WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Банк як інститут ринкової інфраструктури - Реферат

Банк як інститут ринкової інфраструктури - Реферат

справжнім власникам (депозитаріям). Тому кожен кредит має чітко визначений термін дії, щоє гарантією повернення вкладникам їх вкладів і сплати процентів за ними. Неповернення кредитів дестабілізує роботу банку, знижує його платоспроможність і зрештою може призвести до банкрутства.
Платність. Банки надають кошти у тимчасове користування за плату (процент). Плата за кредит залежить від суми позики, строку і ризикованості. Ризикованість або кредитний ризик визначається ймовірністю виконання зобов'язань, узятих на себе позичальником коштів.
Повернення. Такий принцип надання кредиту пов'язаний із копіткою роботою з вивчення фінансових, економічних можливостей претендентів на кредитні ресурси, перспектив розвитку їх бізнесу та досягнення мети отримання кредиту.
Гарантування або забезпечення кредиту. Дотримання цього принципу при кредитуванні є методом захисту клієнтів банку і його самого від можливих втрат. Забезпечення кредиту є своєрідним способом страхування банку від неповернення позики. Форми забезпечення, згідно з домовленістю, можуть бути різні: гарантії або доручення третьої особи, перевідступлення контрактів або дебіторської заборгованості, товарні запаси, нерухоме майно, цінні папери, дорогоцінності тощо. У разі надання позик індивідуальним позичальникам забезпеченням можуть бути поліси страхування життя, свідоцтва про ощадні вклади, вимоги на виплату заробітної плати. Якщо позичальником є фермер, то гарантією кредиту може бути врожай (зібраний або на корінні). Отже, забезпечення кредиту стає матеріальною гарантією на обов'язкове його повернення.
Рівноправність. Дотримання цього принципу у кредитних відносинах гарантує його суб'єктам однакові права і зобов'язання, передбачені відповідними законами і законодавчими актами. Права і зобов'язання сторін визначаються під час укладення кредитної угоди.
Цільовий характер. Кредит передбачає наявність певної мети його використання і чітко визначених способів її досягнення. Виконання цього принципу дає змогу банку приймати справді об'єктивні й оптимальні рішення у разі видачі кредиту, розраховані на прибутковість, престижність і перспективу розвитку банку.
Кредит може надаватися у різних формах. Виокремлюють банківський, комерційний споживчий види кредиту, що відрізняються складом учасників, об'єктом позик, розмірами відсотків і цілями.
Банківський кредит надається банками у вигляді грошової суми, він значно ширший за комерційний і обслуговує не тільки обіг товарів, а й нагромадження капіталу. Розрізняють банківський державний і банківський комерційний кредит. Банківський державний кредит - особлива форма кредиту, за якої позичальником або кредитором виступає держава або місцеві органи влади. Призначення банківського державного кредиту - мобілізувати кошти для фінансування державних видатків, особливо у разі дефіциту державного бюджету. Банківський комерційний кредит банки надають у грошовій формі підприємствам, населенню і державі.
Комерційний кредит надається одними підприємствами іншим у вигляді продажу товарів з відстроченням платежу й оформлюється векселем. Використання векселя як передатного напису є позитивним явищем, адже зменшує потребу в реальних грошах і тому має антиінфляційний характер. Комерційний кредит трансформується з часом у банківський. У сучасних умовах дві третини кредитного обігу розвинених країн здійснюється у формі комерційного кредиту.
На практиці банківський і комерційний кредити тісно пов'язані. Це виявляється у разі кредитування не лише підприємств, а й споживачів.
Споживчий кредит надається приватним особам і може бути у формі комерційного (продаж товару з відстроченням платежу через магазини роздрібної торгівлі) або банківського (надання позик кредитними закладами на споживчі цілі) кредиту.
Кредитні операції банку розрізняють за характером забезпечення позик - вексельні, підтоварні, фондові, бланкові.
Вексельні операції - це купівля банками векселів у компаній, підприємств і видача під них позик. Підтоварні операції - видача позик під товар або товарні документи. Фондові операції - операції з цінними паперами (акціями, облігаціями), включаючи позики під цінні папери. Бланкові операції - позики, що не мають певного забезпечення, їх надають постійним клієнтам, платоспроможність яких не викликає сумніву. Бланкові позики видаються у формі контокорентних рахунків і поділяються: залежно від строку погашення - на короткострокові (до року), середньострокові (від 1 до 3 років), довгострокові (понад 3 роки), безстрокові або онкольні (до запитання), прострочені, відстрочені; залежно від призначення і характеру використання позичених коштів - позики торгово-промисловим підприємствам під нерухомість, сільськогосподарські, контокорентні, міжбанківські, небанківським фінансовим установам, органам влади та інші; залежно від методів надання - одноразові, відповідно до відкритої кредитної лінії (у межах встановленого і визначеного ліміту), гарантовані та інші; залежно від способів погашення - поступові (в розстрочку), одноразові, згідно з певними умовами, визначеними в кредитній угоді тощо; за видами позичальників - кредити приватній особі, підприємству, державі, іншому банку (в тому числі іноземному) та інші; залежно від кількості кредиторів - надані одним банком, синдиковані (надані банківським консорціумом), паралельні (надані кількома банками на однакових умовах) та інші; залежно від характеру і способу сплати процента - з фіксованою або плаваючою процентною ставкою, із сплатою процентів по мірі використання коштів (звичайний), із сплатою процентів одночасно з отриманням коштів (дисконтний); за сферою спрямування - кредити у сферу виробництва, обігу, споживання, послуг.
Найпоширенішою формою кредиту є банківський короткостроковий кредит.
Касово-розрахункові операції банку спрямовані на забезпечення установами банків обґрунтованих потреб підприємств, організацій, установ у готівці та приймання від них виручки й інших надходжень готівки і забезпечення її руху між касами.
Посередницькі (комісійні) операції банків - це операції, виконувані банками за дорученням клієнтів за певну плату (винагороду). До них належать інкасові, акредитивні, переказні, торговельно-комісійні та ін. Конкуренція на ринку позичкового капіталу потребує пошуку нових видів послуг, що є гарантією збільшення кількості клієнтів і зрештою - доходу банку.
Позабалансові операції банку
Більшість операцій сучасного банку належить до позабалансових, які не є пасивними або активними, тому їх не відображають на балансових банківських рахунках. Питома вага таких операцій у прибутках сучасних банків розвинених країн постійно збільшується. Так, в Японії на них припадає 45 % банківського прибутку, в СІЛА - 40 %, Англії - 35 %, Німеччині - ЗО %, Швейцарії (за найбільшими банками) - понад половина. Обсяг позабалансових операцій становить у найбільших банків світу 200-300 % суми їх
Loading...

 
 

Цікаве