WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Різноманітність форм власності в змішаній економіці - Курсова робота

Різноманітність форм власності в змішаній економіці - Курсова робота

багатств всенародного користування, яка володіє загальною і рівною доступністю для всіх членів суспільства;
" державну - природні багатства, основні виробничі кошти, обігові кошти, інформація, які представляють частину всенародної власності - передану за волею народу і рішення органів народовладь у ведення та розпорядження державних органів на певних умовах використання з одночасним делегуванням відповідальності;
" регіональну державну, передану у ведення й розпорядження регіональних дер-жавних органів (власність суб'єктів України);
" комунальну, муніципальну, передану в розпорядження місцевих органів;
" колективну, яка представляєнеподільну частину всенародної, державної, регіональної власності, яку передано на певний чи необмежений термін колективу осіб, а також орендовану й використовувану згідно з системою правил и норм, установлених законом, договором, статутом. Це по суті похідна форма власності, яка виникає в результаті передачі прав власності;
" загальну - у вигляді майна, цінностей, грошових коштів, цінних паперів, які створені, придбані початково належних двом або декільком особам, членам асо-ційованої групи, і які використовують їх на свій розсуд при дотриманні зага-льних встановлених законом правил і обмежень (до таких форм в деякій мірі відносяться акціонерна, колективно-часткова, кооперативна власність). Загаль-на власність ділиться на спільну, в рамках якої об'єкт власності належить всім учасникам, особам на рівних правах, без виділення часток, і часткову власність, при якій визначена доля кожного із окремих власників, учасників, осіб в загальному праві власності;
" індивідуальну, яка представляє майно, предмети, інформацію, що належать особисто індивідууму й використовувані ним за власним розсудом при дотри-манні правових норм, котрі поширюються на громадян-власників.
Доцільно також виділити власність суспільних організацій та трупову, сімейну власність.
В структурі форм і відношень власності слід розрізняти натурально-матеріальний і вартісний аспекти. При неподільності натурально-матеріального складу об'єкта власності діленню може підпадати тільки грошова вартість. Тому цілком можливі і часто спостеріга-ються ситуації, коли власник вправі претендувати на грошову вартість об'єкта, але не на сам об'єкт.
Підкреслимо, що не існує і не може існувати абсолютне розділення форм власності, неминучі змішані форми власності, в тому числі перехідні від однієї форми до іншої. Наприклад. Якщо власність на робочу силу являється індивідуальною, на засоби виробництва - загальною, на землю - державною і всі ці фактори виробництва з'єднані на одному підприємстві, то власність підприємства явно стає змішаною. Звідси, ми змушені визнати взаємопроникнення і загальне існування різних форм власності в межах одного об'єкта. Одні і ті ж засоби виробництва можуть бути одночасно у певному ракурсі об'єктами різних форм власності. Та й явно можуть розрізнятись власник, розпорядник, користувач об'єкта. Одначе ці обставини не повинні служити приводом для не узаконеного і несанкціонованого використання об'єктів власності суб'єктами, які не мають на те засад.
До цих пір ми вели мову про суб'єкти власності в особі громадян, колективів, орга-нізацій, народу тієї країни, яка володіє цією власністю. Але на території країни, в складі її національного багатства може знаходитись власність іноземних громадян, організацій, держав у вигляді об'єктів, цілком або частково які належать іноземним суб'єктам. Таке власницьке проникнення, до якого в нашій країні проявляється вкрай насторожене відно-шення як з боку окремих груп населення, так і в правлячих колах, є неминучий наслідок розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і включення країни в світовогосподарську сис-тему. Так що в число форм власності правомірно врахувати іноземну власність в ізольова-ному вигляді або у вигляді частини змішаної власності (спільні підприємства). Об'єктом такої власності можуть перш за все бути засоби виробництва, будівлі, майно, інвестиційний капітал, кредитовані кошти, заставне майно.
Завершуючи описання структури форм і відношень власності, вкажемо на проявле-не в останні роки наявне прагнення підвести під неї законодавчу основу. На федеральному і республіканському рівнях приймаються законодавчі акти про оренду і орендні відносини, про власність, про землю і землекористування, про іноземні інвестиції. В число таких актів уже ввійшов Громадянський кодекс України, а з часом ввійде і закон про інтелектуальну власність. Хоча прийняті українські закони в багато чому недосконалі, вони, безперечно, утворюють первинний правовий фундамент власницьких структур і відношень; до згаданого пакету законів тісно прилягають законодавчі акти про роздержавлення і приватизацію власності, котрі призвані направити в потрібне русло процеси змін утворених форм і відносин власності.
2.4. Критерій ефективності перетворення власності.
Відмінність юридичного і економічного підходів до перетворення власності чітко виявляється за наступними основними направленнями. Право безпристрасно фіксує пере-хід прав власності від одних суб'єктів до інших. Питання про те, наскільки ефективно об'єкти власності використовувались до цього і чим викликана необхідність зміни влас-ників, не являються предметом спеціальної уваги в правовому підході. Для економічного ж підходу питання про ефективне використання майна, яке переходить від одного власника до іншого, являється головним. Тому саме економічні критерії перетворення форм власності являються важливішими для визначення відповідності конкретних шляхів та форм перетворення власності історичному і економічному прогресу. Ігнорування цієї обставини може призвести до таких перетворень, котрі приведуть до великих втрат, економічному і суспільному регресу.
Друга відмінність економічного підходу до перетворення власності від юридичного є в тому, що в рамках однієї і тієї ж юридичної форми власності можуть статись суттєві перетворення в процесі присвоєння. Наприклад, фізична особа володіє правом власності на земельний наділ. Незалежно від того, обробляє він цей наділ чи ні, його права власності не міняються, хоча за економічним змістом це дві зовсім різні ситуації. Не міняється його право власності і у випадку, якщо земельний наділ буде оброблятися найманими робітниками. Однак це уже третя і принципово інша ситуація з точки зору реального економічного процесу присвоєння при одному і тому ж праві приватної власності. Тому тільки економічний аналіз дозволяє одержати більш глибоке, конкретизоване і внутрішнє розчленоване знання про реальний зміст власності.
Даний підхід характерний для всіх основних направлень економічної теорії. Теорія ефективного і раціонального розподілу ресурсів, обґрунтовуючи критерії переміщення ресурсів із недержавного (приватного) сектора в державний
Loading...

 
 

Цікаве