WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Роль власності у соціально-економічних процесах - Курсова робота

Роль власності у соціально-економічних процесах - Курсова робота

субсидій, які одержує безпосередній фермер, становить в країнах ЄЕС 50 %, у США - 35 %, в Японії - 75 %. Без такої допомоги фермерські господарства не змогли б вижити. Так, за підрахунками німецьких економістів, оптимальний розмір ферми повинен становити 100 Га, а для створення таких фермерських господарств необхідно мати капітал від 750 тис. до 1 млн.
Значного поширення у розвинутих країнах світу набула оренда - тимчасове надання землі за плату капіталісту-орендатору або селянину-працівникові,який не наймає робочої сили. Наприклад, у Франції орендується більше половини земель, в Англії - близько 40 %, в США 45 % фермерів орендують землю у державі чи приватних осіб. Мінімальний строк оренди у Франції становить 25 років. Крім того, землю в оренду не дають у тому випадку, якщо орендар до моменту припинення оренди не досягне пенсійного віку, якщо він володіє необхідними знаннями для ведення аграрного виробництва та ін. В Англії орендар повинен бути віком до 40 років, мати добре здоров'я, відповідні знання і досвід роботи на землі, необхідний капітал, отриманий від праці на фермі протягом останніх п'яти років.
Різновидом оренди є сімейна оренда, за якою голова сім'ї передає свою ділянку землі в оренду за певну плату одному з її членів. У Німеччині та Англії на цей вид оренди припадає 15 - 20 % усієї землі.
Особливість аграрних відносин у деяких розвинутих країнах світу є об'єднання сімейних ферм у сільськогосподарські корпорації. Наприклад, у США в такі корпорації об'єдналися близько 90 % сімейних ферм, а 95 % корпорацій об'єднують до 10-и ферм.
4.2. Аграрні реформи.
Аграрні реформи - це процес зміни економічних відносин, і на сам перед відносин власності у сільському господарстві. Оскільки складовими частинами економічних відносин є техніко-економічні відносини та відносини економічної власності, матеріальною основою аграрної реформи повинні бути насамперед зміни у технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці тощо.
Аграрні реформи включають також перетворення економічної та юридичної власності на селі, наслідком яких є зміни соціальної структури. Зміни економічної власності передбачає насамперед зміну суб'єктів власності, тобто роздержавлення і приватизацію земельної власності, створення реального плюралізму форм власності, в т. ч. відродження приватної власності. Щодо колгоспно-радгоспної системи, то аграрна реформа передбачає паювання землі та основних засобів виробництва, створення агрофірм, добровільних селянських спілок та ін.
В Україні мета аграрної реформи на землю, формування дбайливого господаря, використання державної, колективної та приватної форм власності. Водночас помилковою є орієнтація на переважання приватної власності на землю як основу аграрних перетворень.
Аграрні реформи у сфері економічної власності - це передусім реформа ціноутворення, оподаткування, рентних платежів, заробітної плати тощо, тобто усієї сукупності відносин власності в усіх сферах суспільного відтворення.
Аграрні реформи у сфері юридичної власності означають зміни у землеволодінні, землекористуванні і землерозпорядженні. При проведенні земельної реформи в Україні у цій сфері передбачається:
ў визнання права власності на землю і майно кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства;
ў можливість формування з розпайованих підприємств приватної власності на майно;
ў утвердження права розпорядження землями, переданими у колективну власність, та надання земельних ділянок членам колективу, що побажали вийти з колективного сільськогосподарського підприємства;
ў спрощення процедури передачі земельних ділянок у колективну власність та постійне користування.
У країнах Центральної та Східної Європи аграрні реформи здійснюються шляхом заснування акціонерних товариств, ваучерних акціонерних товариств, державних акціонерних товариств, створення індивідуальних фермерських господарств, кооперативних та інших.
Переважаючою формою власності у процесі таких перетворень є колективна. Так, в Естонії у 1991 р. на основі колгоспів та радгоспів було створено 406 акціонерних компаній, 2 тис. сімейних ферм, більш як 129 тис. присадибних господарств.
Кооперативи, засновані на приватній власності їх членів на землю (а також на інші засоби виробництва), не слід відносити до приватної форми власності. Це початкова форма колективної власності, у якій поєднані приватні та колективні елементи при переважанні останніх.
5. Висновок
Отже, узагальнивши дану роботу у висновку треба написати:
Суспільна думка завжди приділяла велику увагу проблемі власності. Спеціальні звертання до неї можна знайти в історичній, філософській і художній літературі. Багата традиція і матеріал накопичені в юридичній літературі, у рамках якої склався ряд напрямків у вивченні прав власності.
Власність належить до числа таких понять, навколо яких протягом багатьох століть схрещуються кращі розуми людства.
Розрізняють соціальні, політичні, морально-психологічні та, навіть, ідеологічні аспекти власності.
Структура власності, як і будь-якої складної системи, багатобарвна і різноманітна. Зміни у формах та сутності власності багато в чому модифікують усю структуру суспільно-економічних відносин. На новому витку суспільного прогресу має відбутися не просто заперечення приватної власності, а діалектичне подолання відносин власності взагалі. Ці відносини мають поступитися місцем принципово іншим системоутворюючим структурам.
Власність як економічні відносини почала формуватися ще на зорі становлення людського суспільства. На монополізації різних об'єктів власності тримаються всі найважливіші форми позаекономічного й економічного примусу до праці.
У соціально-економічній літературі, у тому числі і юридичної, широко поширене визначення власності як присвоєння індивідом чи колективом коштів і продуктів виробництва усередині і за допомогою визначеної суспільної чи форми як самої суспільної форми, за допомогою якої відбувається присвоєння.
У своїй роботі я спробувала узагальнити весь зібраний мною матеріал, але в процесі розгляду даної теми, у мене виникла величезна кількість питань, на які я у швидкому майбутньому сподіваюся знайти відповідь.
Список використаної літератури
1. Г. Н. Климко, В.П. Несторенко Основи економічної теорії. Політ-економічний аспект. Вища школа - Знання. К. - 1997.
2. М. Н. Чепурина, Е. А. Киселева Курс экономической теории. Аса. Киров - 1994.
3. Дзюбик, Ривак Основи економічної теорії. К. - 1994.
4. С. В. Мочерний Основи економічних знань. Феміна. К. - 1996.
5. Экономическая теория: учебник для вузов. СПб. Питер. 1997.
6. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е издание т.21.
7. С. В. Мочерний Основи економічної теорії. Тернополь 1993.
Loading...

 
 

Цікаве