WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічний ріст: його значення і показники - Реферат

Економічний ріст: його значення і показники - Реферат


Реферат на тему:
Економічний ріст: його значення і показники
Підвищення потреб, вичерпання традиційних ресурсів, збільшення чисельності населення зумовлюють рішення двуєдиної задачі: економічного росту й ефективності економіки. Економічний ріст є збільшення обсягу утворюваних корисностей а, отже, є підвищення життєвого рівня населення. Самий по собі економічний ріст суперечливий. Так, можна домогтися збільшення виробництва і споживання матеріальних благ за рахунок погіршення їхньої якості, за рахунок економії на очисних спорудженнях і погіршення умов життя, домогтися тимчасового зростання виробництва можна і за рахунок хижацької експлуатації ресурсів. Такий ріст або хитливий або взагалі позбавлений змісту. Тому економічний ріст має сенс тоді, коли він сполучиться із соціальною стабільністю і соціальним оптимізмом. Такий ріст припускає досягнення ряду збалансованих цілей: збільшення тривалості життя, зниження захворюваності і травматизму; підвищення рівня утворення і культури; більш повного задоволення потреб і раціоналізації споживання; соціальної стабільності і впевненості у своєму майбутньому; подолання злидн і кричущих розходжень у рівні життя; досягнення максимальної зайнятості; захисти навколишнього середовища і підвищення екологічної безпеки; зниження злочинності.
Поняття економічного росту.
Категорія економічного росту є найважливішою характеристикою суспільного виробництва при будь-яких господарських системах. Економічний ріст- це кількісне і якісне удосконалювання суспільного продукту за визначений період часу. Економічний ріст означає, що на кожному даному відрізку часу в якійсь ступеня полегшується рішення проблеми обмеженості ресурсів і стає можливим задоволення більш широкого кола потреб людини.
У самому загальному виді економічний ріст означає кількісна і якісна зміна результатів виробництва і його чинників (їхньої продуктивності). Своє вираження економічний ріст знаходить у збільшенні потенційного і реального валового національного продукту (ВНП), у зростанні економічної мощі нації, країни, регіону. Це збільшення можна виміряти двома взаємозалежними показниками: ростом за визначений період часу реального ВНП або ростом ВНП на душу населення. У зв'язку з цим статистичним показником, що відбиває економічний ріст, є річний темп росту ВНП у відсотках.
Проблеми економічного росту займають у даний час центральне місце в економічних дискусіях і обговореннях, що ведуться представниками різних націй, народів і їхніх урядів. Обсяг реального виробництва , що росте , дозволяє в якійсь ступеня розв'язати проблему, із яким зштовхується будь-яка господарська система: обмеженістю ресурсів при безмежності людських потреб.
Типи і критерії економічного росту.
Прийнято розрізняти екстенсивний і інтенсивний тип економічного росту.
У першому випадку збільшення суспільного продукту відбувається за рахунок кількісного збільшення чинників виробництва: залучення у виробництво додаткових ресурсів праці, капіталу (засобів виробництва), землі. При цьому технологічна база виробництва залишається незмінної. Так, рілля цілинних земель із метою одержання великої кількості зернових культур, залучення усе більшої і більшої кількості робітників для будівництва електростанцій, виробництво усе більшої кількості зернозбиральних комбайнів- усе це приклади екстенсивного шляху збільшення суспільного продукту. При цьому типі економічного росту приріст продукції досягається за рахунок кількісного росту чисельності і кваліфікаційного складу робітників і за рахунок збільшення потужності підприємства, тобто збільшення встановленого устаткування. У результаті випуск продукції в розрахунку на один робітника залишається старим.
При інтенсивному типі росту головне - підвищення виробничої ефективності, ріст віддачі від використання всіх чинників виробництва, хоча кількість застосовуваної праці, капіталу й ін.може залишатися незмінним. Головне тут - удосконалювання технології виробництва, підвищення якості основних чинників виробництва. Найважливіший чинник інтенсивного економічного росту - підвищення продуктивності праці. Цей показник можна уявити у виді дробу: ПТ=П/Т, де ПТ- продуктивність праці, П - створений продукт у натуральному або грошовому вираженні, Т- витрати одиниці праці (наприклад, людино-година).
Інтенсивний тип економічного росту характеризується збільшенням масштабів випуску продукції, що грунтується на широкому використанні більш ефективних і якісно зроблених чинників виробництва. Ріст масштабів виробництва, як правило, забезпечується за рахунок застосування більш зробленої техніки, передових технологій, досягнень науки, більш економічних ресурсів, підвищення кваліфікації робітників. За рахунок цих чинників досягається підвищення якості продукції, ріст продуктивності праці, ресурсозбереження і т.п.
У умовах научно - технічної революції, що розгорнулася із середини ХХ сторіччя, переважним типом розвитку в західних індустріальних країнах стає інтенсивний економічний ріст.
Чинники економічного росту.
Економічний ріст можна оцінити за допомогою системи взаємозалежних показників, що відбивають зміну результату виробництва і його чинників.
У умовах ринкової економіки для забезпечення виробництва товарів і послуг необхідні три чинники виробництва: праця, капітал і земля (природні ресурси). Отже, сукупний продукт Y є функція від витрат праці (L), капіталу (K), і природних ресурсів (N):
Y=f(L,ДО,N)
Для характеристики економічного росту використовується ряд показників, за допомогою яких вимірюється результативність застосування окремих чинників виробництва.
У економічній теорії прийнято виділяти чинники, що лежать як на стороні сукупної пропозиції. До останнього ставляться: а) кількість і якість природних ресурсів; б) кількість і якість трудових ресурсів;
в) обсяг основного капіталу;
г) рівень научно- технічного прогресу (технологія).
Від чинників сукупного попиту залежить реалізація вирослого національного продукту, тобто всі елементи сукупного попиту повинні забезпечувати повну зайнятість усіх ресурсів , що збільшуються Крім того, до чинників, пов'язаним із сукупним попитом, ставиться й ефективний розподіл ресурсів.
Найважливішим із чинників є витрати праці. Цей чинник визначається насамперед чисельністю населення країни. Проте частина населення не включається в число працездатних і не виходить на ринок праці, до неї ставляться учнівські, пенсіонери, військові і т.д. Бажаючі працювати утворять так називану робочу силу. Крім того, у складі робочої сили виділяються безробітні, тобто ті, хто має бажання працювати, але не може знайти роботу. Так, у США зайняті складають 46% усього населення (252,6 млн. чел.) у 1991 році.
Проте зміна витрат праці числом зайнятих не повною мірою відбиває дійсне положення речей. Найбільше точним вимірювачем витрат праці є показник кількості відпрацьованих людино-годин, що дозволяє врахувати сумарні витрати робочого часу. Збільшення витратробочого часу залежить від ряду чинників: від темпів приросту населення, від бажання працювати, від рівня безробіття, рівня пенсійного забезпечення і т.п. Всі чинники змінюються в часу і по країнах, створюючи вихідні розходження в темпах і рівнях економічного розвитку.
Поряд із кількісними чинниками важливу роль грає якість робочої сили і відповідно витрат праці в процесі виробництва. В міру зростаючого утворення і кваліфікації робітників відбувається підвищення продуктивності праці, що сприяє підвищенню рівня і темпів економічного росту. Інакше кажучи, витрати
Loading...

 
 

Цікаве