WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Комуністичний експеримент (економіка СРСР 1917-1939) - Реферат

Комуністичний експеримент (економіка СРСР 1917-1939) - Реферат

Диктатурі пришилося тимчасово відступити. У газеті "Правда" була опублікована стаття Сталіна "Запаморочення від успіхів", у котрій "критикувалися перегини" і вирішувався вихід з колгоспів тих, кого змусили ввійти туди насильно. У Центрально-Черноземних областях відсоток колективізованих господарств швидко знизився з 82% до 18% (!). Невдача лобового наскоку на селянство змусила партію перейти до політики перманентного терору проти селянства, проведеного руками його найбіднішої частини. До 1936 року знову було колективізовано більш 90% селянських господарств. Введення в 1933 році системи обов'язкової решти продукції остаточно позбавило колгоспи кооперативного початку і перетворило їх у державні підприємства.
Монопольний закупник зерна "Заготзерно" купував пшеницю по 80 коп. за центнер, а продавав по 10,4 руб., з яких 8,9 руб. вилучалися в держбюджет у якості податку з обороту, за рахунок чого і відбувалося фінансування індустріалізації.
Майже чверть століття - з 1929 по 1953 рік - закупівельні ціни на основну сільськогосподарську продукцію залишалися незмінними.
З 1929 р. створюються машинно-тракторні станції (МТС), що брали приблизно 20% врожаю з тих господарств, чиї поля опрацьовували, а також здійснювали політичний контроль під керівництвом ГПУ, яке виявляло різного роду "шкідників". Тільки в 1933 р. були заарештовані за обвинуваченням у шкідництві 33% усіх колгоспних комірників і 25% бухгалтерів.
У результаті проведених заходів валовий збір зерна знизився в 1928-34 р. майже на 8%, при тому що обсяг державних заготівель виріс у 3 рази. Середня врожайність зернових у 1932 р. склала 5,7 центнера з гектара - проти8,2 центнера в 1913 р.
За 1929-34 р. загинуло майже 150 млн. голів худоби, а його цінність (вартість у порівняльних реальних цінах) набагато перевищує цінність вибудованих у цей час величезних заводів і фабрик, ефективність виробництва на яких була дуже низькою ще в той час.
Страшний голод 1932-35 р. за своїми масштабами перевершив навіть голод 1921-22 р. Хоча дані про народжуваність і смертність населення після 1932 р. перестали публікуватися, співставляючи різноманітні джерела, можна з упевненістю сказати, що країна втратила від колективізації і голоду більш 15 млн. чоловік.
Проте основна частина продовольства, за винятком зернових, цукрового буряка і соняшнику, як і колись, надходила від одноосібних господарств і присадибних ділянок. Хоча на їхню частку припадало лише 13% посівних площ і ніякої техніки, у них провадилося 65% загального обсягу картоплі, 48% овочів, основна маса фруктів і ягід; утримувалося 57% значної рогатої худоби, Що давало 72% всього м'яса в країні, 77% молока і 94% яєць.
З введенням у 1932 році паспортної системи колгоспники, Що не одержали паспортів, були примусово прикріплені до землі, працювали, як на панщині, одержуючи при цьому вкрай невелику плату, вирахувану по трудоднях. І щодо 1939 р. у 5-7% господарствах люди не одержували взагалі нічого.
Без дозволу партійних бонз районного масштабу колгоспники не мали права покидати своє село. Так через всього 70 років після Маніфесту Олександра II, кріпосне право в Російській (Радянській) імперії було відновлено в самій архаїчній формі - перерозподілу живої праці.
o Табірна економіка
o До кінця тридцятих років зусиллями Сталіна і Комуністичної партії в СРСР була побудована економіка, помітними рисами якої є: опора на природні виробничі сили, екстенсивна експлуатація природних ресурсів і простої живої праці;
o централізація і концентрація економічної влади, керування за допомогою адміністративних директив;
o домінування колективних видів власності - так званої "загальнонародної, державної", а по суті - загальної власності партдержноменклатури, спаєної в особливий соціальний прошарок;
o позаекономічні засоби примусу до праці на основі позбавлення всіх членів товариства цивільних прав, включаючи права на життя, із застосуванням перманентного терору і хвилеподібних масових репресій стосовно всіх суспільних груп, включаючи номенклатуру;
o автократичне напівнатуральне господарство із найвищим розвитком галузей військово-промислової групи, що повинне забезпечити силові ресурси при захопленні й утриманні життєвого простору.
Перераховані вище відмітні риси характеризують вже добре знайому нам "азіатську" систему або "азіатський" засіб виробництва.
Не дивно, що частка заключених у складі робочої сили досягала 25% і практично збігалася з долею державних рабів у Шумері третьої династії Ура. Частка продукту, виробленого "соціалістичними рабами", досягала 33% промислового виробництва і 50% будівництва.
Після того, як маніакально-садистичне вище керівництво органів безпеки було знищено і до влади прийшли "прагматики" на чолі з Берією, табори перестали бути просто центрами знищення "ворогів народу", а були значними виробничими одиницями. Репресії почали здійснюватися за фаховою ознакою. Саджали тих спеціалістів, у яких табірне господарство відчувало недостачу. Були навіть спеціальні "посадкові" рознарядки. Ство-рювалися цілі наукові інститути за колючим дротом - "шарашки"! умови життя в яких були дещо гірші, ніж на свободі. І невипадково система колективної відповідальності і кругової поруки, що охоплювала родичів до третього коліна, а також друзів і товаришів по службі, була відновлена саме в цей період.
Не надзвичайні, а дуже високі темпи економічного росту, що демонструвалися цією системою протягом перших 20 років її існування. Ці темпи в буквальному значенні оплачені потом і кров'ю, страхом і втратою людської гідності, руйнацією моралі і психіки десятків мільйонів чоловік.
Розрахунки показують, що лише перші 20 років радянської влади обійшлися Росії більш, ніж у 25 мільйонів загублених життів, а всьому Радянському Союзу - більш, ніж у 40 мільйонів. Така ціна "Великого експерименту". А попереду - війна, у якій буде 26 мільйонів чоловік вбито і майже 20 мільйонів - "не народжено".
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
М.К.Черкашена. Економічна історія. Навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2003 р.
Під ред. Б.Д.Плановика. Економічна історія України і світу. Київ "ВІКАР" 2001 р.
Loading...

 
 

Цікаве