WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Американський інституціоналізм 20-30-х років XX ст. - Реферат

Американський інституціоналізм 20-30-х років XX ст. - Реферат


Реферат на тему:
Американський інституціоналізм 20-30-х років XX ст.
1. Історичні умови виникнення соціально-інституціонального напряму економічної думки.
2. Американський інституціоналізм на початку XX ст. і його різновиди.
На початку XX ст. багатьма вченими-економістами СІЛА були запропоновані концепції соціального контролю над економікою, що започаткували соціально-інституціональний напрям економічної думки. Інституціоналізм (від лат. institutio - настанова) з'явився в умовах переходу капіталізму в монополістичну стадію як узагальнення особливостей взаємодії різних соціально-економічних факторів у розвитку сучасного капіталізму. Інститут розглядається як первинний елемент рушійної сили суспільства в економіці. До інститутів належать найрізноманітніші категорії (держава, родина, монополії, профспілки, приватна власність, релігія), що визначають звички, звичаї, правові рішення тощо. На початку 20-х років склалися три основні напрями американського інституціоналізму: соціально-психологічний на чолі з Т. Вебленом; соціально-правовий, очолюваний Дж. Коммонсом; кон'юнктурно-статистичний, лідером якого був У. Мітчелл.
Т. Веблен (1857-1929) - американський кібернетик-економіст, соціолог, закінчив Йєльский університет, викладав у Чиказькому і Стенфордському університетах, автор значної кількості праць у галузі економіки і психології - "Теорія дозвільного класу" (1899 p.), "Інстинкт майстерності і рівень розвитку технології виробництва" (1914 p.), "Місце науки в сучасній цивілізації" (1919 p.), "Інженери і система цін" (1921 p.), "Власність відсутнього" (1923 p.).
Основним протиріччям сучасного капіталізму, за Т. Вебленом, є протиріччя між індустрією і бізнесом. Індустрію представляють ін-дустріали, до яких належать інженери і робітники, їх метою є підвищення ефективності виробництва і збільшення багатства суспільства. До бізнесменів належать фінансисти, рантьє, мета яких - одержання максимального прибутку, що забезпечить "престижне споживання". Поняття престижного споживання, що одержало назву "ефекту Веблена", характерне для рантьє-володарів особливої (абсентеїстської) форми приватної власності й означає, що товари сприймаються ними як засіб демонстрації свого майнового становища. Критикуючи паразитичний спосіб життя заможних класів, вчений вважав, що майбутнє за суспільством, звільненим від влади бізнесу і функціонуючим в інтересах усього соціуму. Для цього необхідно реформувати суспільство, суть реформи полягає в прискоренні НТП і зростанні ролі науково-технічної інтелігенції. У результаті реформ, на думку Т. Веблена, повинен скластися новий порядок, за якого керівництво промисловим виробництвом буде передано соціальній раді техніків, і ринкова економіка звільниться від паразитизму і марнотратства.
Основним представником соціально-правового напряму інституціоналізму був Дж. Коммонс (1862-1945) - директор Американського бюро промислових досліджень, президент Американської економічної асоціації, професор ряду університетів СІЛА. Його основні праці - "Правові підстави капіталізму" (1924 p.), "Інституціональна економіка. її місце в політичній економії" (1934 p.). Як і більшість інституціоналіс-тів, він вважав систему бізнесу неефективною, оскільки капіталізм вільної конкуренції досяг фінансової стадії, яка характеризується посиленням "соціальних конфліктів" через монополістичну "нечесну" конкуренцію підприємців. Усунення соціальних протиріч у суспільстві ознаменує перехід до стадії адміністративного капіталізму. У цьому переході особливу роль повинен відіграти, на думку вченого, уряд, який має бути підконтрольним суспільній думці і здійснювати демонополізацію економіки. Правові рішення, прийняті таким урядом, сприяли б реалізації інтересів колективних інститутів (корпорацій, політичних партій і т. ін.). З цих позицій Дж. Коммонс визначив вартість товарної продукції як результату юридичної угоди колективних інститутів. Роль держави при цьому полягає не лише в арбітражі, а й у всьому правовому механізмі, що змушує виконувати прийняті за договором зобов'язання.
