WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Суть і функції ринку - Контрольна робота

Суть і функції ринку - Контрольна робота

надають кредити комерційним банкам і державі.
Іпотечні банки надають позики під застави нерухомого майна (землі, будівель) землевласникам, селянам, власникам житла.
Банки відрізняються клієнтурою, використанням засобів і деякими операціями, але всі вони є центрами, які зосереджують позиковий капітал.
Небанківські інститути ринкової інфраструктури
У світовій практиці широко представлені небанківські кредитно-фінансові інститути. До них належать інвестиційні, фінансові фонди, ломбарди та кредитні кооперації.
Депозити кредитно-фінансових інститутів, як і інших клієнтів банків, можуть бути поточними (до запитання) і строковими.
Торговий дім являє собою багатоцільове утворення, яке експортує та імпортує практично будь-які товари, здійснює обмін ними, а також транспортні та інші зовнішньоекономічні операції.
Важливим елементом ринкової структури є біржа праці.
Біржа праці - організація, що спеціалізується на посередництві між робітниками та підприємцями з метою купівлі-продажу робочої сили. Не ліквідовуючи безробіття вцілому, біржі праці упорядковують найм підприємствами робочої сили та скоротити громадянам час пошуку роботи. При існуванні системи страхування від безробіття біржі праці виконують також функції контролю за встановленням, правом на отримання допомоги безробітним та за її втратою. Біржі праці можуть мати різні форми: бюро, контори, товариство і т.п. Залежно від форм власності виділяють наступні їх осмновні вили: приватні, що функціонують на комерційній основі; філантропічні; суспільні та державні. Біржі праці окрім працевлаштування безробітних, звичайно надають послуги іншим людям, бажаючим змінити місце роботи, вивчають попит та пропозицію робочої сили, збирають інформацію про рівень зайнятості в розрізі професій та територій. До компетенції біржі праці належить також професійна орієнтація молоді, направленння молодих людей на курси для придбання професії. Важливе значення мають организації перенавчання та працевлаштування інвалідів.
5. МОДЕЛІ РИНКУ
У залежності від співвідношення між кількістю виробників і кількістю споживачів розрізняють такі види конкурентних структур:
1. Велика кількість самостійних виробників деякого однорідного товару і маса відособлених споживачів даного товару. Дана структура ринку називається поліполією і породжує так звану досконалу конкуренцію.
2. Велике число відособлених споживачів і мала кількість виробників, кожний із яких може задовольнити значну частку загального попиту. Така структура називається олігополією, і породжує так звану недосконалу конкуренцію
3. Єдиний споживач товару і множина самостійних виробників Дана структура породжує особливий тип недосконалої конкуренції, називаний монопсонією (монополія попиту).
4. Структура взаємозв'язків, де єдиному споживачу протиставиться єдиний виробник (двостороння монополія), взагалі не є конкурентною, але також не є і ринковою.
Роздивимося докладніше основні з перерахованих вище моделей.
Поліполія (досконала конкуренція)
Велике число продавців і покупців того самого товару. Зміни в ціні якогось продавця викликають відповідну реакцію тільки серед покупців, але не серед інших продавців.
Ринок відкритий для кожного. Рекламні компанії не так важливі й обов'язкові, так як на продаж пропонуються тільки однорідні товари, ринок прозорий і відсутні які-небудь преваги. На ринку з подібною структурою ціна - це заданий розмір. На підставі вищевикладеного можна вивести такі варіанти поведінки учасників ринку:
Акцептант ціни. Окремо узятий продавець не робить ніякого прямого впливу на ціну. Якщо продавець запитує більш високу ціну, усі покупці відразу ж переходять до його конкурентів, тому що в умовах досконалої конкуренції кожен продавець і покупець мають повну і правильну інформацію про ціну, кількість продукту, витрати і попит на ринку.
Якщо ж продавець запитує більш низьку ціну, то він виявиться не в змозі задовольнити весь попит, що буде орієнтований на нього, у силу його незначної частки на ринку, при цьому прямого впливу на ціну з боку цього конкретного продавця не відбувається.
Регулятор кількості. Якщо продавець змушений погодитися з переважаючими на ринку цінами, то він може пристосуватися до ринку шляхом регулювання обсягу своїх продажів. У цьому випадку він визначає кількість товарів, що має намір продати по заданій ціні. Покупцю також залишається лише вибрати, скільки він захоче одержати по даній ціні.
Умови досконалої конкуренції визначаються такими передумовами:
- велика кількість продавців і покупців, жодний з яких не має помітного впливу на ринкову ціну і кількість товару;
- кожний продавець робить однорідний продукт, що ні в якому відношенні не відрізняється від продукту інших продавців;
- бар'єри для входу на ринок у довгостроковому аспекті або мінімальні, або взагалі відсутні;
- ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції або ціни не існує і ресурси - перемінні фактори виробництва - мобільні;
- кожний продавець і покупець володіє повною і правильною інформацією про ціну, кількість продукту, витрати і попит на ринку.
Схема досконалої конкуренції має в основному теоретичне значення. Проте вона є ключем до розуміння більш реальних ринкових структур.
Для учасників ринку в умовах досконалої конкуренції ціна - це заданий розмір. Тому продавець може лише вирішувати, яку кількість товару він захоче запропонувати по даній ціні. Це означає, що він одночасно акцептант ціни і регулятор кількості.
Монополія
Один продавець протистоїть багатьом покупцям, причому цей продавець є єдиним виробником продукту, що не має, до того ж, близьких товарів-замінників. Така модель має такі характерні риси як:
а) продавець є єдиним виробником даного товару (продукту)
б) реалізований продукт унікальний тому, що немає його замінників;
в) монополіст має ринкову владу, контролює ціни, постачання на ринок (монополіст є законодавцем ціни, тобто монополіст призначає ціну і покупець при заданій монопольній ціні може вирішувати, яку кількість товару він може закупити);
Отже монополія - це виключне право виробництва, торгівлі, промислу і т.д., що належить одній особі, визначеній групі осіб або державі; ринок, на якому діє один продавець деякого товару або видупослуг. Розрізняють закриту, природну і відкриту монополію.
Така класифікація монополії на три категорії умовна. Деякі фірми можуть належати до декількох видів монополії. До їхнього числа відносяться, наприклад, фірми, що обслуговують систему телефонного зв'язку, а також електричні і газові компанії, що можуть бути віднесені як до природної монополії (тому що є присутнім ефект економії на масштабах), так і до закритої монополії (тому що присутні бар'єри для конкуренції). Також може бути проведена класифікація, заснована на врахуванні тимчасових інтервалів. Наприклад, патентне свідоцтво дає фірмі закриту монополію на короткостроковий період. Останнє відбувається не тільки через обмеженість терміну дії патенту, але також через те, що конкуренти можуть винайти нові продукти.
Монополія є повним антиподом досконалої конкуренції. Тут існує тільки один продавець, причому він виробляє товар,
Loading...

 
 

Цікаве