WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Порівняльна характеристика економічних поглядів С. Сісмонді та П.Ж. Прудона - Реферат

Порівняльна характеристика економічних поглядів С. Сісмонді та П.Ж. Прудона - Реферат

вчений звертав увагу на те, що економічна свобода та необмежена конкуренція порджують анархію виробництва, за якої ніхто не в змозі врахувати дійсну величину попиту та реальні потреби споживачів. За цих умов держава покликана не допустити "поджертви людьми заради багатства, яким вони зовсім не будуть користуватися" оскільки "лише вона єдина може піднятися над матеріальним розрахунком збільшення продукції, необхідної для виживання, і порівняти з ним зростання споживання і достатків всіх, що і має бути метою, до якої прагнуть нації".
Особливості методології С. Сісмонді та П.Ж. Прудона
Сісмонді також застосовує відмінні від ортодоксальних методи дослідження. Він критикує абстрактний метод класиків, ігнорування ними конкретно-історичних обставин. Сам Сісмонді, ставлячи в центрсвоїх досліджень становище людини, наголошує на необхідності всебічного вивчення історичного розвитку країни, де ця людина живе. Відтак його можна вважати попередником історичної школи.
А методології Прудона притаманний ідеалізм і суб'єктивізм. Ігноруючи об"єктивні економічні закони, економічні категорії він розглядає як втілення "абсолютного розуму", як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати у дослідженнях діалектичний метод Гегеля, він розглядав рух категорій як економічну еволюцію, пов"язану з безперервним перетворенням одних суперечностей в інші. Прудон обмежує його, по суті, намаганням виявити в категоріях і економічних процесах "добрі" і "погані" сторони. Відтак економічні категорії, процеси і явища Прудон визначав не як єдність суперечностей, а як механічне поєднання протилежних властивостей. Він намагався виявити в економічних категоріях "хороші" і "погані" сторони, обгрунтовуючи необхідність збереження перших та ліквідації останніх. Керуючись таким підходом, Прудон уважав, що завжди можна зберегти добрі сторони й позбутись поганих. Це стосується як економічних категорій, так і капіталістичного виробництва в цілому.
Погляди на вартість С. Сісмонді та П.Ж. Прудона
Сісмонді, як уже було сказано, завершує етап класичної політичної економії у Франції. К. Маркс відносив Сісмонді до класиків на тій підставі, що останній був прихильником трудової теорії вартості. Проте в нього, як і у класиків, немає визначення субстанції вартості. У нього мінова вартість товару визначається витратами праці на його виробництво. Але теорія вартості не відіграє у Сісмонді тієї ролі, що у класиків. Він використовує її здебільшого для того, щоб провести чітке розмежування між трудовими і нетрудовими доходами, підкреслити експлуататорський характер останніх. Ренту він розглядає у фізіократичному дусі - як винагороду природи за виробничу діяльність. Заслугою Сісмонді, однак, було його критичне ставлення до тези Рікардо про те, що гірші землі ренти не дають.
На відміну від Сісмонді, Прудон прагнув визначити суть вартості. Для подолання труднощів товарного виробництва (затоварювання, диспропорції тощо) потрібно, на думку Прудона, кожний товар наділити конституйованою цінністю, гарантувати його реалізацію. Своєю теорією конституйованої цінності Прудон намагається усунуги суперечності капіталістичного товарного виробництва, суперечність між товаром і грошима, надавши самому товару властивостей, притаманних грошам. Прудон обгрунтовував теорію "конституйованої вартості", яка стала наріжним каменем побудованої вченим системи економічних суперечностей, наступним чином.
На думку Прудона, розвиток потреб викликає необхідність вдосконалення виробництва. Оскільки ніхто не в змозі виробити усе необхідне самотужки, виникає поділ праці та обмін. Відтак потреби людей у споживних вартостях породжують обмін та мінові вартості. Вартість Прудон розглядає як вічну абстрактну категорію, що є носієм двох абстрактних протилежних ідей: ідеї споживної вартості і ідеї мінової вартості . Споживна вартість виступає як втілення достатку, багатства, а мінова - як відображення винятковості, рідкісності.
Досліджуючи взаємодію двох видів вартості, Прудон зазначав, що між споживною і міновою вартістю існує внутрішня суперечність, "антиномія", оскільки зростання пропозиції товарів збільшує загальну суму їх користності, знижуючи водночас їх ринкову ціну. Скорочення пропозиції, в свою чергу, підвищує ціну, але при цьому загальна корисність запропонованих товарів зменшується.
Примирення цих суперечливих сторін за Прудоном відбувається за умов еквівалентного обміну шляхом утворення "конституйованої", або синтетичної, вартості.
Саме обмін, писав Прудон, об'єднує елементи багатства, створені окремими виробниками і різними галузями виробництва, в одне ціле, забезпечуючи примирення, синтез, взаємопроникнення суперечностей.
У процесі обміну, на ринку, відбувається своєрідний відбір продуктів. Одні з них суспільство визнає за цінності і включає до складу суспільного багатства. Інші - ні. Пройшовши через ринок і отримавши суспільне визнання, вони стають конституйованими вартостями". Саме обмін робить вартість конституйованою. Водночас нереалізований надлишок споживчих вартостей не включається до складу суспільного багатства, оскільки не є санкціонованою обміном "конституйованою вартістю".
Таким чином, теорія "конституйованох вартості" Прудона заснована на визначенні двох джерел вартості: обміну та праці. На відміну від Сісмонді, який писав, що "праця є єдиним джерелом багатства...", Прудон прагнув поєднати трудову та мінову концепції вартості. Вчений визначав вартість не лише як синтетичну, але і як пропорційну.
Створюють й комбінують елементи багатства встановлені лише працею пропорції. Виходячи з цього "закону пропорційності вартостей" Прудон називає конституйовану синтетичну вартість пропорційною.
Отже, конституйована цінність, на думку Прудона, виникає в обміні та обов'язково реалізується на ринку. Вона є конституйованою тому, що передбачає злиття, комбінування окремих елементів багатства в одне ціле, синтетичною тому, що знімає протилежність споживної й мінової цінностей, пропорційною, оскільки виникає в результаті встановлення працею пропорцій, що в них відбувається комбінування елементів багатства. У теорії цінності Прудона важливим є те, що вона поєднує мінову концепцію цінності з трудовою концепцією і визнає два джерела цінності - обмін і працю.
Особливості поглядів на власність П.Ж. Прудона
Рушійною силою економічної діяльності та стимулом економічного прогресу Пудон вважав економічну свободу, засновану на приватній власності та вільному розпорядженні результатами власної праці. В той же час Прудон засуджував власність як засіб привласнення чужої
Loading...

 
 

Цікаве