WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Предмет і метод вивчення класничної політичної економії - Реферат

Предмет і метод вивчення класничної політичної економії - Реферат

абстрагуватися з метою виявлення більш суттєвих відносин. У результаті конкретне (форма) постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а цілісною системою суспільного життя.
А це означає, що процес пізнання в політекономії не зводиться лише до отримання хоча й правильних, але розрізнених висновків і узагальнень. Він передбачає розгляд будь-якого явища як частку єдиної цілісної системи, яку являє собою людське суспільство. Тому важливим завданням процесу пізнання в політекономії є приведення оптимальних висновків до системи, виявлення координації і субординації категорій і законів, які б відображали об'єктивну структуру суспільного організму, що вивчається. Отже, метод пізнання повинен носити системний характер.
Абстрактний метод включає в себе й такі методи пізнання ви-робничих відносин, як аналіз і синтез. Зокрема, в процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. В процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде в зворотному порядку - від абстрактного до конкретного, від розуміння суті відносин до прояву їх у конкретній ситуації. Отже, аналіз сприяє відкриттю істотного в явищі, а синтез завершує розкриття суті, дає можливість показати, в яких формах ця суть проявляється в реальній економічній дійсності.
Наукове пізнання суспільних процесів передбачає також вико-ристання в політекономії економіко-математичних і статистичних методів, що дає можливість визначати не лише якісні, а й кількісні параметри процесів, що вивчаються. Нарешті, неодмінною умовою з'ясування суті й конкретних форм прояву процесів і явищ економічного сьогоденного буття є поєднання логічного й історичного підходів при вивченні предмету політекономії.
Кваліфіковане й об'єктивне застосування цього методу відкриває шлях до розв'язання досить важливих проблем для сучасного етапу реформування соціально-економічного ладу України. А саме:
І.Чому вільний (нерегульований) ринок, який був таким ефектив-ним за часів А.Сміта, не став і не стане панацеєю в сучасних умовах? 2.Чому дрібнотоварне (фермерське) господарство, на якому трималася економіка 19ст., не виведе Україну в число цивілізованих країн? Чому кримінальні методи роздержавлення та приватизації власності, характерні для первісного нагромадження капіталу в Європі у 16-17 століттях, не приведуть до створення в Україні в найближчі 100 років соціальне орієнтованої економіки? і т.д.
Завершальною ланкою методу політекономії виступає суспільна практика. Тільки в процесі практики може бути визначена істинність або хибність теоретичних абстракцій, вироблених науковим мисленням. Процес пізнання реальної дійсності починається з практики й завершується практикою, яка підтверджує або відкидає відповідні наукові узагальнення реальної дійсності.
Отже, метод політичної економії, за допомогою якого вивчаються виробничі відносини, спирається на діалектичний світогляд. Використовуючи математичні засоби аналізу й синтезу економічних процесів і явищ, він досліджує їх в історичному розвитку, а також у діалектичній єдності кількісних і якісних змін. Лише на такій основі політекономія може поставити на служіння людській практиці свої висновки.
Висновки
Політекономія як наука теоретична - це система наукових знань, яка дає цілісне уявлення про закони та суттєві зв'язки в реальній економічній діяльності. Тому зрозуміло, чому потрібно досліджувати і покращувати методи дослідження політекономії.
Предмет економічної теорії тісно пов'язаний з поняттям "економіка" . Економіка від грецького ойкономія ( "ойкос" - дім або господарство, а "номос" - закон або вчення), тому економічна наука в початковому розумінні - це наука про домашнє господарство або про управління домашнім господарством. В такому розумінні предмет даної науки вперше визначав грецький філософ Ксенофонт.
Розмежування між економічною теорією та політекономією почалося з праць англійського економіста У.Джевонса, в яких він стверджує, що сферою вивчення економіки є чиста теорія, мета якої - обгрунтування універсальних закономірностей, а політекономія досліджує причинно-наслідкові зв'язки в економічних явищах та процесах.
З точки зору методології в "економікс" переважає кількісний підхід, а в політекономії - якісний в поєднанні з кількісним. Політекономія економічні закони називає об'єктивними, тобто незалежними від волі і свідомості людей, а "економікс" називає їх законами ймовірності. "Економікс" велику увагу приділяє з'ясуванню відносин між людьми і речами, а політекономія - відносин між людьми з приводу речей через виробництво та привласнення.
Політекономія виконує такі основні функції:
1. Практичну.
2. Теоретико-пізнавальну.
3. Виховну.
4. Методологічну.
Поняття "метод" від грецького слова "методас" - шлях до чогось: шлях до пізнання, вчення, теорії. Тому по відношенню до політекономії поняття метод застосовується як шлях до вивчення системи виробничих відносин в їх тісній взаємодії з розвитком продуктивних сил.
Таким чином, метод політекономії - це система прийомів, способів пізнання та перетворення економічної життєдіяльності способу виробництва.
Узагальнюючим науковим методом, яким користується політекономія, досліджуючи закономірності функціонування соціально-економічної системи або її окремих елементів, є діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ і процесів економічного життя:
1) в їх загальному зв'язку і взаємозалежності;
2) в стані безперервного розвитку;
3) коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку, ведуть до змін якісних.
Джерелом розвитку будь-яких процесів згідно з цим методом визначається єдність і боротьба протилежностей.
Конкретно діалектичний метод реалізується в політекономії ( так як тут неможливо застосувати метод лабораторного аналізу або експерименту) через метод наукової абстракції. Абстрагування в політекономії означає мислене очищення наших уявлень про економічні процеси від випадкових, минулих, одиничних явищ, фактів і характеристик. Такий підхід дозволяє встановити суть процесів і не змішувати її з формою, в якій дані процеси постають перед нами на основі їх безпосереднього сприйняття.
Метод політекономії включає такі складові:
1. Філософські і загально-науковіпринципи.
2. Закони матеріалістичної діалектики.
3. Категорії філософії.
4. Закони і категорії політекономії.
5. Досвід економічного аналізу цивілізованих країн.
Список використаної літератури
1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. - Новосибирск: Изд-во ЮКЭА, 1998. - 528 с.
2. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: ІЗМН, 1997. - 302 с.
3. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 528 с.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 1995. - 471 с.
5. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - Київ: Основи, 1994. - 336 с.
6. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. - Київ: Либідь, 1998. - 272 с.
7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н.Климк, В.П. Нестеренко. - Київ: Вища школа, 1997. - 743 с.
Loading...

 
 

Цікаве