WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Довгі хвилі в економіці і теорії, що пояснюють їхнє існування - Реферат

Довгі хвилі в економіці і теорії, що пояснюють їхнє існування - Реферат

причини й в ав-торів таких теорій успіхи в поясненні існування "циклів Кондратьє-ва" поки досить відносні.
Окремо варто сказати про теорії військових циклів Дж. Голь-дстайна. Хоча і йому не удалося запропонувати переконливого по-яснення існування великих циклів у розвитку економіки, їм були відзначені і проаналізовані досить важливі факти.
Тому що задовільна економічна статистика існує тільки з кінця XVIII століття, і те далеко не по усіх важливих параметрах [1], ті ав-тори "економічних" гіпотез були вкрай стиснуті в статистичному матеріалі. Дж. Гольдстайн, розглядаючи в першу чергу війни і їх-нього наслідку як основний фактор існування "довгих хвиль" в економіці, обійшов це обмеження, тому що статистика воєн, їхніх жертв і руйнувань мається за кілька останніх тисячоріч. (Військова міць цілком може розглядатися як індикатор сили економічної, то-му що зміст сильної армії і ведення воєн за всіх часів коштувало надзвичайно дорого, а вести війну за рахунок супротивника можна тільки після першої - і дуже великої - перемоги, досягнутої тільки самотужки [2,3]).
Інтенсивність воєн він оцінював не по числу самих воєн, а по числу викликаних ними жертв і руйнувань. Ще Н. Д. Кондратьєв була відзначена чітко виражена повторюваність широкомасштабних воєн у висхідних фазах "довгих хвиль". Така чітка повторюваність воєн Дж. Гольдстайном була простежена аж до 1500 року (!). Він, можливо, порахував зайвим досліджувати ще більш ранні дані, але все рівно з його спостережень можна зробити цілком визначені ви-сновки.
Дж. Гольдстайном фактично підтверджена наявність "довгих хвиль" у розвитку феодальної формації. Якщо це вірно (що дуже ймовірно через переконливість представлених їм даних), то майже всі теорії довгих хвиль виявляються неспроможними, тому що ба-зуються на законах капіталістичної економіки, що не працюють у феодальній формації. Інноваційні теорії теж не мають сенсу через майже повну відсутність масштабних інновацій у XVI - XVII ст. (Усі важливі винаходи, що використовуються в цей час, такі, як порох, вогнепальна зброя, компас, металургійні процеси, друкарство і т.д., були зроблені в набагато більш ранній період). Не годять, напри-клад, і теорії, істотну роль отводящие світовому ринкові, тому що він у XVI - XVII ст. також знаходився в зародковому стані.
У зв'язку з вищесказаним має сенс строго (не методами спеку-лятивної філософії) розглянути припущення, відповідно до якого "довгі хвилі" мають, можливо, узагалі не економічну природу, а "довгохвильові" цикли в економіці є наслідками деяких інших про-цесів.
Для з'ясування такої можливості необхідно залучити новітні досягнення інших наук, у першу чергу соціології й етнології.
Теорія етногенезу й альтернативна гіпотеза про природу довгих хвиль Кондратьєва.
Оскільки теорія етногенезу, створена радянським ученим Л. Н. Гумилевим, нова (створена в 70-х - початку 80-х рр. XX в., [3,4]) і багатьом ще невідома, необхідно викласти її основи перед почат-ком викладу авторської гіпотези про природу "довгих хвиль Конд-ратьєв". Вона викладається гранично примітивно й у послідовності, що стоїть перед автором задачею.
Основи теорії етногенезу.
