WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічна теорія - Реферат

Економічна теорія - Реферат

з іншого боку це дозволяє визначити те загальне що дасть можливість краще і глибше побачити і зрозуміти існуючі відмінності що разгалужуют ці східці суспільного розвитку. Вивчаючи виробництво треба чітко зрозуміти, що його кінцевою метою є споживання. І тільки за умови нормального вільного споживання виробництво може бути нормальним. Між виробництвом і споживанням лежить складний, теоретичні суперечливий зв'язок, і при всій важливості виробництва воно має сенс тільки в тому випадку якщо є вільне споживання, бо вільне споживання мета і мотиви виробництва. Воно визначає обсяг, структуру і якість суспільного виробництва. Споживання матеріальних благ не однозначне, слід розрізняти продуктивне і особисте споживання. Продуктивне споживання це є процес виробництва, де засоби виробництва, що споживаються (знаряддя і предмети праці), а також виробниче споживання сили людини, т.т. витрата його фізичної і духовної сили. Особисте споживання воно навпроти відбувається не на виробництві, а за його межами. Особисте споживання включає в себе споживання людьми їжі, одягу, житла і т.д. В виробничому споживанні продукт створюється, а в особистому - знищується. В виробництві споживають засоби виробництва, а люди споживають предмети споживання. Взаємозв'язок між виробництвом і споживанням взаємно зумовлюються т.т. виробництво визначає споживання, але в той же час споживання визначає і виробництво. Виробництво породжує потребу в вироблених продуктах, т.т. створює импульс споживання. Виробництво завжди веде за собою споживання, визначальне в кінцевій лічбі його обсяг і різноманітність, а споживання активно впливає на виробництво. Припиняється виробництво речі непотрібної для споживання, втратившої своє значення як корисного продукту. В той же час споживання яких або продуктів вимагає подальшого їхнього створення і по мірі задоволення старих потреб спонукає і викликає до життя нові потреби людей. Зв'язуючими ланками між виробництвом і споживанням є розподіл і обмін. Під розподілом слід розуміти розподіл вироблених матеріальних і нематеріальних цінностей на принципі панівної форми привласнення, т.т. власності. Як привласнюються продукти праці, яка частина з них іде на продуктивне і особисте споживання, от ці питання складають зміст процесу розподілу продуктів в будь-якому суспільному виробництві. Розподіл активно впливає на виробництво, воно може сприяти зростанню виробництва і в те же час воно може гальмувати це виробництво.
Обмін і розподіл входять безпосередньо в процес виробництва, а також складають його істотні риси, і залежать, також, від безпосереднього виробництва навіть в тих випадках, коли вони виходять за його кордони.
Будь-яке суспільне виробництво людської цивілізації для свого здійснення повинно мати певні умови при яких процес виробництва міг б протікати нормально. Цими умовами є:
1) відношення людини до природи;
2) відношення між людьми.
Для здійснення процесу виробництва необхідно три найпростіші моменти:
1) сама праця,
2) засоби праці,
3) предмет праці.
Праця - доцільна діяльність людини направлена на відділення речовини від природи і пристосувння її до потреб людей. Праця це витрата і витрачання робітничої сили людини в процесі створення матеріальних і нематеріальних благ.
Робітнича сила - це сукупні фізичний і духовний хист людини що може бути направлений на створення матеріальних і нематеріальних благ. Для здійснення процесу праці людина створює і вживає для виробництва знаряддя і засоби праці.
Засіб праці - це комплекс речей або річ з допомогою яких людина впливає на природу.
Предмети праці - це матеріали або речовини дані природою, що наражаються на вплив людини для пристосування їхн до задоволення потреб людей.
Чинники виробництва:
1) речовинний або об'єктивний чинник;
2) особистий або суб'єктивний чинник.
Політична економія, або політична наука (Economics), займається дослідженням нормальної життєдіяльності людського суспільства; вона вивчає ту сферу індивідуальних і суспільних дій, яка сильно пов'язана з створенням і використанням матеріальних основ добробуту.
Отже, вона, з одного боку, являє собою дослідження багатства, а з іншої - утворює частину дослідження людини. Людський характер формувалася в процесі його повсякденної праці і повним впливом створюваних їм в цьому процесі матеріальних ресурсів, причому в значно більшому ступені, ніж під впливом будь-яких інших чинників, виключаючи релігійні ідеали; двома великими силами що формували світову історію, були релігія і економіка. Інколи тимчасово брав гору палкий дух військових або людей мистецтва, але ніде вплив релігійного і економічного чинників не відсував на другий план навіть на короткий термін, і майже завжди ці дві сили мали більше значення, ніж всі інші, разом взяті. Релігійні мотиви сильніше економічних, але їхній безпосередній вплив рідко розповсюджується на настільки простору життєву сферу. Заняття, з допомогою якого людина заробляє собі на життя, заповнює його думки під час спливання переважаючої більшості годин, коли його розум ефективно працює; саме в ці години його характер формується під впливом того, як він використає свій хист в праці, які думки почуття ця праця в ньому породжує і які складаються у нього відношення з товаришами по роботі, работодавцями або його службовцями.
Дуже часто вплив, що впливаї на характер людини розміром його прибутку, ледве чи менш - якщо взагалі менш, - ніж вплив, що виявляється самим засобом здобування прибутку. Для повноти життя родини немає великої різницї, чи складає її річний прибуток 1 млн. чи 5 млн., бо дуже велика різниця між прибутком в 30 млн. та в 150 млн., бо при 150 млн. родина володіє, а при 30 млн. не володіє матеріальними умовами для нормального життя. Щоправда, в релігії, родинних привязанностях і дружбі кожний бедняк може знайти додаток для того свого хисту, що служать джерелом вищого щастя. Але умови, супутні крайній убогості, особливо в перенаселених районах, можуть убити самі кращі якості. Ті, кого називають 'відбросами' наших великих міст, володіють дуже малими можливостями для дружби; їм неведомі пристойність і добропорядність, вони майже не знають згоди в родинному житті; часто і релігія не одержує до них доступу. Немає сумніву, що їхні фізична, розумова і моральна ущемленість частково породжуються і іншими причинами, окрім убогості, але останнє служить головною причиною.
Окрім 'відтбросів', існують багато людей як в місті, так і в селі, які зростають, скудно харчуючись і вдягаючись, в житловій тісноті, чия освіта переривається із-за того, що їм потрібно рано починати трудиться заради зарабітка, які, отже, під час довгих годин за працею, яка виснажує їх виснажений організм, а томуначисто позбавлені можливості розвивати свій розумовий хист. Вони не обов'язково ведуть нездорове або нещасне життя. Одержуючи радощі в своїх привязанностях до бога і людини і володіючи, деякими природженими тонкими почуттями, вони можуть вести життя значно менш ущемлене, ніж життя багатьох, що володіють більших матеріальним багатством. Але при всьому тому бідність складає для них величезне, істинне зло. Навіть коли вони здорові, їхня утомленість часто равносильна болю, розваг у них мало; коли же настає хвороба,
Loading...

 
 

Цікаве