WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічний ріст: його значення і показники - Реферат

Економічний ріст: його значення і показники - Реферат

праці можуть розширяться без якогось збільшення робочого часу і чисельності зайнятих, а лише за рахунок підвищення якості робочої сили.
Іншим важливим чинником економічного росту є капітал - це устаткування, будинки і товарні запаси. Основний капітал включає і житловий фонд, тому що люди, що живуть у будинках, покористуються з послуг, наданих будинками.
Фабричні будинки і контори з їхнім устаткуванням є чинниками виробництва, тому що робітники, збройні великою кількістю машин, будуть робити більше товарів. Товарні запаси також вносять свій внесок у виробництво.
Витрати капіталу залежать від розміру накопиченого капіталу. У свою чергу, накопичення капіталу залежить від норми накопичення: чим вище норма накопичення, тим більше (за інших рівних умов) розміри капіталовкладень. Приріст капіталу також залежить і від розмаху накопичених активів- чим вони більше, тим менше, за інших рівних умов, швидкість збільшення капіталу, темп його росту. Так, наприклад, розміри накопиченого капіталу в США і країнах Західної Європи великі і темпи його росту в 3-5 разів нижче, чим у таких країнах, як Південна Корея, Бразилія, Тайвань і ін., де процес накопичення почався порівняно нещодавно.
При цьому варто мати на увазі, що обсяг основного капіталу, що приходить на один робітника, тобто капіталоозброєність, є вирішальним чинником, що визначає динаміку продуктивності праці. Якщо за визначений період зростав обсяг капіталовкладень, а чисельність робочої сили збільшилася в більшому ступені, то продуктивність праці буде падати, тому що скорочується капіталоозброєність кожного робітника.
Важливим чинником економічного росту є земля, а точніше, кількість і якість природних ресурсів. Очевидно, що великі запаси різноманітних природних ресурсів, наявність родючих земель, сприятливі кліматичні і погодні умови, значні запаси мінеральних і енергетичних ресурсів вносять вагомий внесок в економічний ріст країни.
Проте наявність багатих природних ресурсів не завжди є самодостатнім чинником економічного росту. Наприклад, деякі країни Африки і Південної Америки мають істотні запаси природних ресурсів, але дотепер складаються в списках відсталих країн. Це означає, що тільки ефективне використання ресурсів веде до економічного росту.
Науково-технічний прогрес є важливим двигуном економічного росту. Він охоплює цілий ряд явищ, що характеризують удосконалювання процесу виробництва. Науково - технічний процес містить у собі удосконалювання технологій, нові методи і форми керування й організації виробництва. Науково-технічний прогрес дозволяє по-новому комбінувати дані ресурси з метою збільшення кінцевого випуску продукції. При цьому, як правило, виникають нові, більш ефективні галузі. Збільшення ефективного виробництва стає основним чинником економічного росту.
Державне регулювання економічного росту.
Держава грає значну роль у регулюванні економічного росту і варто роздивитися які міри державного регулювання найкращому уявою можуть стимулювати цей процес.
1. Кейнсіанці розглядають економічний ріст переважно з погляду чинників попиту. Звичайно вони пояснюють низькі темпи росту неадекватним рівнем сукупних витрат, що не забезпечують необхідного приросту ВНП. Тому вони проповідують низькі ставки відсотка (політику "дешевих грошей") як засіб стимулювання капіталовкладень. При необхідності фінансово-бюджетна політика може використовуватися для обмеження урядових витрат і споживання, із тим щоб високий рівень капіталовкладень не призводив до інфляції.
2. На противагу кейнсіанцям , прихильники "економіки пропозиції" роблять упор на чинники, що підвищують виробничий потенціал економічної системи. Зокрема, вони закликають до зниження податків як до засобу, що стимулює заощадження і капіталовкладення, що заохочує трудові зусилля і підприємницький ризик. Наприклад, зниження або скасування податку на прибуток від відсотків призведе до збільшення віддачі від заощаджень. Аналогічною уявою, якщо оподатковувати прибутковим податком суми, що йдуть на виплати по відсотках, це призведе до обмеження споживання і стимулюванню заощаджень. Деякі економісти виступають за введення єдиного податку на споживання в якості повної або часткової заміни особистого прибуткового податку. Зміст цієї пропозиції складається в обмеженні споживання і стимулюванні заощаджень. У відношенні капіталовкладень ці економісти звичайно пропонують зменшити або скасувати податок на прибутку корпорацій, зокрема надати значні податкові пільги на інвестиції. Було б правомірно сказати, що кейнсіанці приділяють більше уваги короткостроковим цілям, як-от підтримці високого рівня реального ВНП, впливи на сукупні витрати. На відміну від них, прихильники "економіки пропозиції" віддають преваги довгостроковим перспективам, роблячи упор на чинники, що забезпечують ріст суспільного продукту при повній зайнятості і повному завантаженні виробничих потужностей.
3. Економісти різних теоретичних напрямків рекомендують і інші можливі методи стимулювання економічного росту. Наприклад, деякі вчені пропагують індустріальну політику, за допомогою якої уряд узяв би на себе пряма активна роль у формуванні структури промисловості для заохочення економічного росту. Уряд міг би вжити заходів, що прискорюють розвиток високопродуктивних галузей і сприяють переміщення ресурсів із негідно продуктивних галузей. Уряд також міг би збільшити свої витрати на фундаментальні дослідження і розробки, стимулюючи технічний прогрес. Ріст витрат на утворення також може сприяти підвищенню якості робочої сили і росту продуктивності праці.
При всій численності і складності можливих методів стимулювання економічного росту більшість економістів єдні у тому, що збільшення темпів економічного росту є дуже непростою задачею, - капіталоємність і схильність до заощаджень нелегко піддаються мірам регулювання.
З усього вищевикладеного можна зробити такі висновки:
1) Економічний ріст можна визначити як ріст реального ВНП або ріст реального ВНП на душу населення. Він забезпечує приріст виробництва, використовуваний для рішення внутрішніх і міжнародних соціально-економічних проблем.
2) Економічний ріст визначається такими чинниками: природні ресурси, трудові ресурси, капітал, технології.
3) При екстенсивному економічному рості досягається скорочення рівня безробіття, досягнення повної зайнятості, що дозволяє збільшити темпи росту. Але це явище тимчасово, тому що станповної зайнятості не відовлюватись щорічно і на такий рік темп росту буде такий же.
4) При екстенсивному типі розвитки багато робітників не є висококваліфікованими.
5) Екстенсивний шлях розвитку носить застійний характер, фактично немає технічного прогресу, морально і фізично зношуються виробничі основні фонди, знижується фондоозброєність робітників.
6) Держава може грати значну роль в економічному рості при правильній податкової політику і політику інвестування.
Розглянувши вище викладені проблеми, ми дійдемо висновку, що екстенсивний шлях давно вичерпав себе. У умовах нових, що ще розвиваються, економічні відношеннях він веде тільки в безвихідь, не даючи ні яких шансів на економічне відродження. Тому об'єктивно необхідно змінювати тип економічного росту і перекладати народне господарство на шлях інтенсивного розвитку. Проте не варто забувати, що екстенсивний шлях дав грунт для народження нового типу розвитку - інтенсивного. Створивши базис для розвитку нових економічних відношень, екстенсивний шлях уніс величезний внесок у розвиток національного господарства усього світу.
Loading...

 
 

Цікаве