WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічний аналіз монополістичної конкуренції - Курсова робота

Економічний аналіз монополістичної конкуренції - Курсова робота

ототожнення рівноваги попиту і пропозиції з оптимальним використанням ресурсів і оптимізації суспільного добробуту. У цьому її принципова відмінність від Чемберліна, що вважав, що саме механізммонополістичної конкуренції щонайкраще обслуговують інтереси економічного добробуту.
Значний внесок в аналіз ринку недосконалої конкуренції внесли такі економісти, як А.Курно, Дж.Хікс і ін.
Робота складається із вступу, 3 розділів, 10 підрозділів та висновку.
Мета даної роботи - дати економічний аналіз монополістичної конкуренції.
Головними завданнями, переслідуваними в цій роботі є:
1) визначити й обговорити природу і поширеність монополістичної конкуренції,
2) проаналізувати й оцінити поведінку фірм, що здійснюють монополістичну конкуренцію в області цін і випуску продукції,
3) пояснити і визначити роль нецінової конкуренції, тобто конкуренції, заснованої на якості продукту і рекламі в галузях із монополістичною конкуренцією.
4) праналізувати короткострокову та довгострокову рівновагу фірми при монополістичній конкуренції.
5) проаналізувати діяльність фірм на ринку монополістичної конкуренції в Україні на прикладі ринку безалкогольних напоїв.
Розділ 1. ПОНЯТТЯ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ.
1.1. Ознаки монополістичної кункуренції.
У багатьох галузях господарства товари, які випускаються фірмами, є диференційованими. З тієї чи іншої причини споживачі розглядають марку кожної фірми як таку, що відмінна від марок інших фірм. Наприклад, зубна паста "Крест" відрізняється від "Колгейт", "Ейм" та десятка інших марок частково присмаком, частково густиною і частково репутацією - еталоном відносної ефективності протидії карієсу для споживачів є "Крест". Через це деякі споживачі (хоча й не всі) заплатять за "Крест" більше.
Оскільки єдиним виробником пасти "Крест" є корпорація "Проктер енд Гембл", остання користується владою монополіста. Проте монопольна влада "Проктер енд Гембл" обмежена, оскільки споживачі можуть легко замінити "Крест" іншими марками, якщо ціна на неї зросте. Хоча споживачі, що полюбляють пасту "Крест", готові більше заплатити за неї, більшість із них не заплатить набагато вищу ціну. Типовий споживач може переплатити за "Крест" на 25 чи навіть 50 центів більше, але навряд чи ця сума виросте до долара. Для більшості споживачів зубна паста - це лише зубна паста, а відмінність між марками незначна. Отже, крива попиту на зубну пасту "Крест", хоча й спрямована вниз, все ж досить еластична. Через обмеженість свого монопольного становища "Проктер енд Гембл" призначить ціну, не набагато вищу від своїх граничних витрат. Подібна ситуація склалася між пральним порошком "Тайд", паперовими рушниками "Скотт" та іншими товарами.
Монополістична конкуренція -це тип ринку, на якому за умови неоднорідної пропозиції діє велика кількість невеликих постачальників при більшій кількості споживачів. Тобто, на відміну від досконалої конкуренції, при монополістичній конкуренції немає однорідності продукції, оскільки між продуктами окремих виробників існують деякі відмінності, що дозволяє фірмам здійснювати сегментацію ринку. Даний тип ринку поєднує в собі риси як конкурентного (багато виробників), так і монополістичного (наявність відмінностей у продукції). 2
Розходження між монополістичною і чистою конкуренцією дуже значні. Для монополістичної конкуренції не потрібно наявності сотень або тисяч фірм, достатньо порівняно великого їх числа, скажемо 25, 35, 60 або 70.
Ринок з монополістичною конкуренцією має дві важливі особливості.
По-перше, фірми конкурують між собою, торгуючи диференційованими товарами, які можуть легко замінятися один одним, однак вони не є абсолютними замінниками. Інакше кажучи, перехресна еластичність попиту за ціною значна, проте не безмежна.
По-друге, вхід на ринок і вихід з нього - вільні: для нових фірм з їх власними марками товару увійти до ринку нескладно і так само легко залишити ринок існуючим на ньому фірмам, товари яких стали неприбутковими.
Щоб зрозуміти, чому вільний вхід є важливою умовою, порівняймо ринки зубної пасти та автомобілів. Ринок зубної пасти - це ринок з монополістичною конкуренцією, а для автомобільного ринку краще підходить визначення олігополії. Іншим фірмам нескладно запропонувати ринку нові марки зубної пасти, спроможні конкурувати з "Крест", "Колгейт" тощо. Це обмежує прибутковість виробництва "Крест" чи "Колгейт". Якби їхні прибутки були значними, то інші фірми почали б витрачати необхідні кошти (на розробку, виробництво, рекламу та стимулювання), щоб вивести на ринок свої власні марки, а це б зменшило кількість споживачів пасти "Крест" чи "Колгейт", а також прибутковість цих фірм.
Для автомобільного ринку також характерна товарна диференціація. Водночас значна економія на обсягах виробництва істотно ускладнює вхід до ринку фірм-новичків. Тому до середини 70-х років, коли японські виробники стали небезпечними конкурентами, три головних автомобільних компанії США ділили між собою практично весь ринок. Окрім ринку зубної пасти, є безліч прикладів ринків з монополістичною конкуренцією. Мило, шампунь, дезодоранти, крем для гоління, ліки та багато інши товарів продаються на ринках з монополістичною конкуренцією. Монополістичні конкурентними є також ринки лиж, тенісних ракеток, велосипедів та інших спорт товарів. Це саме стосується і роздрібної торгівлі, оскільки товари продаються в багатьох магазинах, що конкурують один з одним і диференціюють свої послуги відповідно до розміщення, доступності та досвідченості продавців, надання кредиту тощо. Вхід є відносно легким, а тому, якщо в якійсь місцевості, де кількість магазинів незначна, а власники отримують великі прибутки, скоро з'являться нові торговельні точки.
З наявності такого числа фірм витікає декілька важливих ознак монополістичної конкуренції. По-перше, кожна фірма володіє щодо невеликою долею усього ринку, тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Крім того, наявність порівняно великої кількості фірм до того ж гарантує, що таємна змова, погоджені дії фірм із метою обмеження обсягу виробництв і штучного підвищення цін, майже неможливий. Нарешті, при численності фірм у галузі немає відчуття взаємної залежності між ними; кожна фірма визначає свою політику, не враховуючи можливу реакцію з боку конкуруючих із ній фірм. І це дуже прийнятий спосіб дії фірми в умовах ринку, на котрому її конкуренти дуже чисельні. Зрештою, збільшення продажів на 10 або 15 %, що фірма Х може здійснити шляхом зменшення ціни, поширється настільки слабко на її 20, 40 або 60 конкурентів, що вплив на їхні продажі буде практично непримітним. Реакцію конкурентів можливо не враховувати, тому що вплив дій однієї фірми на кожного з її численних суперників настільки мал, що в цих конкурентів не буде
Loading...

 
 

Цікаве