WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна - Реферат

Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна - Реферат


Реферат з економічної теорії
Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна
План
Вступ………………………………………………………………………….2.
1. Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна в ранніх працях……..4
2. Ленінське вчення про імперіалізм…………………………………….6
3. Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна в післяреволюційних працях. Обґрунтування НЕПу……………………………………….12
Висновок…………………………………………………………………….17
Список використаної літератури…………………………………….18
Вступ
Ортодоксальне сприйняття теорії марксизму пов'язано з ім'ям В. І. Леніна, що вів запеклу боротьбу з будь-якими спробами критичного переосмислення чи доповнення марксистської економічної та революційної доктрини. Догматизувавши та перетворивши економічне вчення Маркса і Енгельса на партійну науку, він вульгаризував його, сприяв його протиставленню всім іншим напрямкам розвитку економічної думки.
З часом ставало все очевиднішим, що практичне використання марксистської теорії для обгрунтування революційної боротьби вичерпало свої можливості, оскільки час вносив суттєві зміни в суспільно-економічну ситуацію. Новий етап розвитку капіталістичного суспільства демонстрував його гнучкість і широкі можливості адекватної реакції на потреби демократизації економічного устрою.
Марксизм в Росії почав розповсюджуватися в кінці дев'ятнадцятого сторіччя, завдяки активній діяльності групи Г.В. Плеханова, видного теоретика марксизму, мабуть, найгрунтовнішого серед російських марксистів. Особливість марксистської теорії суспільства полягає у визначенні економічних закономірностей базисними для розвитку суспільства в цілому. Марксизм не можна розглядати як чисто економічну теорію, хоча саме вона складає основу марксизму. Своєрідність марксизму полягає у тому, що це цілісна концепція суспільного розвитку, що включає економічну теорію, філософію і політичну концепцію. Ця особливість відрізняє і всі економічні роботи В.И. Леніна, де не тільки досліджується економічний стан суспільного життя в якийсь певний момент, простежуються його тенденції, а дається історичний аналіз і оцінка всіх соціальних і політичних процесів супутніх тим або іншим економічним реаліям. Непорушною для Леніна залишається марксистська теза про первинність економіки по відношенню до політики, хоча прослідивши еволюцію його економічних поглядів, ми переконуємося, що він тримався не завжди послідовно. Особливо напередодні революцій 1917 року, коли на противагу ідеям Маркса і Енгельса про те, що соціалістична революція може і повинна перемогти спочатку в найрозвиненіших економічних країнах, таких як Німеччина, Франція, США і інші, внаслідок того, що комунізм як вища в порівнянні з капіталізмом стадія суспільного розвитку повинен бути економічно підготовлений в надрах капіталістичного суспільства, заснованого на приватній власності; він висунув ідею можливості перемоги соціалізму в одній окремо взятій країні, що є "слабкою ланкою в ланцюзі імперіалізму". Такою країною, на його думку, була Росія. Саме ця позиція Леніна стала причиною його теоретичного розмежування з Г.В. Плехановим і іншими послідовними марксистами.
У Росії 90-х pp., країні, де капіталістичні відносини тільки зароджувались і ще не проникли в усі сфери суспільного життя, сприйняття марксистського вчення, особливо політичного його аспекту, було досить високим. Однак це не означало, що не розвивались інші напрямки економічної думки, які точніше відображали проблеми капіталістичного суспільства. Тому пристосування марксизму до потреб революційної боротьби, його використання як теоретичного обгрунтування необхідності соціальної революції здійснювалося за умов безкомпромісної теоретичної боротьби,
Наприкінці XIX ст. в поле зору економічної теорії потрапляє проблема забезпечення суспільно-економічної рівноваги. Головним стає питання про засоби забезпечення економічної стабільності, місце держави (допустимі межі її втручання) та ринкових відносин в цьому процесі.
Проте послідовники марксизму зосередились на проблемі пошуку доказів неможливості регулювання будь-яких суспільних процесів за капіталізму, а відтак обов'язкової його загибелі. Як особливість марксистської економічної думки в Росії можна назвати також і те, що вона формувалась на фоні економічного романтизму та ліберального народництва, які заперечували об'єктивність існування капіталізму та доводили переваги змішаного, переважно дрібнотоварного господарства. Усе це зумовило догматизацію марксизму як науки.
Розвиток Леніним теорії марксизму полягав не стільки в позитивній творчості, скільки в доведенні винятковості марксистського економічного вчення, його справедливості щодо всіх етапів розвитку капіталістичного суспільства та щодо всіх країн.
Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна в ранніх працях
Ленін повністю поділяв марксистське формаційне розуміння розвитку суспільства, в основу якого покладався класовий принцип. В одній із перших своїх статей він пише про зародження капіталістичних відносин в сільському господарстві та розшарування селянства на класи внаслідок розвитку товарного виробництва. Він указує на невідворотність наступу капіталізму і його проникнення в усі сфери економічного життя. Ця робота була відповіддю російським народникам, що обстоювали тезу про "необов'язковість" капіталізму для Росії та відсутність внутрішнього ринку як важливої умови його існування і розширеного відтворення.
Виходячи з тези про особливості розвитку капіталізму в Росії, аграрній країні, в якій процес переходу від феодального устрою ще не завершився, Ленін намагається визначити перспективи розвитку внутрішнього капіталістичного ринку. Він аналізує етапи переростання натурального господарства в товарне і товарного в капіталістичне. На прикладі сільського господарства досліджує процес відокремлення безпосереднього виробника товару від засобів виробництва, що знаменує собою утвердження капіталістичних відносин. Його характеристики товарного виробництва є достатньо вичерпними.
Висновок про те, що внутрішній ринок для капіталізму створюється самим капіталізмом в процесі його розвитку, Ленін обґрунтовує у працях "З приводу так званого питання про ринки" (1893), "До характеристики економічного романтизму" (1897), "Розвиток капіталізму в Росії" (1899), "Зауваження щодо питання про теорії ринків" (1898) та "Ще до питання про теорію реалізації" (1899).
Розкривши взаємозв'язок внутрішнього ринку і генези капіталізму, Ленін аналізує процес становлення капіталістичних відносин у сільському господарстві Росії, характеризуючи механізм цього становлення.
У згаданих працях Ленін доповнив теорію відтворення Маркса міркуваннями про суть та особливості капіталістичного відтворення і криз за нових історичних умов.
Він суворо дотримувався методологічних принципів, узагальнень та висновків Маркса, доводячи прогресивність капіталізму щодо попередніх форм організації суспільного виробництва, але вказуючи на його експлуататорську суть і об'єктивну природу всіх його антагонізмів.
У межах дослідження суті капіталістичного відтворення Ленін звертається до категорії вартості суспільного продукту, до питання про роль його натуральної форми, категорії національного доходу, до характеристики відносин виробництва і споживання за капіталізму, умов і наслідків розширеного капіталістичного відтворення. Схему реалізації продукту він моделює з урахуванням впливу динамічних факторів на цей процес у часі. Він досліджує, як зростання органічної будови капіталу, що відображає процес розвитку продуктивних сил, впливає на пропорції суспільного відтворення.
Ленін сформулював закон про визначальну роль виробництва засобів виробництва
Loading...

 
 

Цікаве