможність формувати економічну стратегію, яка базувалася б не на поточній інформації про стан товарних ринків, а на економічних прогнозах і передбаченнях майбутнього економічного розвитку з урахуванням новітніх технологічних та інформаційних досягнень НТР.
Список використаної літератури
1. Борисов Е. Ф. Экономическая теория. - М.: Юристь, 1999. - 568 с.
2. Бутук А. И. Экономическая теория. - К.: Вікар, 2000. - 301 с.
3. Всемирная история экономической мысли: В 6 т. - М.: Мысль, 1987.
4. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., ПалкінЮ. І. Основи економічних знань: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1999. - 403 с.
5. Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994. - 297 с.
6. Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
7. Иохин В. Я. Экономическая теория: Учебник. - М.: Юристь, 2000. - 861 с.
8. Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, ?. О. Татаренко. - К.: Вид-во КНЕУ, 1999. - 564 с.
9. Калиничева Г. И. Экономическая история: краткий конспект лекций. - К.: МАУП, 1998. - 92 с.
10. Коуз Р. Фирма, рынок и право. - М., 1993.
11. КейнсДж. М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1978. - 494 с.
12. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990.- 311с.
13. Макконнет К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1996. - 785 с.
14. Милль Дж. Основы политической экономии: В 2 т. - М.: Прогресс, 1980.- Т. 2.- 480с.
15. Мостовая Е. Б. Основы экономической теории: Курс лекций. - М.: Инфра-М; НГАЭиУ, 1997. - 496 с.
16. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.
Loading...

 
 

Цікаве