WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Маржналістська теорія та її основні школи - Реферат

Маржналістська теорія та її основні школи - Реферат


Реферат на тему:
Маржналістська теорія та її основні школи
1. Австрійська школа теорії граничної корисності. К. Менгер, Ф. Візер, Є. Бьом-Баверк.
2. Кембриджська школа маржиналізму. А. Маршалл.
3. Теорія граничної продуктивності факторів виробництва. Американська школа маржиналізму. Дж. Б. Кларк.
4. Основи математичної школи в політекономії. Теорія вмінювання В. Джевонса. Теорія фірми К. Вікселля і Г. Касселя.
Початок XX ст. характеризувався появою неокласичного (нового класичного) напряму політичної економії, що поділявся на дві течії: мікроекономічний аналіз, за якого досліджувались проблеми товару, вартості, індивідуального капіталу, та макроекономічний аналіз, коли розглядались узагальнені показники, що описують усю економіку. Першим варіантом мікроекономічного аналізу стала теорія граничної корисності, або теорія маржиналізму, розвиток якої пов'язаний з кількома школами.
Австрійська (віденська) школа маржиналістської економічної теорії сформувалася під час дискусії про методи (так званий методен-штайт) з представниками історичної школи та у процесі ідейно-теоретичної боротьби з представниками витратної концепції вартості. Засновником австрійської школи був К. Менгер (1840-1921), юрист, економіст, професор Віденського університету. Його основні праці - "Основи політичної економії" (1871 р.), "Про метод суспільних наук і політичної економії особливо" (1883 p.). Основним теоретиком австрійської школи був Є. Бьом-Баверк (1851-1914), економіст, юрист, державний діяч, професор Інсбрукського і Віденського університетів. Його основні праці - "Основи теорії цінності господарських благ" (1886 p.), "Капітал і прибуток. Історія і критика теорії відсотка на капітал" (1884-1889 pp.). Значний внесок у формування ідей австрійської школи зробив Ф. Візер (1851-1926), економіст, професор Віденського університету, його праці - "Про походження й основні закони господарської цінності" (1884 p.), "Природна цінність" (1889 p.).
Основу економічної концепції австрійської школи становить методологія граничного аналізу, її розробка почалася з вирішення так званого парадокса А. Сміта. Суть парадокса полягає в тому, що діаманти не задовольняють першу життєву потребу, але коштують дорого, а вода життєво необхідна, але практично нічого не коштує. А. Сміт, Д. Рікардо, а пізніше і К. Маркс вирішували цей парадокс за допомогою трудової теорії вартості, згідно з якою витрати праці на видобуток діамантів перевищують витрати праці на видобуток води, отже вартість діамантів перевищує вартість води. Теорія маржиналізму вирішує цей парадокс із суб'єктивної точки зору, тобто як у певний момент суб'єкт визначає для себе значущість (корисність) блага. Отже, в пустелі вода буде дорожчою за діаманти, бо вона корисніша для життя людини.
Слід зазначити, що суть суб'єктивної позиції в оцінці вартості благ полягає в тому, що вартість тотожна цінності товарів і є результатом оцінки їх корисності для суб'єктів. За довгострокової суб'єктивної оцінки виявляється ринкова ціна благ, за поточної оцінки вимірюється ринкова вартість, причому вона коливається навколо ринкової вартості.
Маржиналізм виокремлює кілька рівнів визначення ринкової вартості благ:
o доринкову оцінку товарів покупцями (розроблена в працях К. Менгера);
o доринкову оцінку товарів продавцями (представлена в працях Є. Бьом-Баверка);
o встановлення ринкової ціни під час конкуренції покупців (розглянута К. Менгером, Ф. Візером);
o встановлення ринкової ціни під час конкуренції продавців (у цьому напрямі працювали Є. Бьом-Баверк і Ф. Візер);
o визначення ринкової ціни під час конкуренції продавців і покупців (цей рівень аналізу був лише намічений представниками австрійської школи, надалі в цьому напрямі працювали теоретики кембриджської школи).
Доринкова оцінка товарів покупцями передбачає встановлення прямої й оберненої залежності цінності благ від їх кількості і важливості потреби (рис. Д 2).
Обернену залежність цінності благ від їх кількості відображено вже в першому законі Г. Госсена. Пряма залежність проаналізована в концепції австрійської школи, відповідно до якої цінність блага - це суб'єктивна оцінка значущості товарів для задоволення потреб людини. Ця пряма залежність представлена в найпростішій моделі споживчого вибору, складеній К. Менгером, і є матрицею корисності товарів і потреб суб'єктів. Використовуючи матрицю корисності, покупець може раціонально розпорядитися своїм купівельним фондом (прибутком). Розробляючи проблеми доринкової оцінки товарів продавцями, всі представники австрійської школи вважали, що цінність товару повинна дорівнювати граничній вазі останнього часу праці, витраченої на ці товари. У разі обмеження трудового дня цінності товарів, одержуваних у всіх видах діяльності виробника, повинні бути однаковими. Представники австрійської школи вважали це правилом раціонального розподілу робочого часу за видами робіт виробника.
Рис. Д 2. Основні чинники, що впливають на цінність (граничну корисність) блага
Аналізуючи процес визначення ціни під час конкуренції продавців і покупців, австрійська школа запропонувала найпростішу модель ринку, її сформулював Є. Бьом-Баверк щодо конкретного виду ринку (кінного ринку): ринкова ціна рухається вгору, коли кількість покупців коней перевищує кількість продавців, і вниз, коли кількість покупців менша за кількість продавців. У результаті ціна встановлюється на певному рівні, за якого кількість продавців дорівнює кількості покупців. Це перша примітивна модель рівноважного ринку. Всі представники австрійської школи, оцінюючи особливості встановлення ринкової ціни товарів, що продаються, сформулювали три правила поведінки суб'єктів на галузевому ринку. По-перше, кожна людина прагне до максимальної вигоди. По-друге, вважається, що краще укласти ділову угоду з найменшою вигодою, ніж відмовитися від неї. По-третє, купівля-продаж товарів повинні приносити вигоду всім учасникам торгових угод.
На основі теорії цінності представники австрійської школи розробили теорію вмінювання і теорію капіталу. Цінність засобів виробництва визначається цінністю продукту, отриманого за допомогою цих засобів. Засобам виробництва надається (приписується) певна частина вартості створюваного ними продукту. Залежність між засобами виробництва й обсягом готової продукції виражена виробничою функцією К. Менгера
Y=f(L,K),
де F- обсяг вироблених продуктів; L - кількість найманих працівників; К - кількість одиниць капіталу.
Це лінійна виробнича функція, яка показує, що вартість готової продукції є функцією витрат двох основних факторів виробництва: праці і капіталу. Функція підтверджує закон витрат Ф.
Loading...

 
 

Цікаве