WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Особливості ринкового реформування економіки України - Курсова робота

Особливості ринкового реформування економіки України - Курсова робота

Україні, це правило ігнорувалося. Тому маємо певні труднощі в зв'язку з переходом до ринкової економіки. Але на сучасному етапі можна відмітити певний прогрес: появу на ринку якісних вітчизняних товарів (товари народного споживання, продукція харчової та легкої промисловості та інші), які користуються попитом як і в Україні так і за кордоном.
Стимулююча функція полягає в тому, що ринок стимулює введення у виробництво досягнень наукового прогресу, зниження затрат на виробництво продукції та підвищення її якості, розширення асортименту товарів і послуг. Але, на жаль, далеко не кожний виробник може дозволити собі вкласти потрібні кошти для амортизації виробництва. Більшість підприємств в Україні мають обладнання, що є зношеним і морально, і фізично. Тому процес виробництва на таких підприємствах не відповідає сучасним потребам.
Щодо інформаційної функції, то можна стверджувати, що вона реалізується в Україні на відповідному рівні. Через коливання цін на товари і послуги ринок надаєучасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільно необхідні витрати виробництва і суспільно необхідну якість та асортимент тих товарів і послуг, які виробляються. Це дає змогу кожному підприємцю постійно звіряти власне виробництво з умовами ринку, що змінюються, і завчасно вживати заходів щодо зниження своїх індивідуальних витрат, підвищення якості продукції, зміни її асортименту.
Пануюча функція виконується тоді, коли за допомогою конкуренції ринок "очищає" суспільне виробництво від економічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць, і навпаки, дає "зелене світло" ефективнішим. На нашому ринку є багато прикладів, коли підприємство, не витримавши конкуренції з боку інших (не завжди вітчизняних) підприємств, залишало ринок (прикладом може бути торгова марка чоловічого одягу "Валді", яка вимушено залишила наш ринок; а ось така вітчизняна марка "VD one", яка теж займається виробництвом чоловічого одягу, дуже швидко завоювала український ринок і стала відомою у Європі).
Посередницька функція полягає у можливості вільного вибору підприємцем споживача і навпаки. На українському ринку кожний покупець (виробник) має можливість обрати виробника (покупця) згідно з своїми особистими потребами.
На сучасному етапі розвитку таке явище як інтеграція набуло значного масштабу. Якщо на початку 90-х років на нашому ринку було безліч закордонних товарів, то зараз ситуація істотно змінилася. З'явилося багато вітчизняних якісних та конкурентноспроможних товарів і послуг, які повільно, але досить впевнено завойовують не тільки український ринок, а й закордонний.
2.2. Інвестиційна політика в структуроутворенні
Політика ефективних ринкових реформ органічно пов'язана з інвестиціями у структурі перетворення, спрямовані на економічне оновлення і зростання. Без всебічно обґрунтованих системних рішень та їх практичної реалізації за конкретними програмами і проектами цілеспрямованих структурних зрушень не відбудеться. Для цього потрібні час і фінансово-матеріальні ресурси. У свою чергу, активна інвестиційна та інноваційна діяльність вимагає чіткої системи господарського управління і контролю за своєчасним і якісним здійсненням проектів структурної і технологічної модернізації або створення якісно нових форм і об'єктів господарювання, які б у процесі функціонування випереджали своїх конкурентів. Інших шляхів прогресивних зрушень не існує.
Анвліз тенденцій у структурних перетвореннях економіки України свідчить, що до останнього часу структура інвестицій складалася без належної цілеспрямованої політики з боку як держави, так і систем господарського управління. Визначені стратегією ринкових реформ пріоритети не підкріплюються конкретними джерелами існування. По суті, кредитні ресурси випадають з сфери довгострокових інвестицій і зосереджуються комерційними колами в короткочасному обороті з метою нагромадження переважно фіктивного капіталу - "грошей з повітря". Спекулятивні нагромадження інфляційних коштів також не направляються у структурну перебудову економіки, бо, здебільшого перебувають у руках не здатних на неї комерсантів і "тіньовиків".
Іноземні інвестори поки що не заінтересовані в широкомасштабному інвестуванні в українську економіку. Щорічні фактичні вкладення для розмірів економіки України майже не відчутні. Внутрішні нагромадження переважної більшості з діючих підприємств різних форм власності, загнаних до гостро кризового стану падіння національного товаровиробництва і доходів, залишаються мізерними. До того ж вони рік у рік зменшуються.
За рахунок асигнувань з дефіцитного бюджету держави і місцевих органів влади, який більше ніж на третину, а той на половину дотується емісійними грішми Національного Банку України, досить важко реалізувати навіть найважливіші державні цільові програми, не кажучи вже про можливості вагомої підтримки розвитку всіх галузей і господарських структур. Держава робить чи малі зусилля, щоб звільнити свій збіднілий бюджет від цього тягаря. Проте поки що належних результатів нема. Заплановані надходження коштів до бюджету - внаслідок відсутності жорсткої платіжної дисципліни, приховування доходів та імітації фінансових банкрутств не виконуються майже на половину, що не дозволяє своєчасно оплачувати навіть заробітну плату працівникам бюджетних сфер.
Кошти фондів нагромадження продовжують за старими методами розпорошуватися по численних об'єктах, не даючи очікуваних результатів. Власне саме така політика централізованих нагромаджень та інвестицій призводить до паралічу найважливіших державних програм конверсії ВПК, структурної перебудови економіки, розв'язання гострих проблем економічної безпеки. Зміни в обсягах і структурі капіталовкладень по групах галузей, що відбулися за минулі роки реформ, можна простежити за наведеними в таблиці 4.1 результатами розрахунків, з яких напрошуються такі висновки.
По-перше. Всі без винятку галузеві блоки скоротили обсяги інвестицій. При загальному падінні капіталовкладень на 59,4%, промисловість, знизивши обсяг виробництва за цей час майже на 2/3, залишає за собою 53,5% інвестицій, а сільське і лісове господарство - навпаки, зменшивши обсяг виробництва тільки на третину, скоротили інвестиції на 81,2% і опинилися на останньому місці. Сфери будівництва, транспорту і зв'язку товарообороту також залишилися з мізерними обсягами інвестицій. Дещо кращою є ситуація в житловому і соціальному будівництві.
І все це - порівняно з показниками 1990р.. Коли ж врахувати, що і в базовому році інвестиційна активність уже була значною мірою " замороженою ", то такі бурхливі темпи спаду довели її до критичного стану, що тільки прискорило набувало високі темпи старіння фондів. У 1995р. обсяг капіталовкладень підприємств усіх форм власності скоротився ( проти рівня 1994р.) ще на 35%. Самі ж основні фонди, замість ефективного функціонування у
Loading...

 
 

Цікаве