WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Суспільні блага - Курсова робота

Суспільні блага - Курсова робота

собою кількість одиниць останньої речі, яку можна там і тоді одержати в обмін на першу.
Теоретики суб'єктивно-психологічної теорії вартості вважали, що кожна людина суб'єктивно - особисто сама - визначає вартість благ, виходячи із ступеня бажаності для неї речей. Вони сформулювали суб'єктивно-психологічну теорію вартості.
У цьому досліджені ми обґрунтовуємо інший підхід до розуміння сутності вартості. Перший його аспект полягає в тому, що вартість є категорією товарного виробництва. А другий - що її матеріальною основою є корисність. Справді, що безпосередньо створює виробництво? Корисні блага: речі, послуги, винаходи тощо.
Корисна річ може бути продуктом природи, а не виробництва. Така річ теж задовольняє ту чи іншу потребу людини. Корисна річ, створена природою, може бути рідкісною, але вона не матиме тієї вартості, про яку мова піде нижче.
Вартість блага, на наш погляд, слід ототожнювати з корисністю речей, які створені у процесі виробництва. Корисність блага, створеної і створеного виробництвом, виступає як вартість товару. Вона показує, скільки товаровиробник створив корисності, виготовляючи даний продукт. Корисність виготовленої речі - це позитивний здобуток виробника, який водночас є і продавцем. Корисність речі набуває форми вартості тому, що товар виробляєтьсядля обміну, його продажу на ринку. Сума корисних властивостей речі - якість, конструкція, зовнішній вигляд, розміри, вага, тощо - акумулюється в єдиному, інтегрованому понятті, яким для товаровиробника є вартість.
Як відомо, витрати в економіці безпосередньо пов'язані з відмовою від можливості виробництва альтернативних матеріальних благ і послуг. Економічні витрати будь-якого ресурсу, обраного для виробництва товару, рівні його вартості за найкращого з усіх можливих варіантів використання. Для підприємства витрати - це ті виплати, які воно зобов'язане зробити постачальникові ресурсів для того, щоб відвернути ці ресурси від альтернативного використання.
Економічні витрати складаються із зовнішніх і внутрішніх. У цьому дослідженні ми до зовнішніх витрат будемо зараховувати лише ті, які підприємство несе із свого бюджету на користь постачальників матеріальних ресурсів - засобів виробництва (сировину, паливо, енергію, машини, капітал, земельні ділянки, тощо.
П.Семюельсон та В.Нордгауз не підтримують думки про те, що виробництво формує корисність, що виробники свідомо надають продукту таку суму корисних властивостей, яка наперед визначає величину суб'єктивної оцінки її споживачем - покупцем цього продукту. Творча роль свідомої діяльності виробників у формуванні більшої корисності матеріальних благ та послуг шляхом збагачення їхніх внутрішніх властивостей досягненнями природничих і технічних наук та новими вимогами зростаючих потреб людей і самого виробництва - усе це неокласики не враховують.
В епоху класиків і перших неокласиків політичної економії проблема формування виробництвом корисності благ та її соціальної форми - вартості - не мала такої ваги як у наш час, час масового виробництва все більш досконалих засобів до життя та засобів виробництва. Якість продукції, її нові властивості, швидка заміна діючих моделей новими, більш досконалими - все це ставить перед нами проблему про віднесення корисності благ до сфери виробництва бо формування її взагалі та більш високого рівня, зокрема - є найбільш актуальним завданням виробників.
Висновок
Істотність системи благ у тім, що людина чи суспільство в цілому має набір потреб, кожна з який вимагає свого задоволення. Ця, здавалося б проста теза, здобуває серйозне забарвлення якщо проаналізувати сучасний час і історію. Те чого ми досягли в будь-якій області, нехай ціною світових війн, світових криз у кінцевому рахунку є наслідком із простого бажання чи почуття недостачі, чи зрушеннями внутрішнього хімізму. Паралельно лежить закон зростаючих потреб. В основі даного закону лежать потреби в благах конкретної людини, а вони характеризують потреби всього суспільства. І в той же час цей закон є рушійною силою економічного росту, у силу того, що людині потрібно завжди більше, ніж віна досягла.
Вартість будь-якого товару на ринку залежить від нашої потреби в цьому товарі. Тому, що пропозиція залежить від попиту благ, а попит на блага - це одна з граней потреб населення.
Існують безліч методів і факторів формування благ. Діловим людям, які починають діяльність, спрямовану на роботу із суспільством, необхідно докладно вивчити об'єктивні фактори формування благ цього суспільства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.
Людина відрізняється від тварини тим, що вона обдумано робить, а не збирає. У процесі соціалізації людини суспільством у неї закладаються способи виробництва, і формуються її вищі блага.
Потреби суспільства в благах генетично й історично - першопричина людської діяльності, але разом з тим вони є і результатом цієї діяльності.
Діяльність це спосіб існування суспільства. Так само як і рух -це спосіб існування матерії наприклад. Кожний з нас підкоряється закону потреб в тих чи інших благах сам і не розуміючи цього, тому, що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Такі потреби створили й історію. Це звучить занадто різко, але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій, я вже не говорю про первинні потреби, я маю через вищі потреби, тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні, він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність, першопричиною якої є потреби, що у даному випадку вступають на ще більш високий рівень - азарт, гонка, як у спорті.
Створюється враження, що абсолютно усе залежить від наших потреб. Це так. Людина еволюціонувала і стала "хазяїном світу" завдяки своїм потребам.
Література
1. Маркс К. Капітал. - Т. 1. - К.: Держполітвидав., 1954.
2. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т.1. - М.: Прогресс, Универс, 1993.
3. Бем-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ. - М.- Спб, 1903, с. 192.
4. Сміт А. Дослідження про природу і причини багатства народів. - М.: Соцекгиз., 1935.
5. Семюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка. Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - с. 134.
6. Баранова Л. Я., А. И. Левин, "Потребности. Доходы. Потребление". Москва: "ЭКОНОМИКА", 1988.
7. Камаев В. Д., "Экономическая теория". Москва: "ВЛАДОС", 1999.
8. Марченко Т. А. "Потребность - как социальное явление". Москва, 1990.
9. Менгер К. Основания политической экономии. Одесса 1903.
10. Соловьев Б. А. "Потребности. Рынок. Спрос". Москва, 1982.
11. Чепурин "Основы экономической теории". Изд-е 4-е. Москва, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве