WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Суспільні блага - Курсова робота

Суспільні блага - Курсова робота

продукції А = 1,5 грн., а Б = 1 грн. Тепер збільшимо ціну на продукцію Б до 1,5 грн., зберігши величину грошового доходу і ціну на продукцію А.
10 А
8
К о
6
4 х1 о
х о
2
0 2 4 6 8 10 12 Б
Рис. 4. Зміна ціни і попиту.
Стан рівноваги досягається в точці Х, в якій бюджетна лінія дотикається найбільш високої із всіх досяжних кривих байдужості. В цьому випадку споживач, який має доход 12 дол., купить 4 одиниці товару А по 1,5 дол., і 6 одиниць товару Б по 1 дол. Інші точки дотику також показують доступні даному споживанню комбінації продуктів А і Б, однак останні відповідають меншим сукупним корисностям, про що свідчить факт їх розміщення на більшнизьких кривих байдужості. В той же час точка К хоча і відповідає більшій сумі корисності, проте вона знаходиться вище бюджетної лінії і, недоступна для даного споживача.
Отримаємо результат, відображений на рис.4. Нижній кінець бюджетної лінії пересувається вліво, даючи тим самим нову рівновагу при дотику до кривої байдужості в точці Х1. Ми бачимо, що в точці Х1 споживач купує 3 одиниці продукту А і 5 одиниць продукту Б порівняно із з 4 одиницями продукту А і 6 одиницями продукту Б, і, слід відзначити, ми володіємо достатньою інформацією для вияснення характеру кривої попиту на продукт Б. Ми знаємо що в точці рівноваги Х ціна продукту Б складає 1 грн., причому купується 6 одиниць продукту; в точці рівноваги Х1 ціна продукту Б складає 1,5 грн., при чому купується 3 одиниці продукту. Ці дані показані графічно у вигляді кривої попиту на продукт Б на рис. 5:
Ціна
продукту
Б
1,50
1,00
0,50
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Q
Рис. 5.
Дану криву ми отримали в результаті співставлення зміни цін на продукт Б і відповідно зміни його кількості. Припустимо, що всі інші точки відповідності цін і кількості знаходяться аналогічним чином. Маємо криву попиту.
Суть в тому, що завдяки найпростішому маніпулюванню ціною продукту Б при допомозі кривих байдужості і бюджетних ліній можна побудувати спадну криву попиту на продукт Б. Слід замітити, що в даному прикладі був встановлений закон попиту.
Попит на блага - це економічна категорія, характерна для ринкового господарства, яка виражає сукупну суспільну потребу в різних товарах з врахуванням платоспроможності покупців. Величина попиту оцінюється кількістю конкретної продукції, об'єм якої може бути придбаний покупцями по встановленій, або договірній ціні. Або інакше кажучи: це вартісна оцінка попиту, або попит помножений на ціну. При визначені величини попиту необхідно враховувати період реалізації. Тоді величину попиту можна вирахувати за формулою:
к
Цвt= Qit*Ці
q=1
де Цвt - вартість потрібного товару для періоду реалізації, Qit - кількість і-того товару для періоду реалізації, Ці - ціна одиниці товару, К - кількість найменувань товару.
Ринковий попит - це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни.
Ціновий детермінант попиту - ціна.
Нецінові детермінанти:
" смаки чи переваги покупців (людина-спортсмен віддасть перевагу кросівкам, аніж звичайним туфлям);
" число споживачів на ринку (на ринку автомобілів в Японії частка американських автомобілів незначна);
" ціни на аналогічні товари (люди, перед тим як подорожувати, будуть порівнювати переваги та вигоди від подорожі автомобілем чи авіатранспортом);
" грошові доходи споживачів (людина із високими грошовими доходами може дозволити собі купувати омари, в той час, як людина із низькими доходами може ледве накопити на покупку масла);
" споживчі очікування стосовно майбутніх цін і доходів (при гарній погоді очікується хороший урожай кави, тоді ціни на каву будуть низькими, а при поганій погоді - урожай буде поганий, тому ціни будуть високими).
Попит на блага відображає ряд альтернативних можливостей, які можна відобразити в формі таблиці. Він показує ту кількість продуктів, на яку (при інших рівних умовах) буде пред'явлений попит при різних цінах. Попит переважно розглядається з позиції відносності ціни, іншими словами, ми вважали, що попит показує кількість продукту, яку споживачі будуть купувати за різними можливими цінами. В такій же мірі вірно, а іноді і корисніше розглядати попит із кількісної точки зору.
Замість того, щоб питати яку кількість може бути продано за різними цінами, можна спитати, за якими цінами споживачі готові купити різну кількість товару.
Між ринковою ціною товару і тією його кількістю, на яку виникне попит, існує зворотна залежність, характер якої відображає закон попиту.
Суть закону попиту полягає в тому, що підвищення ринкової ціни при інших рівних умовах зменшує обсяг попиту, і навпаки, зниження ринкової ціни збільшує величину попиту.
В основі даного закону лежить наступна аргументація:
1) Здоровий глузд і елементарне спостереження дійсності погоджується з тим, що нам показує крива попиту. Звичайно люди дійсно купують даного продукту більше по низькій ціні, ніж по високій. Для споживачів ціна - високий бар'єр, який не кожен може переступити.
2) Покупець отримує менше задоволення від другої спожитої одиниці продукції.
3) Ефект доходу та ефект заміни.
При аналізі споживчої поведінки слід також враховувати "парадокс Гіффена". Англійський економіст, статистик Роберт Гіффен (1837-1910) звернув увагу на парадоксальне явище: під час неврожаю картоплі в Ірландії ціни на неї зросли, а попит на картоплю теж зріс. Ситуацію, при якій зниження ціни призводить до зменшення попиту, а підвищення ціни збільшує попит на товар називається ефектом Гіффена, а сам товар низької якості - товаром Гіффена.
Причину ефекту Гіффена пояснити неважко: біднякам доводиться відмовитися від високоякісних товарів по мірі зростання цін і збільшувати споживання низькоякісних товарів. Для значної частини бідного населення сучасної України товари Гіффена стали мало не найголовнішими товарами, які купуються в процесі споживчої поведінки.
4. Величина попиту не завжди залежить від ціни на продукцію. Величина попиту часто залежить від навколишніх споживачів. Кожен споживач відчуває на собі вплив смаків і переваг інших споживачів. Сучасна економічна наука особливо виділяє три найбільш типові форми впливу навколишніх людей на споживача, які породжують в поведінці покупця три ефекти:
- ефект приєднання до більшості ("юрби");
- ефект сноба (покупець-сноб в жодному разі не придбає те, що купують всі).;
- ефект Веблена (престижного, або демонстративного, споживання).
У першому випадку споживач
Loading...

 
 

Цікаве