WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Рушійні сили економічного розвитку суспільства - Реферат

Рушійні сили економічного розвитку суспільства - Реферат

інтерес. Вступаючи у економічні відносини з іншим суб'єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той, хто вступає з ним у відносини).
Суб'єктами економічних відносин є як індивід, так і різні соціальні спільноти (підприємство, товариство, асоціація, кооператив тощо), а також держава в цілому. Адже цілком очевидно, що в економічні зв'язки вступають не тільки фізичні, а й юридичні (фірма з фірмою або фірма з індивідумом) особи. Економічні відносини з приводу різного роду форм виробничого, наукового, технічного та іншого співробітництва, торгівлі існують також між державами.
Суб'єкти економічних відносин обов'язково мають бути власниками. Мова йде передусім про індивідуальну власність людини на суспільно-виробничу силу її особистої праці (здібності, знання, досвід, носієм яких є кожна людина). Це зумовлює виключне право кожної людини вільно розпоряджатися своєю продуктивною силою, використовувати її цінності у власних інтересах. Водночас певні суб'єкти мають у своєму розпорядженні засоби виробництва, використовують їх на свій розсуд, розпоряджаються створеними у процесі трудової діяльності благами: споживають, продають, використовують на розвиток виробництва. Ними можуть бути окремі інди-віди, сім'ї, підприємства, громадські організації.
Становище суб'єктів економічних відносин постійно змінюється, адже їхній розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом з останніми, вони активно впливають на них через свої інтереси.
Досвід переконав, що уявлення про економічні відносини, їхні суб'єкти, що начебто спрощуються в процесі економічного розвитку, як це було донедавна, є хибним. Процеси, що відбуваються у реальному житті, свідчать про зворотнє, тобто про ускладнення економічної структури суспільства. Витіснення багатоманітних форм господарювання (особистих, приватних, сімейних, колективних) підприємствами, заснованими на державній формі власності, паралізувало економічне життя багатьох суб'єктів виробничих відносин, не давало змоги реалізувати їхні інтереси повною мірою. Це стримувало розвиток економіки.
"Включити" всіх суб'єктів виробничих відносин, їхні інтереси в економічне життя, надати динамізму суспільномувиробництву, вивести економіку країни на якісно новий рівень - найважливіше завдання. Його можна вирішити не підпорядкуванням одних інтересів, а поєднанням різнобічних інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Відповідно до конкретного історичного характеру економічних
І потреб економічні інтереси як форма їхньої реалізації також мають історичний характер. Історична форма і соціальна зумовленість економічних інтересів у кожному суспільстві визначаються відносинами виробництва, розподілу, обміну і споживання, які, в свою чергу, залежать від рівня розвитку продуктивних сил. Водночас у певній історичній системі виробничих відносин люди займають різне становище, що зумовлює характер їхньої діяльності, їхні потреби та інтереси.
Економічний інтерес - це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин. Вона забезпечує самостійність, саморозвиток суб'єкта, тобто створення умов, достатніх для його відтворення на рівні прогресивних соціально-економічних досягнень. Якщо економічні відносини не реалізують економічних інтересів, суб'єкти намагаються досягти своєї вигоди поза економічними відносинами (порушують закони, розвивають тіньову економіку, займаються спекуляцією, крадуть тощо)
Інтереси мають економічний сенс, якщо вони задовольняються.
ВИДИ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ, ВЗАЄМОДІЯ ЇХ
Економічні інтереси утворюють складну і багатоманітну систему, яку можна класифікувати за різними критеріями (рис. 2).
Рис. 2. Система економічних інтересів
Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім'я, колектив (група), люди, які проживають у певному регіоні, клас, суспільство, а кінцевим об'єктом вираження економічного інтересу - результат (продукт, послуга, інформація тощо) суспільного виробництва, який спрямовується на задоволення цієї потреби, з приводу якої й складаються конкретні відносини між людьми.
Кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки і економічних інтересів. Сукупність їх утворює систему.
За ознакою суб'єктності розрізняють особисті, колективні, суспільні інтереси.
Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями. За важливістю виділяють: головні та другорядні; за часовою ознакою - поточні та перспективні; за об'єктом інтересів - майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного часу, комфорту, умов праці та життя; за ступенем усвідомлення - дійсні та помилкові.
Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Інтереси конкретних індивідумів (підприємця і найманого робітника, продавця і покупця), підприємств (того, що виробляє продукцію і що її купує), підприємства і держави (підприємство зацікавлене в тому, щоб платити менший податок) не завжди збігаються.
Суперечності інтересів мають як суб'єктивну, так і об'єктивну основу.
Перша пов'язана з виявами суб'єктивізму і волюнтаризму. Друга заснована на відмінностях в економічному становищі різних суб'єктів.
У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них в процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації. Особистий інтерес найманого працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізовано інтерес підприємства, на якому він працює. Отже, мають бути реалізовані інтереси підприємця, споживачів продукції, суспільства в цілому. Незважаючи на те, що кожний вид економічних інтересів є персоніфікованим, відокремленим, грунтується на певній потребі, він органічно пов'язаний з колективним і суспільним інтересом. Це створює підґрунтя для єдності визначальних (головних) інтересів і відбивається у меті виробництва.
Loading...

 
 

Цікаве