WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Мікроекономічний аналіз взаємозв’язку інвестицій та процентних - Курсова робота

Мікроекономічний аналіз взаємозв’язку інвестицій та процентних - Курсова робота

основною метою здійснення приватних інвестицій є одержання прибутку та його максимізація. Здійснення державних інвестицій має на меті реалізацію невід'ємних функцій позикові кошти суб'єктів господарювання, а джерелом фінансування державних інвестицій - податки та інші обов'язкові платежі, акумульовані в бюджеті держави та в позабюджетних фондах.
За місцем розташування розрізняють інвестиції всередині країни та за кордоном. Інвестиції всередині країни передбачають вкладення коштів в об'єкти інвестування, розташовані в територіальних межах певної країни. Інвестиції за кордоном - в об'єкти, розташовані за межами вказаної країни (до їх числа належать цінні папери емітовані нерезидентами).
За причиною виникнення доцільно виділити первинні і похідні інвестиції. Причинами виникнення первинних інвестицій є зовнішні фактори (досягнення НТП, розширення зовнішніх ринків, демографічні зміни, пов'язані з приростом населення, політичні катаклізми). Похідні інвестиції являють собою створення капіталувнаслідок збільшення рівня споживацьких витрат. Тобто первинні інвестиції дають початковий поштовх зростанню економіки, тоді як похідні, з одного боку, є результатом зростання доходу, а з іншого - фактором його подальшого зростання.
За функціональною спрямованістю і значенням в інвестиційному процесі розрізняють валові та чисті інвестиції.
Валові інвестиції - це загальний обсяг інвестування в певному періоді.
Чисті інвестиції - це сума валових інвестицій без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді.
Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, галузі, держави. Якщо сума чистих інвестицій від'ємна, тобто обсяг валових інвестицій менший від суми амортизаційних відрахувань, це свідчить про економічний занепад і зменшення обсягу випуску продукції, а якщо перевищує суму амортизаційних відрахувань, це свідчить про розвиток економіки.
1.2. Джерела фінансування інвестицій
Для забезпечення ефективного інвестиційного процесу на підприємстві важливе значення має визначення джерел фінансування інвестицій. Можливі джерела фінансування інвестицій на підприємстві показано на рис. 1.2.
Найважливішим джерелом фінансування інвестицій є власні кошти підприємства. Вони формуються за рахунок прибутку, амортизаційних відрахувань та інших джерел.
Безумовно, що основним джерелом власних коштів є частина прибутку від основної та інших видів діяльності підприємства, яка спрямовується на розвиток виробництва.
Не менш важливе значення мають амортизаційні відрахування, що включаються в собівартість продукції, надалі акумулюються в спеціальних фондах і використовуються для заміни застарілого устаткування.
Рис. 2. Джерела фінансування інвестицій
Окрім того, джерелами власних коштів можуть бути інші джерела: виручка від реалізації вибулого і надлишкового майна позареалізаційні доходи (від володіння корпоративними правами, оренди, лізингових операцій та ін.), виручка від попутного видобутку корисних копалин, кошти на відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха.
Суттєвим джерелом інвестування в ринкових умовах є позики. Тут основною формою фінансування є кредит, тобто надання грошових сум в борг на певний час за відповідну плату, За рахунок кредитів значно розширюються фінансові можливості підприємства, але водночас виникає ризик, пов'язаний з необхідністю повернення боргів і сплати процентів за кредит. Тому підприємству слід підтримувати оптимальне співвідношення між власним і позичковим капіталом. Зменшення питомої ваги позичкового капіталу у його загальній структурі погіршує фінансові можливості підприємства, призводить до зниження прибутковості, але надмірна заборгованість загрожує втратою довіри інвесторів через можливу неспроможність сплатити надто великі борги.
Спеціальними формами довгострокового кредитування є оренда і лізинг.
Оренда - засноване на договорі строкове і відшкодовуване володіння і користування майном, яке необхідне орендарю для здійснення господарської або іншої діяльності. В оренду можуть бути передані:
o земля, інші природні ресурси;
o підприємства в цілому, їх структурні підрозділи;
o окремі будівлі, обладнання, транспортні засоби;
o інші матеріальні цінності.
Формою розрахунку між суб'єктами оренди є орендна плата-регулярні платежі орендодавцю за здане в оренду майно, яке використовується протягом терміну оренди. Розміри цих платежів і порядок їх внесення фіксуються в договорі оренди.
Орендна плата включає в себе амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна, орендний процент (частина прибутку, недоодержана через неможливість використання власником орендованого майна), який встановлюється, як правило, на рівні, не нижчому, ніж банківський процент.
Найсуттєвішими перевагами оренди в порівнянні із придбанням певних об'єктів є те, що вона не вимагає від орендаря значних початкових інвестицій на купівлю об'єктів, а також той факт, що ризик за техніко-економічне старіння орендованого майна (найчастіше устаткування) несе орендодавець. Разом з тим оренда обмежує підприємницьку діяльність орендаря, оскільки він не є власником орендованого майна.
Доцільність оренди вимагає ретельного вивчення і обґрунтування у кожному конкретному випадку.
Лізинг - оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду. Розрізняють оперативний і фінансовий лізинг. Оперативний лізинг передбачає надання орендарю права користування матеріальними цінностями орендодавця на термін їх повної амортизації з обов'язковим збереженням права власності орендодавця на орендоване майно та його обов'язкове повернення. Фінансовий лізинг передбачає придбання орендодавцем майна на замовлення орендаря і передачу його орендарю в користування на термін, не менший, ніж термін повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею права власності на майно орендарю.
За макроекономічне сприяння інвестиційній діяльності відповідають органи державної влади країни. У розпорядженні держави є як важелі прямої дії у вигляді централізованих державних капітальних вкладень в об'єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засоби регулювання інвестиційного середовища за рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики.
Бюджетні важелі - це встановлена державою система різних видів податків, що практично визначають такий перерозподіл доходів підприємств і громадян країни, який держава вважає оптимальним для формування прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств і підприємців ринкових стимулів до роботи та отримання прибутків. З бюджетом не можуть зрівнятися фінанси
Loading...

 
 

Цікаве