WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Місце та роль людини в ринковій економіці - Реферат

Місце та роль людини в ринковій економіці - Реферат

рідко можна зустріти вітчизняні публікації на цю тему, майже відсутня відповідна статистика.
З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що нові технології породжують економіку, яка радикально змінює усі без винятку аспекти життя, в першу чергу змінює поведінку людини. Темпи цих змін настільки високі, що значна їх частина просто не встигає бути осмисленою і сформульованою у вигляді наукових теорій. Відомий футуролог Е. Тоффлер в своїй знаменитій роботі теж висловлював думку про те, що масштаби технологічного просування людства вперед, його значення для майбутнього самої еволюції потребують управління.
У цьому зв'язку доречно зауважити про необхідність, досліджуючи економічну поведінку людини, враховувати особливості розвитку ринкової економіки. Адже серед факторів (негативних і позитивних), що обумовлюють формування властивостей цього процесу, панує економічний, і тому є суттєвим. Всім відомо, що ринкова економіка має переваги над іншими способами виробництва. Ринок сприяє більш ефективному використанню ресурсів, викликає необхідність гнучко реагувати і швидко адаптуватись до змін умов виробництва, створює умови для оптимального використання НТП при створенні нових товарів, впровадженні нових технологій, методів організації та управління виробництвом, забезпечує свободу вибору та дій споживачів і виробників, націлює і спрямовує виробників на задоволення потреб та підвищення якості товарів та послуг.
Особливою ознакою розвитку ринку є трансформація процесів маркетингу: вже сьогодні сучасні маркетингові стратегії зосереджують увагу не на "сегментах ринку", а на окремих сім'ях і на окремих споживачах. Ідеологія задоволення постійно зростаючих потреб, дії товарної експансії, перевиробництва товарів, взагалі виробництва для збуту, не могли не привести до суттєвих змін у розвитку товарного ринку, ринку послуг, до змін відносин на цих ринках, а отже і до змін самих моделей поведінки їх учасників. Поява нового маркетингу свідчить, що все виразнішою стає роль споживача як кінцевої мети виробництва. Характерною рисою цих процесів стає постійне зростання дефіциту маркетингової інформації. Відносини між виробником, продавцем та споживачем постійно ускладнюються, значно підвищуючи ризик маркетингових помилок і втрат. Вже можна зустріти статистику, що причиною 75% невдач у сфері міжнародного бізнесу стали помилки маркетологів. Особливо підвищується непередбачуваність поведінки споживачів, які теж переживають постійно зростаючий тиск факторів, що визначають їх вибір і розвиток. Знання про поведінку людини на ринку стають важливим фактором ефективного, успішного менеджменту. Нова економіка вимагає від маркетологів не тільки ситуаційних, а системних знань, що постійно враховують прискорення і зростання складності економічних процесів, в яких людина виконує головну роль.
Ринкова економіка, яка створена розумом і руками людини, має суттєві недоліки і парадокси. Серед них особливо виділяється те, що ринок не рахується з самою людиною, своїм творцем, оточуючим її середовищем. Так, ринок не сприяє збереженню не відтворюваних ресурсів, негативно позначається на захисті оточуючого середовища, не забезпечує розвитку товарів і послуг колективного використання, не створює умов для розвитку фундаментальної науки, системи освіти, охорони здоров'я, соціального захисту і т.п., не гарантує права на працю, відпочинок, прибуток, не гарантує повної зайнятості, пристойної праці, стабільного рівня цін, не містить механізмів, що перешкоджають виникненню соціальної несправедливості. Якщо все підсумувати, то можна з великою вірогідністю стверджувати, що ринок "ігнорує" соціальний фактор і вся тисячорічна його історія це підтверджує.
