WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Різноманітність форм власності в змішаній економіці - Курсова робота

Різноманітність форм власності в змішаній економіці - Курсова робота

акціонерні форми.
У світі вказаних особливостей розвитку державної форми власності і зв'язаного з нею державного підприємництва, які є сусідами з політикою приватизації, стає зрозумі-лим виникнення змішаних форм власності. В той же час створення акціонерних державних підприємств, контрольний пакет акцій, котрі належать державі, створення в рамках державних холдингів змішаних дочірніх компаній свідчить про можливість і перспективність не тільки існування, але й взаємодії різних форм власності.
Так, державні холдинги беруть під свою фінансову опіку ряд стратегічно важли-вих фірм, виконують роль "госпіталю" для санації, оздоровлення і модернізації за рахунок власного бюджету компаній, що опинились на грані банкрутства. Вони ж створюють так звані "інкубатори" для виробництв, основаних на новітніх технологіях (біотехнологія, лазерна техніка, електроніка).
Функції, які виконуються державною формою власності, нерозривно зв'язані з її цілями. Частіше всього підприємства, основані на цій формі власності, орієнтовані на соціально-економічні цілі, навіть якщо це досягається ціною зниження прибутку.
Вказане зовсім не заперечує факт участі державної форми власності в ринковій діяльності із звичайною підприємницькою метою - отримання прибутку. Одначе, як пока-зує господарський досвід розвинутих країн, державна форма власності в даному випадку не відрізняється високою ефективністю, громіздка по своїйорганізації, що не дозволяє їй швидко і гнучко орієнтуватись в залежності від зміни інтересів споживача. Всі ці фактори роблять державну форму слабо конкурентоспроможною порівняно з іншими формами, які нуждаються у фінансовій підтримці з боку державного бюджету.
Об'єктами індивідуальної, приватної власності стають в першу чергу галузі, виробництва яких вимагають високого рівня підприємницької активності, мобільності, заповзятливості і здатні приносити високий прибуток. В той же час приватна ініціатива необхідна там, де потрібно ближче стояти до споживача, враховувати його потреби, які неперервно змінюються. У дрібному бізнесі, в сфері послуг приватна власність легко пускає коріння, швидше прищеплюється порівняно з іншими формами.
Аналізуючи місце і роль недержавних форм власності в ринковій економіці, приходиться зміщувати акценти із області розгляду форм і відношень власності в бік форм організації підприємницької діяльності. При аналізі господарської діяльності фірм зручніше оперувати поняттями не форм власності, а форм організації підприємницької діяльності, які звісно ж, залежать від форм власності, але мають самостійні значення і йменуються організаційно-правовими формами.
Розвиток форм організації підприємницької діяльності є відображення історії розвитку форм власності, розвитку ринку. Виникнення кожної нової форми підприємництва, їх еволюція, відповідають певному ступеню розвитку продуктивних сил і вимог ринку, тобто безпосередньо ув'язане з перетворенням форм і відносин власності.
Простішими формами власності, здавна фігуруючі на ринку, являються індивідуа-льна форма власності (ремісництво) і сімейна. Вони характерні нині для дрібного бізнесу сфери послуг і фермерства.
Розвиток продуктивних сил суспільства вимагав об'єднання праці й капіталу. Це призвело до розвитку двох направлень у вигляді відношень власності. З іншого боку, роз-винулась приватна власність на основі колективної найманої праці, з другого боку, спостерігався розвиток колективних загальних форм власності. Останнє направлення більш характерне для сучасної цивілізованої економіки.
Не дивлячись на наявність високого рівня мотивації і зацікавленості в результатах праці в умовах колективної й кооперативної форм власності, в чистому вигляді ці форми не одержали більшого розповсюдження в розвинутій ринковій економіці. Річ в тім, що ефективність даних форм висока лише в сфері дрібного бізнесу, малих підприємств, де достатньо чітко простежується зв'язок між часткою власності й участю в управлінні, в розподілі доходу та одержанні прибутку.
В акціонерній формі власності і підприємницької діяльності проявилось, найбільш раціональне, вдале на сьогоднішній день сполучення колективних та індивідуальних інтересів. Тому акціонерна форма й стала базисною, визначальною в ринковій економіці.
Висновок.
Отже, узагальнивши дану роботу, у висновку потрібно написати:
Суспільна думка завжди приділяла велику увагу проблемі власності. Спеціальні звернення до неї можна знайти в історичній, філософській та художній літературі. Багата традиція і матеріал накопичені в юридичній літературі, в рамках котрої склався ряд на-правлень у вивченні прав власності.
Власність належить до числа таких понять, навколо яких протягом багатьох віків схрещуються кращі уми людства.
Власність як економічне відношення почало формуватись ще на світанку становлення людського суспільства. На монополізації різних об'єктів власності тримаються всі важливіші форми позаекономічного і економічного примушення до праці.
Економічне примушення до праці виходить із власності на умови виробництва або із власності на капітал.
Звільнення від особистої залежності призвело, з одного боку, до юридичного рівноправ'я всіх громадян, а з іншого боку, до нового типу відносин: економічної влади одних і економічної залежності других.
В соціально-економічній літературі, в тому числі і юридичній, широко розповсю-джене визначення власності як присвоєння індивідуумом або колективом засобів та продуктів виробництва всередині і безпосередньо визначеною суспільною формою або як самої суспільної форми, за допомогою якої здійснюється присвоєння.
Форми власності представляють собою різні комбінації ознак (правомірностей). Ми розглянули їх, починаючи із самих простих і закінчуючи самими складними.
Литература:
1. "Курс экономической теории" под. ред. А. В. Сидоровича. Москва 1997.
2. "Экономическая теория" Е. Ф. Борисов. Москва 2000.
3. "Общая экономическая теория" В. З. Баликоев. Новосибирск 1996.
4. "Теоретическая экономика" под. ред. Г. П. Журавлевой, Н. Н. Мильчаковой. Москва 1997.
5. "Курс экономики" под. ред. Б. А. Райзберга. Москва 2000.
6. "Экономическая теория" В. Я. Иохин. Москва 2000.
7. "Краткая экономическая энциклопедия" Г. С. Вечканов, Г. Р. Вечканова, В. Т. Пуляев
8. "Экономика" под. ред. А. С. Булатова. Москва 1995.
9. "Основы экономической теории" В. Д. Камаев. Москва 1994.
10. "Курс экономической теории" И. С. Шаршов. Воронеж 1995.
11. "Экономика" П. Самуэльсон. Москва 1997.
12. "Экономикс" К. Макконел, С. Л. Брю. Москва 1992.
13. "Основы экономической теории" П. Е. Еремишин. Москва 1994.
14. "Предпринимательство: проблемы собственности и культуры" А. И. Агеев. Мо-сква 1991.
Loading...

 
 

Цікаве