WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

іноземних капіталовкладень.
Функціонування міжнародного кредиту у світовому господарстві породжує позитивні економічні наслідки: він вирівнює міру користі застосування капіталу в різних країнах і сприяє утворенню середньої норми прибутку в межах усього світового господарства. Такий кредит підвищує норми прибутку, оскільки сприяє продуктивному вкладанню тимчасово ви-вільненого грошового капіталу в економіку країн, які відчувають найбільшу потребу, і дає змогу отримати вищу прибутковість капіталовкладень.
Використовуючи міжнародний кредит, країна може прискорити свій господарський розвиток. За кошти, одержані у формі іноземних кредитів, будують нові підприємства, продукція яких конкурентоспроможна не тільки на внутрішньому, а й на світовому ринку.
Причини експорту й імпорту міжнародного капіталу надзвичайно різноманітні. Головними є бажання розмістити капітал у тій галузі, де він приноситиме максимальний прибуток, де найнижчий рівень оподаткування і найсприятливіші можливості диверсифікувати ризик.
Особливим структурним елементом світового ринку є міжнародна міграція трудових ресурсів (працездатного населення) з одних країн в інші більше, ніж на рік, зумовлена різними економічними, політичними та іншими причинами. Вона може приймати форми еміграції - виїзду працездатного населення з країни за її межі, та міграції - в'їзду працездатного населення у країну з-за кордону. Внутрішня міграція робочої сили охоплює різні регіони в межах однієї держави, а зовнішня міграція зачіпає кілька країн (міжнародних об'єднань ).
Для роботодавців вигода від використання іноземної робочої сили пов'язана з підвищенням норми прибутку не тільки внаслідок нижчої оплати праці емігрантів, а й спричиненого ними тиску, який знижує загальний рівень заробітної плати. Наплив емігрантів ускладнює проблему зайнятості у розвинутій країні, негативно впливає на її економічне становище.
Розвиток НТР спричинив переїзд висококваліфікованих кадрів з одних країн в інші. Що одержало назву "відплив умів". Який призводить до непоправних втрат. "Відплив умів", як правило, припиняється. Коли ситуація в країні поліпшується.
На сучасному етапі вдосконалюються методи державного управління міграційними потоками. Воно забезпечується прийняттям програм. Спрямованих на обмеження припливу іноземної робочої сили 9імміграції) або стимулювання повернення мігрантів на рідну землю (реімміграція). Більшість країн світу використовують селективний підхід до регулювання імміграції. Відсів небажаних емігрантів здійснюється за вимогами щодо рівня кваліфікації, освіти. Віку. Стану здоров'я та на основі кількісного і географічного квотування. Прямої та непрямої заборони на в'їзд. Тимчасових обмежень тощо.
Важливою складовою всесвітнього господарства є міжнародні валютно-кредитні відносини, сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв'язків. За їх допомогою здійснюються розрахункові операції у світовій економіці. Інструментом цих відносин є міжнародна валютна система, яка обслуговує взаємний обмін результатами економічної діяльності різних країн. Сукупність форм організації валютних відносин формує міжнародну валютну систему.
Міжнародна валютна система - грошова система країн світу. В межах якої перебувають і використовуються валютні ресурси і здійснюються міжнародні платіжні операції.
До міжнародної валютної системи належать національні та колективні резервні валютні одиниці, валютні паритети і курси, умови взаємного обороту валют, міжнародні розрахунки і валютні обмеження тощо. Міжнародна валютна система є сукупністю міжнародних платіжних засобів, грошових відносин, пов'язаних з формуванням і розподілом валютно-кредитних фондів, використанням розрахункових засобів у сфері господарських зв'язків. Основними її елементами є міжнародні платіжні засоби, режим обміну валют, умови конвертування, механізм забезпечення валютно-платіжними засобами міжнародного обороту, регламентація й уніфікація різних форм міжнародних і національних банківських організацій, що здійснюють міжнародні розрахунки і кредитні операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю.
Функціонування міжнародної валютної системи забезпечує ефективність міжнародної торгівлі товарами і послугами, досягнення взаємодії вигоди учасників зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнародна валютна система подолала довгий шлях еволюційного розвитку. Його можна поділити на кілька етапів.
1. Паризька валютна система (1816 - 1914). Її ще називають системою золотого стандарту. Яка давала змогу кожній країні -учасниці обмінювати свою національну валюту на золото (і навпаки) за фіксованим курсом.
2. Генуезька валютна система (1922 - 1944). Основою її був золотодевізний стандарт. Суть якого полягає в тому, що паралельно із золотом функцію міжнародних платіжних засобів виконували деякі валюти провідних країн.
3. Бреттон-Вудська валютна система (1944 - 1976) . основою була система золотовалютного, а надалі - золото доларового стандарту.
4. Ямайська валютна система (започаткована у 1976 p.). Основою є плаваючі валютні курси. Вонапобудована на принципі поєднання довготермінової гнучкості валютних курсів і короткотермінової стабільності. Одночасно було запроваджено стандарт СДР (спеціальні права запозичування), який став основою валютних паритетів. Юридичну роль світових грошей виконують девізи - національні та колективні валюти (наприклад евро). У різних країнах і регіонах е свої колективні валюти.
Застосування колективних валют у зовнішньоекономічних зв'язках поширилося внаслідок кризи світової валютної системи, що спричинило заміну золота як світових грошей певними сурогатами. Такі валютні одиниці запроваджують передусім як розрахункові гроші для зіставлення курсів національних валют. Колективні валюти не випускають у вигляді банкнот або монет (лише євробанкноти і монети з'явилися 1 січня 2002 року), а тільки фіксують на рахунках, тобто вони є безготівковими. У майбутньому, внаслідок інтернаціоналізації господарського життя, можливе формування універсального, єдиного для всіх країн наднаціонального платіжного засобу, своєрідних світових грошей.
Існують валютні ринки, де національні валюти набувають форми грошових одиниць внутрішнього ринку. Основним поняттям валютного ринку є валютний курс - ціна національної валюти у грошових одиницях інших країн, яка визначається як ціна різних валют у доларах США або ціна долара США в одиницях цих валют (фунти стерлінгів, німецькі марки тощо).
Нині існує два види валютних ринків:
- ринок-спот - ринок негайної або швидкої поставки валюти (протягом двох робочих днів);
- ринок строкових контрактів, на якому обмін валюти планують на певну дату в майбутньому.
Валютному ринку властиві явища попиту і пропозиції, їх можна проаналізувати, вивчаючи взаємодію кривих попиту і пропозиції, а також чинників, які на них впливають.
Валютні курси значною мірою залежать від валютної політики центральних банків, зокрема від офіційних інтервенцій, які вони здійснюють на валютних ринках і які мають на меті підтримати ослаблені валюти, поглинаючи певну кількість їх надлишкової пропозиції. За відсутності належного результату центральний банк застосовує інші економічні або адміністративні методи, хоча вони мають обмежений і тимчасовий вплив на
Loading...

 
 

Цікаве