На мою думку, такі тенденції лише підтверджують гостру необхідність отримання більш глибоких знань щодо вдосконалення теорії ринкової економіки. На порядок денний все вимогливіше проступає необхідність викладання на рівні основ економічної теорії дисциплін про економічну людину: поведінкової економіки, економічної психології. Стає також актуальним нове статистичне супроводження досліджень особистості в контексті ринку, викладання та вдосконалення знань з психографіки.
ВИСНОВКИ
Економічні показники нашої держави, які визначають можливості доступу до ресурсів ( необхідних для підтримання розвитку людини, достойного рівня життя як головного фактору розвитку країни), протягом останнього десятиріччя постійно знижуються. За даними світової Доповіді про розвиток людини за 2002 рік, яку щорічно презентує ООН, у розділі "Щорічнітемпи росту ВВп на душу населення ( у %)", показник України - негативний і складає мінус 8,8 %. замість зростання він постійно падає. Економічне зростання останніх років ніяк не змінює цієї тенденції. Найвище його значення Україна мала в 1989 р. - 8,977 ПКС у дол. США, а сьогодні цей показник складає лише 3,816 ПКС у дол. США. Для порівняння, найвищі показники з цього питання мають: Люксембург - 50,061 (щорічний темп зростання ВВП на душу населення - 3,9%); США - 34,142 (2%); Норвегія - 29,918 (2,6%), яка, до речі, за сумою показників 2002 року у загальному рейтингу зайняла перше місце. Таке багаторічне падіння є суттєвим % фактором національної небезпеки, оскільки свідчить про консервацію відставання, яке, в свою чергу, неминуче вплине (вже впливає) на місце України у світі, який постійно глобалізується, на її здатність "вписатися" у цей процес. Виправити цю соціальну асиметрію можна тільки завдяки реалізації відповідної державної політики.
Усвідомлюючи всю складність завдань, які постають у цьому зв'язку перед нашою країною, неупереджено оцінимо чинники, які негативно впливають на економічну, соціальну, демографічну, екологічну та інші сфери суспільного життя. З одного боку, ситуацію в Україні зумовили процеси трансформації економіки і суспільствам перехідний період. Різке падіння обсягів виробництва, дисфункція держави, втрата керованості і, на цьому фоні, раптове зростання таких соціально-економічних і соціальних явищ як майнова диференціація населення, демографічна криза, злиденність, інфляція, безробіття, криміналізація, поширення корупції, поява цілих груп людей з високим ступенем відчуженості від життя - це лише деякі соціальні наслідки трансформації економіки. З іншого боку, ситуація, що складається, вимагає кардинальної зміни ролі держави, її підвищення у створенні адекватних вимогам часу умов для розвитку людини і, на цій основі, розвитку держави вцілому. На жаль, цього поки ще не відбувається. Декларації про соціальну спрямованість політики держави не підтверджуються реальним станом її практичної реалізації. Економічне зростання останніх років не змінило тенденцій у реальному житті людей. В результаті безповоротно втрачається час, а це, як зазначалось вище, суттєво збільшує ризик нездоланного відставання нашої країни.
Для зміни ситуації на краще, "для докорінного перетворення чогось необхідні не тільки закони, а й нові люди. Навіть бажаючи стати дійсними спеціалістами, ми не повинні забувати, що і для цього необхідна загальнолюдська освіта". Ці слова видатного спеціаліста і педагога М. І. Пирогова дуже підходять до нашого розуміння того, що нові люди - це носії нових знань про людину як творця нових форм життя, а "істинний предмет будь-якого навчання складається з приготування людини бути людиною". Кращі вищі навчальні заклади доброю ознакою повинні вважати постійне підвищення рівня якості і статусу освіти, їло обов'язково включає в свій актив надання сучасних знань людської поведінки, від якої і залежить у якому напрямку піде розвиток.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
Вегера С.А. "Актуальні проблеми економіки" - 2004р. № 2 с. 4-16.
Черевко, Лукаш "Економіка України" - 1998 р. № 3 с. 47-50.
Ніколаєв Є. "Людина і політика" - 2003р. № 4(28) с. 92-103.
Loading...

 
 

Цікаве