WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Маржналістська теорія та її основні школи - Реферат

Маржналістська теорія та її основні школи - Реферат

Візера. Суть закону полягає в тому, що реальна вартість якоїсь речі є неотриманням корисності інших речей, що могли бути вироблені за рахунок витрачених ресурсів. Нині цей закон називають законом альтернативних витрат.
На думку представників австрійської школи, капітал - це будь-які знаряддя праці,використовувані ізольованим індивідом у своїх цілях. Капітал не має класового характеру, тобто учені цієї школи вважали, що для нормального розвитку ринку потрібна безкласова теорія капіталу. Основною формою прибутку на капітал є відсоток. Представники австрійської школи навели кілька визначень відсотка:
o плата за перевагу поточних благ над майбутніми;
o плата за обмін "сьогоднішніх" грошей на "майбутні";
o результат дії чинника часу (тимчасового лага).
Всі три визначення відсотка використовуються в сучасній економіці при вирішенні конкретних практичних і теоретичних завдань. Теорія грошей є логічним завершенням економічної концепції австрійської школи. Цінність грошей визначається в обміні при співвідношенні кількості грошей і реальних прибутків населення. Таке визначення грошей становить основу сучасної монетаристської теорії грошей.
Австрійська школа значно вплинула на подальший розвиток економічної думки. Математичні розробки представників австрійської школи сприяли розвитку математичної науки. Положення австрійської школи щодо доринкової оцінки товарів продавцями були розвинуті у теорії економіки пропозиції. На основі австрійської школи сформувалася система теорій мікроекономічного аналізу: теорія споживчого вибору; теорія технологічних множин; теорія загальної економічної рівноваги.
Засновник і основний представник кембриджської (англійської) школи маржиналістської економічної теорії - А. Маршалл (1842-1924), за освітою економіст, філософ, закінчив Кембриджський університет і потім викладав у ньому. Експерт багатьох урядових комісій з економічних проблем, член Королівського економічного товариства. Основна наукова праця А. Маршалла - "Принципи політичної економії" (1890 p.). Його концепція складається з ряду теорій: ціни, споживчого надлишку, квазіренти, капіталу, які в свою чергу є основою подальшого розвитку теорії маржиналізму і появи теорії граничної продуктивності. Вчений вважав, що існують тільки ціни, що встановлюються на основі рівноваги ціни попиту Pd і ціни пропозиції Ps. Ціна попиту встановлюється на основі граничної корисності товару, тобто Pd = MU, де MU-гранична корисність блага. Ціна пропозиції визначається граничними витратами виробництва товару МС. Отже, кінцева формула встановлення рівноважної ринкової ціни набуває вигляду MU = МС.
А. Маршалл першим використав графічний метод встановлення рівноважної ринкової ціни (рис. Д 3).
Рис. Д 3. Ринковий механізм встановлення рівноважної ціни
Ринок стихійно визначає не тільки рівноважну ціну, а й рівноважний обсяг товарів. Залежно від зміни попиту і пропозиції А. Маршалл виокремив короткочасну рівноважну ціну, що тяжіє до ціни попиту; середньочасну ціну, встановлення якої пов'язано з рівновагою ціни попиту та пропозиції, і довгострокову ціну, що тяжіє до ціни пропозиції. Аналізуючи динаміку цін, учений сформулював залежність, яку назвав правилом: у разі подовження періоду конкурентної боротьби на ціни більшою мірою впливають витрати виробництва. У процесі встановлення ринкової ціни покупець може одержати споживчий надлишок, тобто різницю між сумою, яку він готовий заплатити за товар, і сумою, що він сплачує насправді. Якщо держава підвищить податок на кожну одиницю товару, що продається, то це зменшить споживчий надлишок і може звести його до нуля. Отже, втручання держави повинно бути таким, щоб воно не порушувало природної рівноваги ринку, тобто, підвищуючи податки, держава повинна компенсувати можливі втрати покупців іншими виплатами або пільгами.
Продовженням теорії рівноважної ціни є теорія капіталу і праці, в якій визначаються особливості оцінки основних факторів виробництва: капіталу і праці. Капітал - це речі, що створюють передумови виробництва. Основна форма прибутку на капітал - відсоток. Згідно з поглядами А. Маршалла, відсоток - це цінність капіталу, зумовлена його властивостями: продуктивністю і рідкісністю (обмеженістю). Відсоток визначається також як плата за організацію бізнесу капіталістом. Праця - це послуга, яку надають робітники капіталісту. Отже, зарплата є платою за надання послуг праці. Очевидно, що характеризуючи зарплату, А. Маршалл використовував основні положення теорії факторів виробництва Ж. Сея.
У короткочасний період прибутки власників ресурсів виробництва можуть стати квазірентою за рахунок перевищення ціни попиту над ціною пропозиції. У довгостроковий період, коли пропозиція зрівнюється з попитом, ринкова ціна приходить до нормального (рівноважного) рівня, і квазірента зникає. А. Маршалл вживав термін "квазірента", щоб підкреслити спадкоємність теорії маржиналізму щодо трудової теорії вартості, розвинутої Д. Рікардо. В трактуванні А. Маршалла заробітна плата і прибуток взаємно доповнюють одне одного як плата за послуги, тоді як у Д. Рікардо вони обернено залежні. Економічна концепція засновника кембриджської школи є досить вдалою - А. Маршалл спробував звільнити теорію
ціни І теорію капіталу від класово-ідеолопчної основи, використовуючи ідею послуг і гармонійного співробітництва класів, висунуту школою Сея - Бастіа.
Становлення теорії граничної продуктивності пов'язано з появою американської школи маржиналізму, основним представником якої був Дж. Б. Кларк (1847-1938), який навчався в Цюріхському і Гейдельберзькому університетах, був професором Колумбійського університету. Його основні праці - "Філософія добробуту" (1886 p.), "Розподіл багатства" (1899 p.), "Проблема монополії" (1904 р.). У своєму вченні про ціни вчений додержувався основних ідей теорії цінності, розробленої представниками австрійської школи. Він вважав, що в основі ціни лежить корисність товару, а ринкова ціна залежить від співвідношення попиту і пропозиції, і в тривалий період тяжіє до ціни пропозиції, яка є сумою прибутків власників усіх факторів виробництва.
Дж. Б. Кларк поставив завдання з'ясувати, яку частку продукту створює кожен з факторів виробництва. Для цього розраховується граничний внесок факторів виробництва, що становить ринкову вартість готової продукції і дорівнює сумі граничного продукту праці й граничного продукту капіталу. В основі визначення граничного продукту будь-якого фактора лежить визначення приросту продукту, отриманого за рахунок зміни цього фактора за фіксованої кількості інших. Дж. Б. Кларк сформулював закон спадної граничної продуктивності факторів виробництва: у разі збільшення кількості
Loading...

 
 

Цікаве