У. Мітчелл (1874-1948) - представник кон'юнктурно-статистичного напряму американського інституціоналізму, професор політичної економії Каліфорнійського і Колумбійського університетів, глава Національного бюро економічних досліджень. Його основні праці - "Ділові цикли" (1913 p.), "Лекції про типи економічної теорії" (1935 р.). У. Мітчелл виявив вплив неекономічних факторів (психології, поведінки) на економічні (кредит, фінанси, ціни) за допомогою вивчення цифрових показників і встановлення закономірностей у коливаннях (кон'юнктурі) цих показників, тобто наявність ділових циклів в економічному розвитку суспільства. Ділові цикли - це повторювані піднесення і спади, що є результатом дії багатьох чинників (інвестицій, заощаджень, грошового обігу). Єдиним механізмом подолання протиріч, що виникають у різних фазах ділових циклів, є державне регулювання в сфері кредитно-грошового і фондового ринків у поєднанні з вирішенням соціально-культурних проблем.
Інституціоналізм як самостійний напрям економічної думки ввібрав у себе основні теоретико-методологічні досягнення попередніх учень, насамперед математичний апарат маржиналістської економічної теорії і методологічний інструментарій історичної школи. Рушійною силою економіки поряд з матеріальними факторами визнавалися моральні, етичні і правові елементи історичного розвитку. Інституціоналісти зазначали необхідність детального опису і кількісного аналізу економічних явищ. Теоретики інституціоналізму робили спроби обґрунтувати концепцію безкризового (або безконфліктного) розвитку монополістичного капіталізму за допомогою різних варіантів державного втручання в економіку.
Розвиток неокласичного мікроекономічного аналізу
1. Проблеми функціонування економіки на мікрорівні. Основні концепції лозаннської математичної школи.
2. Об'єднання мікро- і макроаналізу в неокласичних теоріях. Теорії функціональної вартості й економічної оптимальності.
До основних концепцій лозаннської математичної школи належить передусім теорія споживчого вибору, розроблювана швейцарськими економістами італійського походження В. Парето й Е. Бароне.
В. Парето (1848-1923) і Е. Бароне (1859-1924) - професори Лозаннського університету. Основні праці В. Парето - "Курс політекономії" (1896 p.), "Посібник з економічної політики" (1906 р.). У теорії споживчого вибору лозаннської школи категорія кардинальної або абсолютної корисності, що була основною в концепції австрійської школи, замінена категорією ординальної або відносної корисності. Замість поняття "гранична корисність" вживається поняття порядку переваги товарів для покупців. Порядок переваги визначається за допомогою кривих байдужності, розроблених Ф. Еджуор-том (учнем і послідовником ідей А. Маршалла і В. Джевонса). В. Парето і Е. Бароне сформулювали основні правила поведінки покупця, що використовує криві байдужності. Сутність цих правил - покупець повинен оптимально розподілитисвій дохід, щоб придбати раціональний набір споживчих товарів. Для досягнення своєї мети покупець повинен скласти спеціальну лінію, названу бюджетною. Було визначено два ефекти, пов'язані з бюджетною лінією: ефект заміщення та ефект прибутку, на які впливають зміна цін або прибутки покупця. Автори теорії споживчого вибору зазначили також, що ринкова ціна будь-якого товару визначається через систему рівнянь, коли сукупний попит усіх товарів дорівнює сукупній пропозиції цих товарів.
Згідно з теорією економічної оптимальності, ринок саморегулюється і приводить економіку до оптимального рівня. В цих умовах стан економічної системи, за якого неможливо збільшити ступінь задоволення потреб, не погіршивши становища жодного із суб'єктів, В. Парето назвав оптимальним. У такій системі має діяти закон, що визначає розподіл багатства в суспільстві (так званий закон Парето), відповідно до якого існує залежність між розміром прибутку і кількістю осіб, які одержують його. Вважається, що економіка виграє, якщо більша частина прибутку розподіляється на користь людей
Loading...

 
 

Цікаве