WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Комуністичний експеримент (економіка СРСР 1917-1939) - Реферат

Комуністичний експеримент (економіка СРСР 1917-1939) - Реферат

прибуткового податку на промислові підприємства, що стали перераховувати 70% від прибутку в бюджет, який протягом декількох таких років був дефіцитним. У січні 1926 року Сокольников під тиском "червоних директорів" був усунутий з посади наркомфіна. І емісій відновилася.
Уже в 1926 році грошова маса зросте в 1,5 рази, відновиться інфляція, загостриться дефіцит. Згодом Сокольников буде репресований як "ворог трудового народу".
o План ГОЕЛРО
Швидке відновлення зруйнованого війнами господарства країни повинно було, на думку більшовиків, базуватися, насамперед, на розвитку галузей, що виробляють засоби виробництва - важкої промисловості. А вони, як відомо, дуже знергомісткі. Деся-Іилітній Державний план електрифікації Росії, розглянутий і затверджений наприкінці 1920 року, був спрямований на різке збільшеннявидобутку електроенергії в країні. Для здійснення грандіозного плану електрифікації було створено потужні планувальні ресурси, що розподіляють органи державного керування економікою, повноваження яких згодом будуть розширені. І їм буде підпо-рядкована вся промисловість, а пізніше і сільське господарство.
Паралельно частково вирішувалася проблема зайнятості, збільшувався інвестиційний попит, спочатку з боку учасників програми, а потім - по всьому виробничому ланцюгу.
Одночасно ставилося завдання притягнення населення в міста, що повинні були стати упорядженими центрами "соціалістичної культури". Планувалося збільшити число міст, їхній розмір, частку міського населення. Це повинно було призвести до росту робітничого класу, залежного від централізованих поста-гань продовольства, і зміцненню соціальної бази більшовиків.
У 1927 році під керівництвом Ради праці й оборони був розроблений перший (директивний) п'ятирічній план, що став основою програми індустріалізації країни. План передбачав дивовижно високі темпи росту промисловості (16-22% річних!). Для його реалізації було необхідно різко збільшити кількість заводів і чисельність робітників. Тільки за роки першої п'ятирічки їх кількість зросла більш, ніж у два рази. Заводи будувалися в "чистому полі", біля родовищ корисних копалин. Робітники жили в наметах і землянках. Пізніше з'явилися бараки і гуртожитки барачного типу, деякі з яких існують і донині. Робочих рук не вистачало, і вже в 1931 році біржа праці була закрита, згодом робітникам було заборонено звільнятися за власним бажанням, були введені паспорти і система прописки - закріплення на визначеній території, змінювати яку за своїм бажанням, було заборонено. Наркомтруд одержав право переводити будь-якого кваліфікованого робітника в будь-яку точку країни і будь-якої галузі господарства, не враховуючи бажання останнього. Якщо в часи НЭПу на значних промислових підприємствах діяла урівнюваль-на система оплати (заробіток кваліфікованого робітника всього на 10-15% перевищував прибуток чорношкірого), та в епоху перших п'ятирічок матеріальні стимули були істотно посилені. Крім того, була введена система нематеріального заохочення (грамоти, пільги, медалі, ордени, почесні звання і посади). До прогульників, що спізнюються, недбайливих робітників почали застосо-вуватися репресії - аж до відправлення в концтабори, що поступово перетворюються в значні виробничі одиниці.
Темпи економічного росту в період першої п'ятирічки вражають - вони складають, за різноманітними оцінками, від 8 до 15% річних, а по вугіллю, чавуну, нафті, залізній руді валові показники подвоїлися!
Але запланованих позахмарних висот досягти, звичайно, не вдалося, і на голови тих, хто хоч на те був незгодний із проведеною політикою ("лінією партії"), звалилися перші масові репресії. Директорів підприємств, що не справилися з виконанням плану, відправили під суд. Число розстріляних поки вимірювалося сотнями, а відправлених у концтабори для "перевиховання" - десятками тисяч. Але це був лише початок побудови великої Імперії страху. У 1933 році число розстріляних вимірювалося вже тисячами, а відправлених у табори - сотнями тисяч.
Страх перед репресіями породив систему приписок - завищення валових звітних показників стосовно реального. Невідповідність показників призводило, з одного боку, до завищення норм "природних" втрат продукції: бій, брухт, усушка, утрушування і т.п., а з іншого боку - до посилення пошуків "шкідників", що псують і знищують продукцію, що, у свою чергу, веде до розкручування нової хвилі репресій.
Радянському Союзу вдалося в короткий термін здійснити модернізацію промисловості по мілітаристському шляху.
XV з'їзд партії прийняв курс на колективізацію сільського господарства вже в 1927 році. Спочатку її здійснювали на добровільній основі. Але до кінця 1929 року було об'єднано всього 3,4 млн. селянських подвір'їв, або менше 15% від їхньої загальної кількості. Тоді в грудні 1929 року Сталін оголосив про політику "ліквідації куркульства як класу".
Такий 1930 рік був оголошений "роком Великого перелому". Уже до кінця лютого 1930 р. було насильно об'єднано 14 млн. селянських господарств - 60%.
До середини 1930 року було розкуркулено понад 320 тис. куркульських господарства, а їхнє майно вартістю 115 млн. руб. передано в неподільні фонди колгоспів, що склало більше 34% усієї вартості колгоспного майна. Норма розкуркулювання складала 5-7% від загальної кількості селянських подвір'їв. Проти селян, що чинили опір, було спрямовано ряди Червоної Армії. Біля мільйона селянських сімей були заслані в сибірські табори.
Для проведення колективізації з міст у села направили 25 тисяч робітників-комуністів, яким були дані великі повноваження.
o Існувало чотири форми об'єднання: створення комун з повним усуспільненням матеріальних умов виробництва і побуту; товариства зі спільного опрацювання землі (ТОЗ);
o сільськогосподарські артілі з узагальненням основних матеріальних ресурсів і зберіганням особистого підсобного господарства (колгоспи);
o державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи). Основною формою стали колгоспи. Перед вступом у них селяни знищували робочу худобу, птицю. Посівна 1930 року виявилася під загрозою повного зриву.
Loading...

 
 

Цікаве