WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Довгі хвилі в економіці і теорії, що пояснюють їхнє існування - Реферат

Довгі хвилі в економіці і теорії, що пояснюють їхнє існування - Реферат

Кондратьєва піддавалися в СРСР суворій критиці. Його опоненти намагалися заперечувати існування "довгих хвиль" у динаміку багатьох показників, використовуючи методи математичної статистики. Якщо ж наявність "довгих хвиль" у динаміку якого-небудь показника було незаперечно, то пояснення наявності таких коливань виводилося з більш ранніх робіт інших учених, зокрема, із праць М. И. Туган-Барановського (див. [1]) .
Досить очевидно, що критика опонентів була спрямована не проти концепції "довгих хвиль" як такої, а персонально проти ав-тора.
Розвиток ідей Н. Д. Кондратьєва.
За час, що пройшов з 1925 року, виявилося багато нових фак-тів, що підтверджують існування "довгих хвиль" в економіці, у пе-ршу чергу це їхня наявність у розвитку економіки протягом XX століття. За цей же час була запропонована величезна кількість тео-рій, що пояснюють їхнє існування. Виділяються 9 груп таких теорій [2]. Вони будуть коротко перераховані нижче в такому вигляді: ко-ротка назва групи теорій, що показує їхній зміст, і прізвища вчених, що висунули ці теорії.
Таблиця 3.
Класифікація теорій, що пояснюють існування великих циклів економічної кон'юнктури Кондратьєва.
Група теорій Прізвища вчених
1 Марксистські теорії П. Баккара, Л. Фонтвьей, Э. Мануэль, Д. Гордон
2 Інноваційні теорії Й. Шумпетер, С. Коваль, Г. Менш, А. Клайнкнехт, Дж. ван Дайн
3 Теорія перенагромадження в капітальному секторі Дж. Форфестер
4 Теорії, зв'язані з робочою си-лою К. Фридмен
5 Цінові теорії У. У. Ростоу, Б. Берри
6 Інтеграційний підхід і монетар-ні концепції Й. Дельбеке, П. Корпинен, Р. Батра
7 Соціологічні пояснення і цикли класової боротьби К. Перес-Перес, И. Милендор-фер, Э. Скрепанти, М. Ольсен, С. Вибе, Дж. Гаттен, Б. Силь-вер, В. Вайндлих.
8 Теорія військових циклів Дж. Голдстайн
9 Теорія, що належить авторам книги [2]. Її можна охарактеризу-вати як комплексну, що тяжіє до марксистського
Через велику кількість теорій я змушена відмовитися, як від за-дачі зовсім нереальної в рамках даної роботи, від того, щоб хоча б коротко викласти суть кожної теорії. Досить очевидно, що їхня кі-лькість виходить за рамки розумного.
У багатьох з цих теорій робиться спроба вивести пояснення існування довгих хвиль Кондратьєва з коливань одного, узятого за основу авторами, параметра, а коливання самого узятого за основу параметра автори пояснюють довільним образом. Як правило, за-довільного пояснення коливань "первинного" параметра (напри-клад кількості наукових відкриттів, винаходів і технічних удоскона-лень в інноваційних теоріях) не вдається дати, залишаючись у рам-ках економічної науки, а за їхні рамки автори теорій виходять украй непевно і звичайно не просуваються далі спекулятивної філософії.
Нижче буде розібрана одна з таких теорій і показана волаюча непереконливість пояснення причин довгострокових коливань "пе-рвинного" параметра, у якості якого в розглянутому прикладі ви-ступає кількість зроблених відкриттів, винаходів і технічних удо-сконалень (інноваційні теорії).
Авторами деяких з цих теорій запропонована гіпотеза, відпові-дно до якої збільшення кількості інновацій і інтенсивності їхнього упровадження викликається погіршенням ситуації в економіці, що ніби-то стимулює винахідників більш активно займатися своєю справою, а підприємців - вкладати гроші у впровадження інновацій. Це положення досить спірне.
