WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси - Реферат

Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси - Реферат

безперервного розвитку потреб, оскільки вони є потужним рушієм, її основою нині і в майбутньому - осяжному і віддаленому.
Втім, доводиться визнати, хоч як це прикро, що ситуація, яка склалася і досі не подолана, переконливо свідчить про серйозні протиріччя між потребами українського суспільства, які сформувалися з урахуванням таких високорозвинених галузей виробничої і науково-технічної діяльності, як лазерна, електронно-обчислювальна й авіаційна техніка, морське суднобудування, і вкрай скромними можливостями задоволення потреб населення.
Формування суспільних потреб
Суспільству важливо мати вичерпну інформацію про тенденції, напрями й перспективи розвитку потреб - індивідуальних, сімейних, колективних, загальносуспільних, а також про структурні зрушення (зміни) в динамічному розвитку потреб. Це впливатиме на шляхи подальшого розвитку народногосподарського комплексу, сприятиме тому, щоб людська особистість стала суб'єктом формування та подальшого розвитку і вдосконалення самих потреб, а не лише була їх пасивним виробником.
Водночас процес формування потреб, зокрема економічних, повинні контролювати і регулювати суспільство, його функціональні органи з метою запобігти деформації потреб, пов'язаним з цим деструктивним явищам, які можуть призвести до "отруєння психологи людини", підриву здоров'я окремих людей і нації загалом, до поширення наркомани тощо. Важливо через органи державного регулювання, використовуючи вартісні, правові важелі, вживаючи виховних заходів, цілеспрямовано впливати на об'єктивні умови людської життєдіяльності, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру, що могло б спонукати кожного трудівника, підростаючі покоління
до відтворення здорових потреб, спрямованих на всебічний розвиток і вдосконалення людської особистості.
Реальне життя, а не "маніловські мрії" за славнозвісним М. Гоголем, переконує, що у разі науково-технічної й технологічної відсталості виробництва, деформації його структури, незадовільного торговельного й культурного обслуговування, відсутності сучасних комунікаційних засобів у людей виникає нестримне бажання будь-що купувати престижні й дефіцитні товари. За таких обставин дієво регулювати потреби навряд чи можливо. Навпаки, таке регулювання може призвести до активізації тіньової економіки, криміналізації комерційних структур. При цьому травмується психологія людей, особливо підростаючих поколінь, утверджується споживацький культ. Отже, залежно від того, як розвивається і спрямовується виробничий процес, у суспільстві формуються і регулюються потреби. Ось чому важко переоцінити соціальне значення наукового обґрунтування економічних потреб, оскільки таке обґрунтування є методологічною основою розробки цілісної системи соціальних норм, вимірників рівня розвиненості соціальної сфери та її інститутів, динаміки реальних доходів різних категоріальних груп населення. Для вироблення активної економічної стратегії держави за умов ринкового механізму господарювання особливо важливо науково обґрунтувати оптимальний споживчий бюджет. Такий бюджет базується на системі нормативів і норм раціонального споживання благ і послуг. За умов адміністративно-командного механізму господарювання показники споживчого бюджету різних соціальних груп не афішувалися, хоча неофіційно обчислювалися органами державної статистики. Актуальність цього питання нині зростає, бо його вирішення не лише у площині теорії, а й практичного застосування дає змогу краще коригувати стратегічний економічний курс держави, розробляти заходи, спрямовані на істотне підвищення добробуту людей.
Соціальні нормативи мають постійно оновлюватися і вдосконалюватися з метою їх найкращої адаптації до трансформаційних перетворень, що відбуваються у постсоціалістичних країнах, які прагнуть якнайшвидше долучитися до здобутків світової цивілізації.
Управління формуванням потреб
Незважаючи на об'єктивність потреб, людина не є їх пасивним споживачем. Між потребами і людською діяльністю існує органічний, нерозривний зв'язок і взаємовплив. Цей аспект висвітлив відомий американський учений XIX - першої третини XX ст. А. Маршалл, який вважав, що потреби і бажання дуже різноманітні, але можливості їх задоволення обмежені. Зокрема, основна теоретична ідея такої специфічної управлінської науки, як маркетинг, полягає в тому, що питання життя і занепаду організації зумовлено її здатністю задовольняти потреби споживачів. Понад два століття тому великий шотландець А. Сміт сформулював тезу, що вільне підприємництво є основою соціальної і політичної системи держави. Він показав, що прагнення конкуруючих фірм одержати прибуток, яке ґрунтується на задоволенні потреб споживачів, у кінцевому підсумку виявляється в інтересах самих покупців, адже вони у цьому разі можуть купити товари й послуги в більшому обсязі, кращої якості і за нижчими цінами. Фірми як господарюючі суб'єкти, яким вдається вирішити це дуже важливе завдання, зростають і процвітають, інші змушені безславно піти, зникнути з ринку. Управління складним процесом задоволення потреб споживачів сприятиме кваліфікованому виявленню і компетентному аналізу таких потреб і розробці пропозицій щодо якнайкращого їх задоволення.
Звісно, не можна передбачити, який саме товар або послугу вибере споживач (покупець), але у разі обмеження свободи підприємництва право визначати, що саме вироблятимуть фірми і що саме купуватимуть споживачі, переходить до держави, її функціонального управлінського апарату. Але одержавлений соціалізм уже неодноразово довів свою невисоку ефективність, нехтування громадянськими правами споживача, його психологією, споживацькою поведінкою. Втім, управлінська наука, загальна економічна теорія як такі не створюють потреб, оскільки вони первинні, але вони здатні обґрунтувати й змоделювати напрям, траєкторію розвитку потреби.
Щоб краще зрозуміти цей важливий момент, варто розрізняти бажання, потреби і попит. Бажання - це почуття нагальності задоволення основних необхідностей людини. До них належать потреби в їжі, житлі, прихильність, повага, самовдосконалення. Відомі вчені 3. Фрейд, А. Маслоу, Ф. Герцберг та інші довели, що бажання, прагнення, потяг до чогось не створюються маркетологами, а зумовлені природою людини, сутністю соціальних відносин,стосунків. У спеціальній літературі висловлюється думка про те, що бажання (прагнення) є поняттям дещо ширшим, ніж потреби. Потреби, на думку П. Дойля, не можуть вичерпати всіх бажань різних категорій людей, їх уподобань, а тому бажанням слід віддати перевагу. Скажімо, підліток, юнак, на відміну від багатьох дорослих людей, які задовольняються традиційними стравами (на сніданок, обід, вечерю), бажають обідати лише гамбургером і фруктовим коктейлем. Або такий приклад. У Китаї за багато років керівництва Мао Цзедуна потреби одного мільярда китайців в одягу задовольнялися бавовняними костюмами, хоча чимало громадян хотіли б мати красиві костюми спортивного типу або гарні сукні. Отже, потреби формуються розвитком, тенденціями, традиціями в соціальній і культурній сферах, а також засобами масової інформації, маркетинговою діяльністю господарюючих суб'єктів - фірм, компаній тощо.
Слід зазначити також, що попит за своїм сутнісним змістом - це платоспроможна потреба. Наприклад, багато людей в Україні хотіли б мати в особистій власності дорогі товари (імпортний автомобіль, престижні меблі,
Loading...

 
 

Цікаве