WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Значення і функції конкуренції в соціальному ринковому господарстві - Курсова робота

Значення і функції конкуренції в соціальному ринковому господарстві - Курсова робота

конкуренції. Також можна ще зустріти таке поняття як видова конкуренція. Крім цього, за методами та способами конкурентної боротьби розрізняють цінову (зниження ціни за рахунок скорочення витрат виробництва, завдяки використанню досягнень НТП, кращої організації праці, підвищенню продуктивності) і нецінову конкуренцію (підвищення якості продукції, надійності, застосування сучасних методів дизайну, реклами, вдосконалення післяпродажного обслуговування тощо).
Слід також звернути увагу на те, що в працях окремих сучасних авторів можна зустріти твердження про існування закону конкуренції, що, як і будь-який інший економічний закон, виражає стійкі, повторювані, причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ чи процесів. Причиною механізму дії закону є наявність відособлених товаровиробників, які виготовляють продукцію у різних умовах для одного контингенту споживачів. Наслідком дії закону є конкуренція між товаровиробниками. У процесі конкурентної боротьби виникає суперечність між попитом споживачів і пропозицією продавців. Засобом подолання суперечності також виступає конкуренція.
Отже, конкуренція між відособленими товаровиробниками є су-перництвом (боротьбою) між ними стосовно задоволення власних ін-тересів: вигідних умов виробництва та збуту товарів, одержання високих прибутків. Аналіз визначень конкуренції дозволяє зробити висновок, що всі вони враховують такі її якості, як динамічність, евристичний характер, примусовість, єдність конкурентних і монополістичних засад, зв'язок з інноваційними процесами. Із цього випливає, що конкуренція - це об'єктивні економічні відносини у процесі динамічного суперництва (яке має примусовий, суперечливий та евристичний характер) між господарюючими суб'єктами, які мають спільні цілі. В Законі України "Про захист економічної конкуренції" конкуренція визначається як "змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а
окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку".
Теорія конкуренції вивчається і розвивається багатьма дослідника-ми. Так, В. Оберемчук поняття "досконала конкуренція", "монополіс-тична конкуренція", "олігополія", "монополія", "конкурентні сили", "конкурентна стратегія", "конкурентні переваги", "ринкова конкуренція", "конкурентне середовище підприємства" представляє як узагальнюючі етапи еволюції теоретичних поглядів на конкуренцію та їх сучасне використання.
Суттєво збагатився і категоріальний апарат. Широко використову-ються такі поняття, як "конкурентний порядок" і "конкурентний механізм", "конкурентне середовище" і "конкурентна політика", "конкурентність" і "конкурентний статус", "конкурентоспроможність" і "конкурентоздатність". А міжнародна конкурентність національної економіки взагалі вважається відносно новою суспільно-економічною категорією, до цього часу не визначеною і контроверсійною.
Суб'єкти та об'єкти конкуренції.
Конкуренція має суб'єктно-об'єктну структуру. Суб'єктно-об'єктна структура конкуренції це система взаємовідносин між її суб'єктами, які мають однонаправлені цілі та інтереси. Вона віддзеркалює характер і форми їх взаємодії з приводу руху об'єктів конкуренції.
Суб'єкти конкуренції - це фізичні або юридичні особи (групи осіб), інтереси яких спрямовані на один і той же об'єкт. Це як окремі покупці та продавці товарів, послуг, робочої сили, так і галузі народного господарства, держава, національні економіки вцілому, що вступають у конкурентні відносини один з одним.
Об'єкти конкуренції - це умови виробництва і збуту, переваги споживачів, робоча сила, кредити, державні пільги, преференції - тобто все, з приводу чого виникають конкурентні відносини.
Конкуренція відображає ті економічні умови господарювання, які панують у даний час у даному суспільстві. Із зміною цього порядку змінюється і суб'єктно-об'єктна структура конкуренції. За радянських часів конкуренція суттєво відрізнялася від того, що називають ринковою конкуренцією. Основними її суб'єктами були покупці і основною формою конкуренції було суперництво між покупцями за обмежену пропозицію товарів та послуг. Окрім цього існувала і конкуренція іншого типу, основними об'єктами якої були субсидії, дотації, різного роду державні пільги. Саме навколо цих об'єктів точилася найбільш напружена конкурентна боротьба.
Необхідно також підкреслити, що тривалий час у СРСР конкурен-ція розглядалась як негативне явище, притаманне лише капіталістичному способу виробництва. Серед негативних наслідків конкурентної боротьби виділялись такі, як витіснення дрібних виробників великим капіталом, збагачення одних підприємств за рахунок розорення інших, зростання майнової диференціації населення, загострення інфляції та безробіття. Внаслідок цього економічна політика була спрямована на створення умов для монопольного утвердження товаровиробників. Як наслідок, у промисловості СРСР склався найвищий у світі рівень концентрації виробництва. Кожне підприємство давало продукції у середньому в 4 рази більше, ніж американське, а середня чисельність зайнятих на одному підприємстві майже в 10 разів перевищувала аналогічний показник для країн Заходу.
За радянських часів основною формою змагальності суб'єктів гос-подарювання на рівні підприємств була не конкуренція, а соціалістичне змагання, яке принципово відрізнялося від конкуренції, хоча і було покликане виконувати функцію формування стимулів до зростання продуктивності праці. Основними відмінностями соціалістичного змагання від конкуренції є:
1. За умов соціалістичного змагання існувало прагнення до уніфі-кації, що сприяло розповсюдженню шаблонних стилю і методів роботи, які не враховували змін в економіці. Конкуренції ж, навпаки, властиве прагнення підприємств до диференціації як продукції, так і методів роботи. Звідси - існування комерційної таємниці.
2. Основними принципами соціалістичного змагання були глас-ність, порівнювання результатів роботи, практичне повторення кращого досвіду. Лідер, за умовами змагання, повинен надавати допомогу тим, хто відстає, а це, безумовно, знижувало стимули до ефективної праці. У ринковій конкуренції теж існує порівнювання результатів роботи, але принципово інше:оцінюють якість товарів та послуг споживачі, а не чиновники від соціалістичного змагання. Тому основним недоліком організації змагання є його громіздкий і бюрократичний характер.
3. Метою змагання було прискорене зростання продуктивності
праці, але порівнювалися переважно кількісні, а не якісні показники.
Конкуренція ж вимагає інтегральної оцінки праці.
4. Соціалістичне змагання, певною мірою, має добровільний ха-рактер, конкуренція - примусовий. До конкурентної боротьби з необхідністю залучаються всі підприємства ринку.
5. Метою соціалістичного змагання було виконання та перевико-нання плану, метою конкуренції є одержання прибутку.
6. Відмінність змагання від конкуренції - у прагненні не до максимізації результатів, а до отримання максимальної винагороди за
мінімальний трудовий внесок, в орієнтації не на потреби споживачів, а
на власні інтереси.
Позитивні риси і недоліки конкуренції.
Конкуренція, як і будь-яке явище, має свої позитивні риси і недоліки. Серед позитивних результатів, на мій погляд, слід виділити такі: конкуренція виступає механізмом регулювання пропорцій виробництва, рушійною силою розширення асортименту товарів, підвищення їх якості, впровадження новітньої техніки, технології,
Loading...

 
 

Цікаве