WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Банк як інститут ринкової інфраструктури - Реферат

Банк як інститут ринкової інфраструктури - Реферат


Реферат на тему:
Банк як інститут ринкової інфраструктури.
?
Банк і банківська система
Банківську діяльність розглядають як специфічний вид підприємницької діяльності, пов'язаний з обслуговуванням руху товарних, грошових та інших фінансових потоків. Історія банківської справи, як і історія грошей, досить тривала. Перші установи такого роду з'явились у Вавилоні, Стародавній Греції, Римі, коли основною формою грошей були золоті та срібні монети. Після падіння Римської імперії банківська справа почала занепадати і подальший її розвиток пов'язаний з Італією (від італ. banko - лава, конторка, де міняли гроші). Еволюція банківської справи відображає зміни зв'язку грошової системи з її металевим вмістом, напрям розвитку функцій грошей, а також їх форм і видів.
У сучасному розумінні банк - це кредитно-фінансова установа, основне призначення якої надавати кредити одним суб'єктам економічної діяльності за рахунок залучення тимчасово вільних коштів у інших. Банк - юридична особа, цілком незалежна від виконавчих і розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних із
своєю оперативною діяльністю. На території України діяльність банків регламентована Законом України "Про банки та банківську діяльність", ухваленим 20 березня 1991 р.
Більшість країн ринкової економіки, постсоціалістичні країни, включаючи Україну, мають дворівневу банківську систему. До першого рівня належить центральний (емісійний) банк або в окремих країнах єдина резервна система. Так, на території США є 12 фінансово-кредитних округів, у кожному з яких розміщено філію центрального банку. США мають Федеральну резервну систему, якою керує рада управляючих, призначених президентом США. В Україні перший рівень банківської системи представлений Національним банком України (НБУ).
Комерційні банки, їх види, функції й основні операції
Мережа комерційних банків різного спрямування утворює другий рівень банківської системи, яка є основою грошово-кредитних відносин у країні. Згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність" засновниками комерційних банків можуть бути юридичні і фізичні особи, інші банки, підприємства, організації, які не ставлять на меті досягнення певних політичних цілей і здійснюють свою діяльність на основі виданих НБУ ліцензій. Комерційні банки самостійно визначають порядок залучення і використання
коштів, здійснення інших операцій, рівень процентних ставок і комісійних винагород (у межах, визначених НБУ), несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями своїм майном і коштами. Порядок їх ліквідації визначається НБУ.
Комерційні банки розрізняються:
o за власністю статутного капіталу і способами його формування - державні, акціонерні, приватні, за участю іноземного капіталу та ін.;
o за видами здійснюваних операцій і сферами діяльності - універсальні, спеціалізовані (ощадні, зовнішньоекономічні, інвестиційні, іпотечні та ін.);
o за територією діяльності - регіональні, міжнародні, республіканські та ін.
Основні функції комерційних банків: залучення і нагромадження вільних коштів підприємств, організацій, установ, населення та їх перерозподіл на основі принципів кредитування; касове та інше обслуговування підприємств, організацій, населення; здійснення комерційних операцій за дорученнями клієнтів та в інтересах банку; зберігання валютних резервів у межах, визначених НБУ; виконання операцій із заліку векселів; випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, векселів, акцій, облігацій тощо).
Система комерційних банків в Україні перебуває у стадії становлення, що не відповідає потребам реформування української економіки.
Сучасний комерційний банк - це не лише кредитна установа, а й інформаційний центр з визначення та реалізації основних тенденцій зміни ринкової кон'юнктури. Сьогодні діяльність комерційного банку пов'язана з виконанням понад 200 операцій, і їх діапазон постійно розширюється. В практичній діяльності банку розрізняють балансові і позабалансові операції. Балансові операції пов'язані з традиційною діяльністю банку, яка відображається на рахунках його балансу.
Балансові операції банку
Банківський баланс - це бухгалтерський звіт, що відображає стан залучених і власних коштів банку, їх джерела, розміщення в кредитних та інших операціях. Традиційно до балансових операцій належать пасивні, активні, касово-розрахункові та посередницькі.
За допомогою пасивних операцій банк формує свої ресурси. Пасиви банків створюються за рахунок власних, залучених і емітованих коштів. Джерелом власних коштів є операції банку на фондовому ринку (розміщення акцій і формування акціонерного капіталу, формування резервів за рахунок відрахувань від прибутку та ін.). Власні кошти становлять незначну частину ресурсів сучасного банку. Співвідношення між власними і залученими коштами може коливатися. Таке коливання називають ефектом мультиплікатора.
Основна частина ресурсів банку - залучені кошти. Найвідомі-ший спосіб надходження таких коштів - депозитні операції, їх поділяють на поточні, безстрокові і строкові вклади, крім ощадних. Вклади на поточні рахунки - це заощадження, якими вкладник може розпоряджатися, використовуючи чеки. За допомогою чеків клієнт банку може знімати з рахунка в будь-якій час необхідну суму, отримуючи її готівкою, і розраховуватись з третіми особами. Процент, що при цьому отримує клієнт, залежить від розміру залишку коштів на рахунку і процентної ставки. Окремі банки не сплачують проценти на поточні рахунки, проте безплатно надають клієнту різні послуги розрахункового характеру. Тобто поточні рахунки можуть бути процентними і безпроцентними.
Безстрокові вклади або вклади до запитання - це заощадження, вкладені готівкою або за допомогою безготівкового перерахунку в банк без зазначеного терміну зберігання.
Банк може розширити свою ресурсну базу в результаті кредитної емісії, тобто створення додаткових коштів на основі системи контокорентних рахунків. Контокорент - єдиний поточний і кредитний рахунок, що банк відкриває своїм постійним клієнтам для зберігання коштів і взаємних розрахунків за здійснюваними між ними угодами. По контокоренту проходять позики, які надає банк, і кошти, що надходять до банку від клієнтів у вигляді вкладів, повернення позик та ін.
Кредитна емісія збільшує грошову масу країни за рахунок створення нових чекових рахунків для клієнтів, які отримали позику від банку і не беруть її готівкою, погоджуючись здійснювати свої майбутні витрати в безготівковій формі. Механізм кредитної емісії пов'язаний з певним ризиком для банку - його наявні кошти в кожен конкретний момент можуть не відповідати вимогам вкладників. Гарантією від таких ситуацій було б зберігання у сховищах усіх вкладених сум. Але тоді б різко скоротилися межі кредитування, що негативно позначилося б на економіці країни. Усунути перешкоди на шляху здійснення кредитної емісії і водночас не підірвати довіри вкладників

 
 

Цікаве

Загрузка...