WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Теорія граничної корисності - Курсова робота

Теорія граничної корисності - Курсова робота

Статистичний і теоретичний аналіз переростив у роботі Дмитрієва в дослідження алкоголізму не просто як транедії особистості, а як трагічного явища народного життя Росії на рубежі двох сторіч, явища соціального, викликаного "розкрестьянуванням" патріархального села, ламкої звичного способу життя, вікових його підвалин, цілком не сумісних з умовами міста, куди масами переселялися сільські жителі. Число алкоголіків, що росте, нерідко спадкових, викликає в економіста біль і тривогу за долю нації. /Залишається тільки шкодувати, щодослідження це так "керівною працею" і не стало/. На відміну від економіці, що методологічно виключає спеціальні теорії розподілу, у Росії такі теорії створювалися, і практично узвичаєної серед політекономів була соціальна теорія розподілу Туган-Барановського, тим більше "влаштовувала" багатьох, оскільки являв собою розвитий варіант теорії Рікардо. У підручниках неодмінно був присутній поділ {(Розподіл", і про його структуру можна судити на прикладі одного із самих популярних підручників, по якому чверть сторіччя /до середини 20-х років/ пізнавали економічну грамоту росіяни. Це - "Нариси політичної економії" В.Я.Железнова. У 7-ом ізд. (М., 1912) роздів "Навчання про розподіл" складався з чотирьох лекцій, три з який були присвячені заробітній платі й іншим проблемам положення праці у виробництві (дві глави - про робочий договір із такими, зокрема, проблемами, як історія робочого законодавства в Англії і Росії; фахові спілки, історія їхньої діяльності і боротьби в Англії, Німеччини й інших країнах - усього 247 сторінок тексту). "Іншим формам прибутку" - прибули, ренті, відсотку - була присвячена лише одна лекція - 82 стор. Приблизно таке ж співвідношення мало місце й у підручнику М.І.Туган-Барановського "Основи політичний економії". Як очевидно, і тут головним в економіці залишається праця. /Попутно зауважимо, як багато матеріалу дається Железновим у порівнянні з іншими країнами. Це не випадок і не особливість даної роботи. Порівняльний аналіз був характерною рисою і досліджень, і навчальних праць, і просвітительських видань російської школи/.
Пильна увага економістів російської школи до положення трудящих /робочих, селянства, дрібних товаровиробників/ призвело їх до розробки цілком оригінальних, що не мають аналогів
у світовій економічній літературі теорій кооперації. Остання розглядався як важливий засіб подолання трудностей капіталізму, що розвивається, водночас - і навчання премудростям господарювання в ринковій конкурентній економіці, /хіба це не є прообраз "соціального ринкового господарства"? /. Робіт із кооперації була написана безліч. Добре уже відомі й у нашій країні, і за рубежем книги А.В.Чаянова. Великою популярністю в Росії користувалися праці Пажитнова, Мануйлова й інших авторів. Але не можна, слідом за самими російськими "кооператорами", не визнати особливу значимість теоретичної праці М.И.Туган-Барановського. "Роботи Михайла Івановича з питань кооперації, безсумнівно, потрібно визнати видатними, одн із кращих не тільки в нас у Росії", - писав Н.Д.Кондратьев у 1923 р. Здається, що книга "Соціальні основи кооперації", написана в 1916 р., у період самого розквіту російської школи політичної економії, є зразком її досягнень у методології /сполучення історичного і теоретичного аналізу; соціально-економічний підхід; "перевірка теорії ; цілком конкретні пропозиції в області господарювання/. І також уперше висуваються такі питання теорії, над якими задумалися західні економісти лише через десятиліття. Зокрема, ставиться проблема об'єктивного і суб'єктивного в економіці, меж утручання людей у дії об'єктивних законів. /Цілком чудово
висловлені Туган-Барановським ідеї були підхоплені і розвиті вже в 20-е роки його учнем Н.Д.Кондратьевим у розробленої їм теорії планування/. Думка Туган-Барановского про межі "штучних утворень", створених і задуманих людьми, а не виниклих стихійно в ході розвитку ринкової економіки, була використана А.Ноувом і Е.Домаром у дискусіях, що проходили в США в 70-х - 80-х роках /звичайно, ХХв. / щодо перспектив виживаності в ринкових умовах так.наз. підприємств робочої власності/ план "ESOP" - власності робітників на акціонерний капітал підприємства/. 6. Дуже трагічно склалася доля досліджень російської школи політичної економії в області мікроекономічної теорії. Мова йде про двох видатних представників цього напрямку досліджень В.К.Дмитрієві /1868-1913/ і Е.Е.Слуцком /1880-1948/. Важко сказати, скільки Нобелевських премій дісталося тим, хто через десятиліття наново відчиняв /повторював/ їхнього відкриття.
Водночас, саме в області мікроекономіки положення російської науки виявилося украй важко, тому що на заході в цій сфері йшла найбільше серйозна критика теорії трудової вартості. У цій області розвивався новий інструментарій аналізу -математичний і саме сюди вторглись проблеми
ринкового поводження і психології суб'єктів, що хазяюють, розроблювальні теорією граничної корисності. Аналізуючи ситуацію, що склалася в російській науці на рубежі сторіч, Дмитрієв відзначав: протягом більш ніж 20 років російська економічна наука "не помічала" психологічного напрямку -"самого значного по своїх розмірах і наслідкам плину європейської економічної думки" Перші спроби М.И.Туган-Барановського і В.Ф.Залеського пробити пролом у "тій стіні, що, відгородилася російська економічна наука від вторгнення всяких "нововведень" із Заходу", хоча і не мали негайних "дотикальних наслідків", але виявили чимало прихильників. "Лід був зламаний: із цього часу не говорити про теорію граничної корисності, замовчувати її (...) стало неможливо"Праці П.Б.Струве і С.Л.Франка запропонували російським економістам цікавий напрямок подальшої розробки теорії цінності - синтез трудової теорії цінності і граничної корисності. Ідея показалася новому поколінню російських економістів дуже привабливої, що дозволяє знайти вихід із дуже делікатної ситуації. З одного боку, виникнула можливість зберегти класичну основу -трудову теорію. З іншого боку, не визнавати значимість теорії граничної корисності було вже неможливо. Незалежно друг від друга, вони обрали схожий підхід - синтез теорій трудової вартості (в інтепретації Рікардо) і граничної корисності. "Самим значним явищем у прямуванні економічної думки за останні роки був поворот до чисто теоретичної роботи, ціллю якої усе більш і більш ставиться синтез основних положень, установлених класичною школою і її продовжувачами, і школою граничної корисності. Створювали "синтетичні" теорії цінності і Туган-Барановський, і київський економіст Н.Столяров і ряд інших дослідників. Проте укладається враження, що істотних результатів у цьому синтезі зазначені вище економісти не досягли. Незрівнянно більш успішної була робота в цій області В.К.Дмитрієва. У 1898 р. у друкарні Московського університету була надрукована перша наукова праця Володимира
Loading...

 
 

Цікаве