WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

зміст витрат виробництва на різних етапах розвитку економіки має різну суспільну форму. В умовах традиційного простого товарного виробництва витрати виробництва вимірюються вартістю спожитих засобів виробництва. Витрати праці простого товарвиробника в суспільно необхідних розмірах збігаються з вартістю товару.
Витрати виробництва поділяються на зовнішні та вутрішні.
Зовнішні (явні) витрати пов"язані з придбанням фірмою ресурсів (сировини, матеріалів, робочої сили). При цьому витрати дорівнюють вигоді, яку можна отримати, якщо при самих витратах використати альтернативний ресурс.
Внутрішні (неявні) витрати пов"язані з використанням факторів виробництва, які перебувають у власності самої фірми (грошовий капітал, обладнання). При цьому витрати дорівнюють вигоді, що може бути отримана при альтернативному використанні власних ресурсів.
Розрізняють загальні витрати виробництва, та такі, яві належать до виробленої продукції. Витрати виробництва в грошовій формі на одиницю продукції - це її собівартість, або сукупні витрати, поділені на кількість створеної продукції, тобто середні витрати. Для підприємства собівартість - це мірило витрат і доходів.
Звороним боком витрат виробництва є прибуток. Він тим більший, чим менші витрати виробництва, і навпаки. Кількісно прибуток - це різниця між доходом від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво.
За економічною природою прибуток є перетвореною формою чистого доходу, а отже, характеризує чистий доход у тому вигляді, в якому той виступає на поверхні економічних явищ в умовах економічної відокремленості виробника.
Валовий (загальний) доход - це вся сума доходу підприємства до зроблених відрахувань. Валовий доход і прибуток утворюють матеріальну основу для погодження економічних інтересів суспільства, трудового колективу й окремих працівників, сприяють підвищенню їхньої заінтересованості у зростанні ефективності виробництва.
Норма прибутку визначається як відношення величини отриманого прибутку до початково витрачених коштів, виражених у %. П" = (П / (c+v)) * 100% = Р/Ка х 100. Якщо прибуток Р - це різниця між ціною і собівартістю, Ка - авансований капітал
На величину норми прибутку впливають: маса отриманого прибутку, структура витрат К; швидкість обороту капіталу; економія на засобах виробництва; масштаби виробництва.
33. Особливості відтворення в аграрному секторі
На всіх етапах економічного розвитку об"єктивна необхідність відтворення зумовлена необхідністю виробництва матеріальних благ. Щоб жити, треба споживати матеріальні блага, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт. Отже, якщо споживання є безперервним, то й виробництво в його постійному зв"язку повинно безперервно відновлюватися (відтворюватися) іншими словами, відтворення є не що інше, як безперервність , повторюваність виробництва.
В аграрному секторі головним засобом виробництва є земля. На відміну від інших засобів виробництва за умови правильного використання земля постійно відновлює свою родючість, якісно поліпшується її природна родючість неоднакова в різних природно-кліматичних умовах. Тому в землеробстві праця однакової кваліфікації і фордоозброєнності дає різні результати залежно від природних умов, тобто продуктивність праці тут визначається передусім продуктивністю природних факторів. Вплив природних факторів на результати виробництва можна обмежити шляхом розвитку продуктивних сил. Йдеться про екон.родючість підвищення якої досягається через раціональне використання землі, систематичне впровадження нових технологій досягнень науки і техніки, поліпшення культури землеробства, тощо
Таким чином у землеробстві екон.процес відтворення незалежно від його суп.характеру завжди взаємодіє з природними. Тому підприємець повинен добре знати і вміло використовувати не тільки ек.зони, а й закони природи. Адже тут об"єктом діяльності людини є живі організми.
34. Земельна рента та її форми. Податок на землю.
Ринкові відносини суб'єктів з приводу купівлі -продажу та використання землі називаються рентними відносинами, в яких приймають участь три суб'єкта - землевласник, підприємець-орендатор землі та найманий робітник с/г виробництва.
Земельна рента виражає відношення привласнення додаткового продукту власником землі у формі орендної плати за право користування землею.
Форми земельної ренти:
- диференціальна земельна рента - різниця між суспільною ціною виробництва с/г продукції на гірших участках землі та індивідуальною ціною її виробництва на кращих та середніх участках;
- диференціальнарента по плодючості;
- диференціальна рента по місцезнаходженню;
- диференціальна рента по ефективності на додаткові вкладення факторів виробництва.
Абсолютна земельна рента - це надлишок вартості с/г продукції над ціною її виробництва.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне користування землею, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендна плата за землю містить відсоток на вкладений у землю капітал, а також амортизацію цього капіталу.
Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.
Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у розмірах, зазначених в ЗУ "Про плату за землю"
35. Форми господарювання в сільському господарстві та їх особливості в різних країнах.
На кожному етапі розвитку людства формуються різноманітні види крупного, середнього, дрібного землеволодіння на основі притаманних їм форм земельної власності. Серед них виділяються державні, колективні, групові та індивідуальні види землекоритсування. Нині практично в усіх країнах світу спостерігається співіснування різних форм власності на землю і відповідних їм форм землекористування і землеволодіння.
В Україні підприємницька діяльність ведеться на основі державної колективаної і приватної власності на землю. У державній власності перебувають всі землі України, за винятком переданих у колективну і приватну власність. У с/г підприємствах необхідно провести глибокі перетворення на основі широкого використання оренди, акціонерних, кооперативних та сімейно-індивідуальних форм та підряду. Це, однак, не виключає можливості функціонування інших форм організації с/г виробництва, в т.ч. ферм, селянських господарств, самостійних кооперативів і особливих підсобних виробництв.
Сьогодні має місце протиставлення існуючих форм господарювання (колект. с/г підприємств) - новим формам (фермерські господарства).
Формування багатоукладної системи господарювання в аграрному секторі не слід здійснювати шляхом протиставлення різних форм - всі форми мають бути пов"язані між собою, доповнювати один одного і сприяти
Loading...

 
 

Цікаве