Відомо, що вкладення грошей у впровадження інновацій, осо-бливо принципових, досить ризиковано, і підприємець для вкладен-ня в такого роду проекти повинний мати надлишкові засоби, утрата яких не привела б до його руйнування. Очевидно, що в періоди по-гіршення економічної кон'юнктури кількість надлишкових засобів у підприємців, у всякому разі, не більше, ніж у сприятливі періоди, і при поганій кон'юнктурі готовність підприємця до ризикованих ка-піталовкладень також навряд чи вище, ніж при гарній. У несприят-ливі періоди можливо тільки підвищення темпу впровадження не-значних технічних удосконалень, що не вимагає дуже великих ви-трат, але швидкий ефект, що дає, у виді зниження витрат, а ні в яко-му разі не збільшення інвестицій у радикальне переозброєння техні-ки.
Погіршення економічної кон'юнктури також навряд чи стиму-лює підвищення активності винахідників. Справді, професії винахі-дника як такої до XX століття не існувало зовсім, і тільки в XX сто-літті з'являється цілеспрямований пошук нових технічних рішень і організації типу конструкторських бюро, укомплектованих відпові-дними професіоналами. До цього винахідництвом займалися люди інших професій, що володіють творчим складом розуму, у вільне від інших занять час. Але для витягу доходів зі свого винаходу ав-торові необхідно було ще довести інформацію про нього до осіб, що мають вільні капітали, і спонукати їх укласти гроші в його впро-вадження. Ця справа була надзвичайно важким і далеко не завжди кінчалося успіхом. Крім того, був досить великий ризик присвоєн-ня авторства винаходу іншою особою. (Були, однак, випадки, коли авторам винаходів удавалося добрати необхідного способу само-стійно, створити свої фірми і домогтися комерційного успіху, од-нак це було дуже рідко). З вищесказаного очевидно, що винахідни-цька діяльність жадала від автора дуже великої напруги і далеко не завжди приносила йому доход, а частіше - великі неприємності.
Таким чином, не спростована загальновідома істина, що ос-новною причиною будь-якої творчої діяльності є внутрішня потре-ба у творчості. З факторів, зв'язаних з економічною ситуацією, має значення тільки наявність джерела засобів до існування і вільного часу в потенційного винахідника.
Можна припустити, що під час економічного спаду вільного часу в потенційних винахідників стає більше, через ріст у цей період безробіття і зменшення зайнятості. Однак відповідного дослідження статистики автори інноваційних теорій не проводили. Крім того, наявність у потенційного винахідника джерела засобів до існування не менш важливо, ніж наявність вільного часу. Безробітний, тобто людина, до XX століття не має взагалі ніякого доходу, не може по-вноцінно займатися творчою діяльністю, особливо якщо врахувати, що в переважній більшості випадків він був змушений ще і піклува-тися про родину.
Таким чином, очевидно, що пояснення наявності довгостро-кових коливань кількості зроблених відкриттів, винаходів і технічних удосконалень в інноваційних теоріях непереконливо і ґрунтується на методах спекулятивної філософії.
Деякими авторами вищенаведена гіпотеза відкинута (напри-клад, Й. Шумпетер). Однак пропоновані ними пояснення стражда-ють тими ж недоліками, що і попередня гіпотеза.
Подібними дефектами володіють і інші теорії: цінові теорії, те-орія перенагромадження в капітальному секторі і т.п.. Ці теорії, оче-видно, можна вважати щонайменше однобокими.
Були створені такожкомплексні теорії, однак і тут є необхід-ність виходу за рамки економічної науки, тому що в довгостроко-вому періоді, очевидно, не можна розглядати розвиток економіки, не розглядаючи розвиток того суспільства, що цю економіку ство-рює для задоволення своїх потреб. Імовірно, з цієї
Loading...

 
 

Цікаве