WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

світовому господарстві почав інтенсивно формуватися ринок новітніх технологій. Економічна вигода від міжнародного обміну передовими технологіями зумовлена раціональнішим використанням засобів виробництва, промисловим опануванням нових техно-логій, товарів, виникненням нових ринків збуту, прискоренням економічного розвитку.
Світовий досвід свідчить, що між ринком науково-технічних знань та технологій і ринком послуг є багато спільного, а механізм укладання угод і реалізації - майже ідентичний. Відмінність лише в тому, що на цьому ринку немає товарної маси. На ринку науково-технічних знань реалізуються товари інтелектуальної власності, юридичне захищені патентами, авторськими свідоцтвами та науково-технічні, комерційні, фінансові, а також інші знання і досвід, не захищені у правовому відношенні.
Світові господарські зв'язки набувають в основному двох форм міжнародного технологічного обміну: некомерційних (публікації науково-технічних результатів, проведення наукових конференцій і виставок, обмін спеціалістами, особисті контакти) та комерційних (купівля-продаж ліцензій, які є угодами між продавцем (ліцензором) і покупцем (ліцензіатом)).
У світовій практиці існує кілька способів оплати ліцензій, але найпоширенішими є паушальний платіж і роялті.
Паушальний платіж (НІМ. paushal - повністю, сумарний) - оплата ліцензії покупцем повністю і одноразово.
Перевагою такого способу для продавця є одержання всієї суми одразу, без комерційного та інших видів ризику, що можуть виникнути під час дії угоди. Подібні платежі застосовуються за передачі "ноу-хау" відносно нескладних технологій. Паушальний платіж використовується інколи за поставок нового устаткування, продажу ліцензій на нову технологію як гаран-тія від збитків.
Роялті (англ, royalty - привілегії) - авторські відрахування, платежі, одержані власником у вигляді винагороди (компенсації) за право використання ліцензії.
Вони запроваджуються у формі певного відсотка від суми продажу або від ціни одиниці продукції. Ставки диференціюються залежно від змісту, терміну дії ліцензії, обсягу виробленої ліцензованої продукції. Рівень ставок різний і коливається в межах від 2 до 10%.
На практиці нерідко використовують комбіновані платежі за ліцензії, які є поєднанням двох названих розрахунків.
Особливою складовою структури світового ринку є міжнародна міграція капіталу - розташування за межами країни коштів, здатних приносити їх власнику дохід. Вивіз капіталу починається тоді, коли він може приносити значно більшу норму прибутку, ніж та, яку він дає внаслідок вкладання в економіку власної країни. Міграція капіталу заради великого прибутку зумовлена багатьма причинами:
- відносне перенагромадження капіталу в країні-експортері;
- розбіжності між попитом на капітал і його про позицією у різних ланках (країнах) світового господарства;
- наявність у країн-експортерів капіталу, дешевших чинників виробництва;
- інтернаціоналізація виробництва, нижчі екологічні стандарти.
Особливістю сучасного світового господарства є одночасне утворення в кожній розвинутій країні відносно надмірного капіталу в певних галузях господарства і одночасного виникнення потреби в залученні додаткових коштів ззовні для розвитку інших, особливо технічно відсталих, галузей. Тому чимало країн одночасно є експортерами та імпортерами капіталів.
Міжнародний рух капіталів як фактор виробництва набуває різних форм (рис. 5.2). їх можна класифікувати за кількома основними ознаками:
1. За джерелами походження капітал, який перебуває у русі на світовому ринку, поділяють на приватний і державний залежно від того, вивозиться він приватними чи державними організаціями і компаніями.
2. За формою надання розрізняють товарні та грошові (валютні) кредити. В товарній формі переважно виступають комерційні кредити, а в грошовій - фінансові.
Рис. 5.2. Форми міжнародного руху капіталів
Вивезеним капіталом можуть бути машини і обладнання, патенти і "ноу-хау", якщо вони вивозяться за кордон як вклад в статутний капітал фірми, що там створюється.
3. Залежно від терміну, на який залучають кредит,
розрізняють:
- довгостроковий (п'ять-сім років);
- середньостроковий (від одного до п'яти років);
- короткостроковий (в межах одного року).
4. Суб'єктами експорту капіталу є банки, корпорації, окремі підприємства, державні структури, муніципальні та міжнародні організації.
5. За своїм цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на фінансові й пов'язані. Пов'язані кредити мають цільове призначення, закріплене в трудовій угоді. До них відносять комерційні кредити (на купівлю певних товарів), інвестиційні кредити (на будівництво конкретних об'єктів). Фінансові не мають цільового призначення.
На міжнародний ринок капітал надходить у двох основних формах: виробничий (підприємницький) та позичковий (кредитно-грошовий).
Виробничий (підприємницький) капітал - капітал, вкладений його власником у різні підприємства з метою одержання прав на управління ними і прибутками.
Підприємницький капітал вивозять з метою створення підприємств на території інших країн. Залежно від можливості реального контролю за діяльністю таких підприємств вирізняють два види інвестицій - прямі та портфельні.
Прямі інвестиції - довгостроковий вклад грошових коштів у статутний капітал підприємства.
Такий вкладздійснюється з метою одержання не тільки права управління, а й контролю за діяльністю підприємства. Заново утворені чи придбані підпри-ємства стають філіалами (дочірніми підприємствами) функціонуючої в іншій країні фірми (материнської), яка є центром міжнародного виробничого об'єднання. Прямий контроль за господарською діяльністю іноземного підприємства у такому разі забезпечують повна власність на вкладений капітал і володіння контрольним пакетом акцій.
Останніми десятиліттями прямі інвестиції мають тенденцію до прискореного зростання. Якщо в середині 60-х років XX ст. загальний, обсяг прямих інвестицій становив 108 млрд, дол., то в середині 90-х він перевищив рубіж 2,5 трлн. дол.
Портфельні інвестиції - інвестиційний портфель, який є су-купністю об'єднаних інвестиційних цінностей, що служать інс-трументом досягнення конкретної мети вкладника.
Портфельні інвестиції означають купівлю цінних паперів, права власності на нерухомість, вони теж орієнтовані на одержання прибутку, але не надають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування.
Позичковий (кредитний) капітал - грошовий капітал, наданий у позику його власником іншій особі у формі кредиту з метою одержання прибутку.
Кредитний капітал у сфері зовнішньоекономічних зв'язків є міжнародним кредитом, який надається позичальником на умовах повернення у визначений термін зі сплатою відсотків. Плата за його використання - відсоток від вартості кредитного капіталу, який і є ціною кредитного капіталу.
Основою сучасної системи міжнародного кредиту є експорт позичкового капіталу. Такий кредит сприяє зростанню товарообігу між країнами, полегшує основні розрахунки між ними, дає змогу залучати зовнішні фінансові джерела з метою розвитку економіки. Кредитні відносини між державами здійснюються значно вищими темпами, ніж темпи розвитку світової торгівлі та збільшення прямих
Loading...

 
 

Цікаве