WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Історія економічної теорії - Реферат

Історія економічної теорії - Реферат


парадигму. Мета - гнучкіше пристосування до змін у світовій та
національній економіці, економічній теорії Заходу, введення у марксистські
ортодоксальні трактування елементів реалізму тощо. Такими були, наприклад,
теза про дві функції "сучасної буржуазної політекономії" - ідеологічну та
практичну, уточнення хронологічних меж та сутності "кризи вульгарної
політекономії", розвиток ідеї Ф. Енгельса про політичну економію у
широкому і вузькому значенні та ін. В історії економічної думки наведені
вище тези й положення активно розвивало багато українських вчених (Р. Х.
Васильєва, С. М. Злупко, І. І. Кукурудза, С. В. Мочерний, В. Д. Сікора та
ін.). До цього ж розряду слід віднести і положення про подолання
догматизму в розробці й викладанні політичної економії (В. К. Черняк, А.
К. Покритан, І. С. Ястремський та ін.), матеріальне і нематеріальне
виробництво тощо.
З другого боку, традиція (заклики до захисту статус-кво, підтримувані
владою) гальмувала розвиток справдінових положень, небезпечних для
панівної парадигми, обгрунтованих українськими вченими (В. П. Корнієнко,
Ю. М. Пахомов): положення про робочу силу як товар в умовах соціалізму;
концепція "ринкового соціалізму". Більше того, автори подібних трактувань
підлягали остракізму, шельмуванню. Це та реальна "дорога ціна" захисту
панівної парадигми, про яку в абстрактній формі висловлювався Т. Кун, не
говорячи вже про загальний застій в економічній науці.
Подвійна роль традиції в українсько-радянському науковому товаристві
сприяла такому самому подвійному впливу політичної економії й
історико-економічних наук на економічну політику держави. З одного боку,
заохочувався пошук шляхів підвищення ефективності суспільного виробництва,
реформування господарського механізму, вивчення досвіду та досягнень країн
розвинутої ринкової економіки. З іншого, всупереч зазначеному вище,
обмежувалося поле пошуку, він гальмувався, в цілому прирікався на невдачу.
Таким чином, традиція у науковому товаристві з панівною марксистською
парадигмою активно перешкоджала будь-якій системній трансформації
економіки. Іншими словами, вона ефективно виконувала свою функцію захисту
існуючого в ті часи державного соціалізму. Натомість традиція наукового
товариства Заходу за будь-яких парадигм економічної науки спрямована на
захист ринкового типу економіки, а тим самим і на системну трансформацію
ринкового типу.
Вибір парадигм. До якої ж наукової парадигми (парадигм) відбувся перехід?
Чи існує тут вибір взагалі? На основі якої парадигми досліджувати і
викладати історію економічної думки у подальшому?
Гіпотеза про здійснення революції в галузі економічної науки на терені
постсоціалістичних країн передбачає прийняття парадигми розвитку науки Т.
Куна. Однак існує ще одна площина проблеми переходу до нової парадигми,
тобто концептуальної моделі постановки та розв'язання проблем
історико-економічної науки. Виявляється, що існує свобода вибору у межах
загальної парадигми розвитку науки конкретних парадигм щодо історії
економічної думки. Йдеться насамперед про релятивістський і
абсолютистський підходи до вивчення історії. На думку професора М. Блауга,
релятивіст розглядає кожну окрему теорію, висунуту в минулі епохи, як
більш чи менш точне відображення тодішніх умов - кожна теорія, по суті,
однаково виправдана у власному контексті. Абсолютист стежить тільки за
строго інтелектуальним розвитком предмета, який він розглядає як
неухильний прогрес від помилки до істини. Релятивісти не можуть
класифікувати теорії різних періодів у термінах "краще" чи "гірше";
абсолютисти не можуть утриматися, щоб не зробити цього. Майже кожного
історика економічної думки можна віднести до того чи іншого полюсу
своєрідного континууму підходів до теорій минулого [4]. Отже, реально
існує множинність підходів до вивчення історії економічної думки, свобода
їх вибору і дискусія з приводу такого вибору.
Зрозуміло, що кожен з підходів має свої переваги й недоліки. Парадигма
релятивістів дає змогу дослідити та викласти економічні теорії у їх
історичній неповторності, у контексті їх виникнення та розвитку, розкрити
їх специфіку. Як приклад, М. Блауг звертає увагу на те, що класична
економічна теорія була такою ж макро-, як і мікроекономікою; неокласична
теорія була вже лише мікроекономікою; макроекономіка знову віднайшла себе
з допомогою Кейнса і протягом десятиліття фактично замінила
мікроекономіку. Сумнівно, щоб подібні драматичні зрушення фокусування
пояснювалися лише через терміни інтелектуальних сил, як це схильні
стверджувати абсолютисти [4]. З релятивістської точки зору, цінність
подібних сумнівів особливо зростає з урахуванням того факту, що сам М.
Блауг - прибічник абсолютизму. Недоліком релятивістського підходу є те, що
він не дає змоги простежити за внутрішньою логікою виникнення та розвитку
економічної теорії, провести грунтовний порівняльний аналіз різних
концепцій економічної думки.
Коридор вибору розширюється також за рахунок визначення та дотримання
певного напряму економічної науки, з позицій якого трактується й
оцінюється історія різних економічних теорій. Адже відомо, що світова
економічна думка відзначається множинністю альтернативних теорій, шкіл,
напрямів. Проте існують певні традиції. Представники
інституціонально-соціального напряму виступають зазвичай з релятивістських
позицій (Р. Хейлбронер. "Філософи світу. Життя, часи та ідеї великих
економічних мислителів" (3-е вид., 1968); Дж. К. Гелбрейт. "Історія
економічної науки: минуле як теперішнє" (1989); У. Дж. Семюелс. "Історія
економічної думки як інтелектуальна історія" (1974)). Слабкіше виражений
зв'язок з релятивістським підходом у представників інших напрямів сучасної
економічної думки. Американські історики-економісти Дж. Шпенглер, А. Чолк,
К. Гудвін вважають, що після останньої третини ХІХ ст. у прибічників
різних напрямів економічної теорії посилюється абсолютивістське тлумачення
історії економічної науки. Але хоч би яким було це тлумачення, перехід на
нові парадигми вимагає грунтовного
Loading...

 
 

Цікаве