1) Загальновідомо, що існують етноси, у принципі нездатні до са-мостійного розвитку. Такі папуаси, народи Крайньої Півночі, більшість американських індіанців і деякі інші. При цьому кожен окремо узятий член такого етносу є повноцінним у фізичному й інтелектуальному відношенні людиною. Таким чином, здатність до розвитку не є невід'ємною здатністю етносу. Критерієм наяв-ності розвитку етносу приймається його відношення до ландша-фту, що вміщає. Якщо етнос цілеспрямовано перетворює ландшафт - він розвивається, якщо не перетворює ландшафт і знаходиться в рівновазі з навколишнім середовищем - то не розвивається.
2) Перебравши безліч гіпотез, що пояснюють подібне положення справ, Л. Н. Гумилев прийшов до наступних висновків. Очевид-но, що людина існує за рахунок хімічної енергії, засвоюваної їм з їжею з навколишнього середовища. Тоді людей по "енергетич-них характеристиках" можна розділити на 3 категорії: гармоніч-ного типу (переважна більшість людей), енергоізбиточного типу (пассіонарії), енергодефіцитного типу (субпассіонарії) (у порів-нянні з біологічною нормою споживання енергії). Тепер уже мо-жна вважати встановленим, що рівень засвоєння біохімічної ене-ргії з навколишнього середовища є спадкоємною ознакою. Фак-тором розвитку етносу є пассионарии. (Слід зазначити й існуван-ня гіпотези, відповідно до якої пасіонарність (здатність до цілес-прямованого наднапруження) обумовлена не підвищеним погли-нанням біохімічної енергії з навколишнього середовища, а при рівному поглинанні видачею більшої частини цієї енергії у виді цілеспрямованої роботи. Але це з погляду задачі, що стоїть, не важливо. Існування людей, здатних до тривалого цілеспрямова-ного наднапруження, так само як і те, що такою здатністю воло-діє відносно мале число людей - факти встановлені і не підмети переглядові. Багато фактів, накопичені за довгу історію людства, не можна пояснити інакше, як тим, що дана ознака є спадкоєм-ним і рецессивным).
3) Будь-яке відхилення засвоєння біохімічної енергії від норми зни-жує життєздатність. Субпассіонарії нежиттєздатні, тому що їхня енергетика нижче біологічної норми, а пассіонарії гинуть, навпа-ки, унаслідок надмірної активності. Природний добір повинний привести до того, що в популяції залишаться ТІЛЬКИ гармонічні люди. Такі популяції (етноси) нездатні до розвитку, і саме їх яв-ляють собою народи типу папуасів або австралійських абориге-нів.
4) Для історії важливе співвідношення людей трьох зазначених ти-пів, тому що це співвідношення визначає картину поводження всього етносу в цілому. У першу чергу важливе відношення чис-ла пассіонаріїв до загального числа людей. Це відношення може бути досить точно оцінене з даних історичної науки, хоча мето-дика такої оцінки далеко не проста, і, наприклад, видиме для іс-торії велика кількість "великих справ" може відповідати і підйо-мові рівня "пассіонарного напруги", і його спадові.
5) З історичних даних видно, що час від часу в окремих регіонах планети відбувається швидке і різке збільшення числа пассінаріїв, що може бути пояснено тільки масовими мікромутаціями під ді-єю яких-небудь зовнішніх факторів (ці фактори відомі, ми їхній не розглядаємо). Це виявляється в активізації народів, що населяють даний регіон, що виражається у війнах, утворенні великих дер-жав, і т.д., і т.п.. Потім унаслідок природного добору число пас-сіонаріїв зменшується, і зрештою вони зникають з популяції зо-всім. В історії це виявляється в основному як руйнування вели-ких держав і завоювання їхніми сусідами, у загальному регресі, атакож багато в чому іншому. Часто буває зіткнення двох або більш різних пассіонарних популяцій, що виникли від різних мік-ромутацій ("пассіонарних поштовхів"), що створює неповторні історичні колізії.
6) Від мікромутації до повного зникнення пассіонаріїв з популяції проходить 1200 - 1500 років, що складає повний цикл етногенезу (тому граничний термін життя структур імперського типу
Loading...

 
 

Цікаве