WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

власність іноземним інвесторам. Проміжними формами можуть бути спільні підприємства.
Цілеспрямоване залучення та ефективне використання іноземного капіталу країною з перехідною економікою є особливо доцільним. Іноземні інвестиції можуть допомогти Україні швидше здійснити структурні зміни і збільшити виробничий потенціал промисловості. Іноземні фірми, будуючи підприємства в Україні, передаватимуть відшліфований в умовах жорсткої конкуренції досвід організації виробництва і праці. На спільних підприємствах створюватимуться додаткові робочі місця. І, нарешті, країна зможе подолати залежність від імпорту.
За підрахунками спеціалістів, в економіку України потрібно інвестувати до 40-50 млрд. дол. з річним освоєнням 5-6 млрд. дол. Поки що потреби задовольняються лише на 10-12%. При цьому Україна інвестує, їх в інші країни з метою створення ринку збуту продукції спільного виробництва, розташованого за кордоном; участі у розробці та експлуатації сировинних родовищ; завоювання ринків збуту для високотехнологічної продукції (ракетного і літакобудування тощо).
Надання пільг іноземним інвесторам не стимулювало приплив капіталів в економіку України (їх величина станом на 1 жовтня 2001 року сягає лише приблизно 4,2 млрд. дол. - у п'ять-сім разів менше, ніж в угорську, румунську чи польську економіки). Крім того, одержані інвестиції використовуються не завжди ефективно і за призначенням. Так, 65-70% їх було використано на придбання іноземних автомобілів та офісного обладнання і тільки 30-35% - на придбання технологічного обладнання, до того ж застарілого. Приблизно 70-80% підприємств з іноземними інвестиціями займаються торговельно-посередницькою діяльністю і тільки 25% -виробничою, 5% - наданням послуг населенню. Майже відсутні інвестиції в машинобудування, металообробку і сільське господарство, хоча, на думку спеціалістів, саме сільське господарство є найбільш перспективною галуззю для інвестування в Україні.
Для суттєвого поліпшення інвестиційного клімату, стимулювання надходжень іноземних інвестицій Україні слід вирішити принципові питання, а саме:
1. Держава повинна гарантувати іноземним інвесторам безпеку їх вкладень. Вкладник повинен бути впевненим у тому, що надана ним позика буде повер-нута з відсотками, а майно і капітали не націоналізовані тощо.
2. Держава повинна диференціювати податкові та інші пільги для іноземних інвесторів з урахуванням пріоритетів розвитку економіки.
3. Держава повинна створити необхідні умови іноземним інвесторам для конвертації національної валюти у "тверду" (розрахунок повинен проводитися за офіційним курсом Національного банку).
Держава не повинна перебільшувати значення іноземних інвестицій, оскільки вони не можуть бути визначальним чинником економічного зростання країни. Головний чинник - засоби і ресурси із внутрішніх джерел.
5. Необхідні гарантії політичної стабільності у суспільстві.
6. Потрібно забезпечити стабільність законодавчої бази.
Ці умови є необхідними для перехідної економіки, коли вона ще далека від стабілізації, ринкові інститути тільки формуються, а суспільна свідомість в іноземних інвестиціях вбачає економічну інтервенцію з метою перетворення країни на сировинний придаток високо розвинутих країн.
Інтернаціоналізація виробництва передбачає (крім залучення іноземних інвестицій) вихід на світовий ринок з продукцією національного виробника та імпорт товарів, послуг з інших країн. Ефективна участь у МПП є необхідною умовою розвитку НТП і економічного зростання ВНП.
Одним із напрямів виходу з економічної кризи та інтеграції України у світове товариство є формування на її території вільних (спеціальних) економічних зон. їх утворення безпосередньо пов'язане з розвитком системи світового господарства, а сутність полягає в тому, що будь-яку територію на певних умовах можна залучити до системи МЕВ. На якому б рівні економічного розвитку не була територія (в Україні це в основному території з несприятливими соціально-економічними умовами), вона може стати місцем вкладання іноземного капіталу з метою розробки і реалізації передових технологій.
Вільні економічні зони (ВЕЗ) - обмежений район державної території, в якому діють пільгові умови для іноземних і вітчизняних виробників - пільговий митний, податковий, валютний, візовий та інші режими.
Основною метою утворення таких зон є залучення іноземного і місцевого капіталів для організації виробництва з високою конкурентноздатністю продукції назовнішньому ринку. Класифікаційна схема враховує:
- місце розташування зони відповідно до географічного розташування щодо державного кордону (внутрішні та зовнішні зони);
- характер об'єкта зонування (локальні зони, створені на основі невеликих територій окремих підприємств, комплексні - значні за розміром територіальні
утворення);
- взаємовідносини з національною економікою приймаючої країни (інтеграційні та анклавні зони);
- функціональну орієнтацію (зовнішньоторговельні, торговельно-виробничі, науково-виробничі, науково-технічні, туристичні, банківсько-страхові та інформаційні зони).
Основою їх функціонування є правова база, як сприяє досягненню високого економічного ефекту для інвесторів і для держави, оскільки запроваджується спеціальний режим інвестування.
Станом на 2001 р. такі зони функціонували в Донецькій області - "Донецьк", "Азов"; в Закарпатській області - "Рені", "Закарпаття"; на півдні України - "Сиваш"; в центрі - "Славутич" та ін.
Чим вищий економічний рівень розвитку країні тим активніші та різноманітніші форми її зовнішнім економічних зв'язків. Отже, участь країни в міжнародних економічних відносинах частково може відображати рівень її економічного розвитку. Найпоширенішим показниками міжнародних економічних відносин є:
- експортна квота - співвідношення або питома вага експортованих товарів за видами і ступенями переробки;
- структура імпорту, особливо співвідношення обсягів сировини і готової продукції, що ввозиться в Україну;
- порівняльне співвідношення частки країни світовому виробництві ВП, світовій торгівлі.
Розвиток економічних зв'язків із світовим господарством потребує від України:
- приєднання до світової організації торгів (СОТ);
- укладання деталізованих торговельних та науково-технічних угод з ЄС та входження до неї на правах асоційованого членства;
- залучення західних інвестицій в економіку;
- заохочення українських підприємств до пошукових торгових партнерів у світовому господарстві і Сході, і на Заході.
Стратегія розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України має передбачати створення власної виробни1 інвестиційної моделі ринкової економіки, розширення міжнародної співпраці в усіх ланках виробничо-технологічного процесу. Головною метою зовнішньоекомічної політики України має бути створення таких умов для формування українських підприємств, які забезпечать їх функціонування на світових ринках як конкурентоспроможних виробників.
Література:
Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 656 с.
Основи економічної теорії: посібник для студентів вищих навчальних / Рибалкін В.О./ К.: - "Академія", 2002. - 352 с.
Loading...

 
 

Цікаве