WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку - Курсова робота

реєс-траційні функції, не стягують експортне та імпортне мито, не за-проваджують ніяких обмежень на зовнішній торговий оборот.
Таку політику проводять країни з високоефективним національним господарством, яке дає змогу місцевим товаровиробникам не тільки витримувати іноземну конкуренцію, а й долати протекціоністські митні бар'єри, розширювати експорт своїх товарів на світовий ринок.
Ще за часів промислового перевороту в Англії Адам Сміт зазначав користь політики фритредерства, стверджуючи, що слід імпортувати товари з країни, де витрати на їх виготовлення менші, а експортувати товари, витрати на які нижчі в експортерів. Ця теорія отримала назву теорії абсолютних переваг.
Проте модель А. Сміта не охоплювала всі види виробництва. Згідно з нею не могли отримати економічну вигоду країни, які не мали абсолютних переваг у витратах виробництва. Теорія А. Сміта була доповнена і розвинута Д. Рікардо, який сформулював теорію порівняльних витрат (порівняльних переваг), що є теоретичною основою політики вільної торгівлі та використовується у міжнародних економічних відносинах. Д. Рікардо обґрунтував можливість взаємовигідної міжнародної торгівлі за наявності абсолютних
переваг однієї країни над іншою у виробництві всіх товарів. У такій ситуації висновки про доцільність обміну необхідно робити на основі зіставлення порівняльних витрат.
Упродовж певного часу теорія Д. Рікардо залишалась єдиною теорією МПП. Але сучасна західна економічна наука доповнила і модернізувала модель розвитку міжнародної торгівлі. Основою цієї моделі є теорія альтернативних витрат, розроблена американським економістом Г. Хаберлєром.
Розвинули і доопрацювали її експерти Міжнародної організації економічного співробітництва і розвитку (МОЕСР). Вони визначили коефіцієнт порівняльних переваг експорту товару з однієї країни в іншу за формулою
CP =
де СР - порівняльні переваги; і - товар; j - країна; X - експорт готової продукції; іт - готові товари. За допомогою формули можна порівняти питому вагу експорту товару певної країни в загальному обсязі експорту товару країн МОЕСР з питомою вагою експорту готових виробів країни в загальному експорті готових виробів із країн МОЕСР. Країна має порівняльні переваги, якщо питома вага конкретного товару в загальному експорті цього товару із країн МОЕСР більша, ніж величина експорту готових виробів країни у загальному експорті готових виробів із країн МОЕСР.
Інколи держави укладають між собою торгові угоди за принципом найбільшого сприяння. Згідно з ним кожна країна-учасниця угоди зобов'язується надавати своєму партнеру такі права і пільги, які вона вже на-дала або збирається надати у майбутньому коленому партнеру. Тому відмова від поширення на певну країну угод найбільшого сприяння означає, що проти неї застосовуються економічні санкції.
Економічно високо розвинуті країни Заходу часто застосовують наступальну тактику у торговій політиці. Вони використовують протекціонізм як засіб, що сприяє наповненню ринків інших країн своїми товарами (завищений митний збір забезпечує підтримання у себе такого високого рівня цін, який компенсує виробникам втрати від сплати мита в країнах, що підлягають торговій агресії), застосовують товарний і валютний демпінг, що ослаблює позиції конкурентів на світовому ринку.
Товарний демпінг (анг. dumping - скидання) - вивіз товарів із країни за цінами, значно нижчими, ніж ціни всередині країни або на світовому ринку, нижчими, ніж витрати виробництва, з метою усунення конкурентів на зовнішніх ринках; виступає одним із видів обмеження ділової практики, а в окремих випадках кваліфікується як недобросовісна практика.
Після визнання факту демпінгу, що наносить реальні або потенційні збитки економіці країни, в якій він здійснюється, її законодавчі органи здійснюють антидемпінгові розслідування. Основним методом припинення демпінгової практики за результатами дослідження є встановлення антидемпінгового мита, тимчасового або постійного (в більшості випадків воно не перевищує різниці між демпінговою і нормальною цінами), залежно від ситуації на ринку.
Валютний демпінг- вивіз товарів за цінами, нижчими під світових, з країн, де валюта знецінена, у країни з менш знеціненою або стабільнішою (твердою) валютою.
Застосовують такий демпінг тоді, коли купівельна спроможність грошової одиниці країни падає значно нижче, ніж її курс щодо інших валют.
Загалом країни світу провадять гнучку зовнішньоторговельну політику. Вони ефективно використовують різні методи протекціонізму і запроваджують елементи фритредерства. Найсприятливіші умови торгівлі з іншими країнами забезпечуються укладанням відповідних (переважно двосторонніх) торгових угод, які містять пункти про обов'язки в галузі зовнішньоторговельної політики. Певні елементи вільної торгівлі використовуються і в межах європейських інтеграційних угруповань: Європейський Союз (ЄС), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ).
Усю міжнародну торгівлю поділяють на торгівлю товарами і торгівлю послугами.
Надходження на світовий ринок усе більшої кількості товарів зумовлює насичення і збільшення попиту на послуги і як наслідок - розширення міжнародного ринку послуг. Послуги можуть бути надані або у речовому вигляді (реалізацією товару), або у процесі функціонування живої праці. Два способи надання (вироблення) послуг зумовлюють два види послуг. Перший опосередковується речами, має справу із споживчими товарами. Надання подібних послуг за своєю суттю нічим не відрізняється від праці у сфері матеріального виробництва.
Другий вид послуг спрямований безпосередньо на людину або на зовнішні умови. Такі послуги не пов'язані з матеріальними речами, їх надання невіддільне від споживання, астворення є одночасним зі споживанням у процесі задоволення потреб, тобто вони с нематеріальними (невиробничими). Значна роль у невиробничих послугах належить туризму, який є динамічною сферою зовнішньоекономічної діяльності. Туризм - особлива галузь економіки країни, оскільки створює нову матеріальну цінність, реалізуючи її у формі послуг, і одночасно реалізує нематеріальні послуги, пов'язані з обслуговуванням туристів. Туризм є виробничо-обслуговуючим процесом, оскільки здійснює виробничі та невиробничі функції.
Дещо меншу частку міжнародного ринку послуг охоплює така галузь, як освіта. Обмін здійснюється, як правило, у межах вищої школи. Міжнародні зв'язки вищої школи набувають різних форм: обмін досвідом та інформацією, викладачами і науковими співробітниками, аспірантами і студентами, погодження підходів до процесу навчання і програм, спільна дослідницька діяльність, утворення інтернаціональних робочих колективів. Більше сотні міжнародних організацій займаються інтернаціональною діяльністю у вищій школі. Все більше поширюється надання освітніх послуг на комерційній основі. Проте значна частина співробітництва між вищими нав-чальними закладами існує на некомерційних засадах.
Важливою особливістю надання (виробництва) послуг є те, що вони часто об'єднуються з експортом у межах одного контракту і потребують безпосередньої зустрічі покупців і продавців.
Спеціалізація науково-дослідної діяльності у межах світового господарства стимулює розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва. У другій половині 70-х років у
Loading...

 
 

Цікаве