WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Значення і функції конкуренції в соціальному ринковому господарстві - Курсова робота

Значення і функції конкуренції в соціальному ринковому господарстві - Курсова робота

дослідження нової конкурентної ситуації вітчизняними науковцями. Так, С. Єрохін називає її гіперконкуренцією і аналізує основні рушійні сили, що викликали до життя цей ринковий феномен, серед яких:
- глобалізація, яка йде у двох зустрічних напрямках: глобалізація
конкуренції у сфері пропозиції, що виражається в інтеграції планування і співробітництві підприємств на світовому ринку, щоб протистояти іншим глобальним конкурентам; і глобалізація конкуренції шляхом гомогенізації попиту, що проявляється в безперервному зростанні кількості глобально діючих споживачів і збутових посередників, які підвищують попит на уніфіковану і стандартну продукцію;
- поляризація ринків, яка виражається в тому, що споживачі дедалі
більше віддають перевагу якісній і дорогій продукції або найдешевшій,
ігноруючи продукцію середньої вартості;
- процес розмивання галузевих меж, який також іде у двох напрямках. По-перше, стираються межі між різними галузями, відбувається їх зрощення (наприклад, банківського і страхового секторів). По-друге, зникають внутрішньогалузеві межі, що особливо наочно спостерігається в автомобілебудуванні, де компанії прагнуть розширити асортимент
автомобілів, що випускаються;
- зростання технізації у формі швидкого поширення інформацій-ної та комунікаційної технологій, їх використання дозволяє створювати потужні інформаційно-комунікаційні системи, за допомогою яких усі процеси між підприємствами, торговцями, постачальниками і клієнтами можуть бути організовані і реалізовані швидше й ефективніше. Приклад глобальної комунікації - система Інтернет;
- дерегулювання ринків. З кінця 80-х - початку 90-х рр. заходи щодо
лібералізації призвели до значних змін у різних галузях економіки і
сферах суспільного життя. Так, в результаті лібералізації автомобільного вантажного транспорту відбулася корінна реструктуризація і склалася нова розстановка сил у сфері логістики. Дерегулювання ринків стимулюється також приватизацією державних установ (наприклад, пошти або залізниць), ліквідацією монополій (наприклад, в галузі телекомунікацій або електропостачання).
В економічній літературі все частіше можна зустріти твердження, що на глобальних ринках утверджується нова форма конкуренції: група проти групи. На мою думку, це підтверджується тим, що у світовій економіці в умовах загострення міжнародної технологічної конкуренції все ширшого розповсюдження набувають процеси кооперації і співробітництва. Як підкреслює Ш. Майталь, "не конкуренція, а кооперація та співробітництво - ось фундаментальне джерело прибутку компаній та економічного добробуту суспільства". Він вважає, що саме через концепцію конкуренції на основі співробітництва потрібно розглядати та оцінювати стратегії бізнесу. Перетворення конкуренції на координацію та далі на кооперування відображає сучасні процеси інформатизації суспільства. Інтенсивна конкуренція на внутрішньому ринку може призвести до зменшення інвестиційного потенціалу окремих фірм і, внаслідок цього, до зниження міжнародної конкурентоспроможності країни.
В економічній літературі виділяється щонайменше три причини, через які конкуренція на основі співробітництва набуває все більшого значення для прийняття рішень у бізнесі. По-перше, у багатьох галузях найважливіші фірми вже не конкурують тільки на локальних ринках. Сферою дії стає світовий ринок. Часто навіть внутрішні конкуренти все більше стикаються з іноземною конкуренцією. Тому навіть великі фірми відчувають потребу у союзниках. Так, одна з найкрупніших фірм "Дженерал моторс визнала за доцільне об'єднання зусиль з конкурентом - "Тойотою". Спільні підприємства - один з способів гарантування кооперації. У 80-і рр. у США виникало в середньому понад 200 таких підприємств щорічно. По-друге, продукти та послуги все більше стають такими, що базуються на знаннях та інтенсивному використанні інформації. Тому для їх створення потрібна атмосфера співробітництва, де знання широко розповсюджуються. Об'єднання складних технологій вимагає тісного співробітництва спеціалістів і компаній. По-третє, нові продукти та послуги, як правило, охоплюють увесь портфель технологій, а не одну головну. Все більшою мірою фірмами, які конкурують найкращим чином, стають ті, що знаходять новаторські шляхи кооперування та співробітництва, часто навіть з найсильнішими суперниками.
Висновки.
Таким чином, беззаперечним є факт, що реальний розвиток конкурентних засад в економіці належить до основних пріоритетів здійснення ринкових реформ в Україні. Трансформаційний характер вітчизняної економіки вимагає враховувати факти, фактори та явища, які мають або можуть мати значний вплив на створюване конкурентне середовище.
По-перше, це співвідношення монопольної та ринкової влади в економіці та пов'язаний з цим стан потенційної конкуренції. Потенційна конкуренція змушує фірми визначати обсяги виробництва та ціни так, як це вони робили б в умовах конкуренції і таким чином забезпечує одержання суспільне корисних результатів.
По-друге, це орієнтація на те, що перехідна економіка з часом по-виннанабути рис відкритої економіки. А відкрита економіка - це економіка, в якій фактори виробництва відчувають сильний вплив світових цін. В умовах переходу до ринку і збереження високого рівня монополізації виробництва без впливу зовнішньої конкуренції можливе не тільки зменшення, а навіть збільшення цін внутрішнього ринку.
Можна стверджувати, що уряд України намагається враховувати специфічні риси формування конкурентного механізму економіки у перехідному стані, про що свідчать останні законодавчі документи.
Але, на жаль, сучасна правова база та деякі її нормативні акти зу-мовлюють нерівні умови діяльності різних суб'єктів господарювання, оскільки окремим категоріям підприємств надаються різні пільги або привілеї. Держава повинна зрозуміти, що дискримінація виробників залежно від їх територіальних, організаційних, галузевих та інших особливостей суттєво впливає на перерозподіл конкурентних сил між підприємствами і сприяє нерівномірному розподілу конкурентного "простору" в економіці держави вцілому.
Політика державного протекціонізму, спрямована на підтримку пріоритетних територій, галузей і господарств, може мати подвійні на-слідки. З одного боку, забезпечувати національну безпеку держави або реалізацію соціальних гарантій, а з іншого - мати деструктивні або навіть руйнівні наслідки для окремих секторів економіки, призвести до послаблення міжнародної конкурентоспроможності держави.
Таким чином, можна зробити остаточний висновок відносно того, що конкуренція між країнами не лише існує, а й загострюється, оскільки є об'єктивні передумови для того, щоб міжнаціональні економічні відносини породжували досить гострі протиріччя між інтересами різних країн. Важливим є й те, що ігнорувати ці протиріччя неможливо, оскільки від результатів конкурентної боротьби залежить вирішення державами внутрішніх проблем зайнятості, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, досягнення високих темпів економічного зростання та забезпечення економічної і політичної безпеки України.
Список використаної літератури:
Вегера С.А. "Актуальні проблеми економіки" 2004 - №2 с. 4-16
Черево, Лукаш "Економіка України" - 1998 №3 - с.47-50
Ніколаєв Є. "Людина і політика" -2003 - №4(28) - с.92-103
Чухно А.А. "Основи економічної теорії" - К.: Вища школа, 2001- 606с.
Фатхутдинов Р.А. "Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. -М.: Издательсько- книготорговый центр "Маркетинг", 2002-892с.
Loading...

 
 

Цікаве