WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Товарне виробництво, його основні риси та еволюція - Контрольна робота

Товарне виробництво, його основні риси та еволюція - Контрольна робота

виробництва здійснюється через вільне ціноутворення і стихійний розвиток.
Водночас у суспільствах, яким було притаманне просте товарне виробництво, і виробництво, і розподіл в основному здійснювалися за традиціями, що склалися, і за наказом господаря (пана).
За цих умов "робити гроші" вважалося непристойною справою, було гріхом. Багатство у такому суспільстві належало не тим, хто "робив гроші", а тим, хто мав привілеї, землю, тобто багатство було наслідком могутності. Так, Юлій Цезар став багатим лише тоді, коли став правителем Іспанії.
Капіталістичне товарне виробництво створює ринкову систему, для якої характерно те, що люди можуть не тільки вільно обирати собі роботу, а і їх мають обрати. Праця, земля, природні ресурси, засоби виробництва стають товаром. Таке виробництво перетворюється на високомеханізоване із застосуванням комплексів машин, масове. Головними тут є галузі матеріального виробництва, що постійно розвиваються. Етапи розвитку капіталістичного товарного виробництва такі: а) 1770-1840 pp.: текстильна промисловість, текстильне машинобудування, обробка заліза, будівництво магістральних каналів, водяний двигун; б) 1840-1890 pp.: паровий двигун, будівництво залізниць, машино- і пароплавобудування, верстато-індустріальна промисле" вість, чорна металургія; в) 1890-1930-1940 pp.: електричне, електротехнічне та важке машинобудування, лінії електропередач, кораблебудування, основна хімія, синтетичні фарби; г) 1930-1940-1980 pp.: автомобільна, літако- і тракторобудівна промисловість, моторизована зброя, виробництво товарів тривалого користування, синтетичних матеріалів, нафтохімічна промисловість.
3. Сучасні форми товарного виробництва.
Сучасне товарне виробництво виникає на рубежі 60-70-х років XX ст. у розвинених країнах (США, Канаді, західноєвропейських країнах, Японії) у зв'язку з переходом їх до постіндуст-ріальної цивілізації. Розвивається під впливом сучасної науково-технічної революції, де визначальним стає нематеріальне (особливо духовне)виробництво. Грунтується на: різноманітних формах власності (індивідуальній, колективній, державній, змішаних); в основному інтелектуальній праці, носії якої виступають водночас і як власники. Регулюється, по-перше, законами ринкової економіки і, по-друге, - державою; по-третє, - іншими інституціями.
Ринкова система активізує всі чинники виробництва, стимулює використання у виробництві заощаджень усіх громадян, суб'єктів господарювання. Значну роль у мобілізації останніх відіграють банки, інші фінансові установи, які платять за засоби, що беруться у кредит, відсотки, винагороду. Отже, "робити гроші" стає головною справою будь-якого суб'єкта господарювання.
Ідеї визначного англійського економіста Адама Сміта про невтру-чання держави у товарне виробництво, що були домінуючими в епоху мануфактурної стадії розвитку, порушуються з 1833 р. в США. За-проваджується спеціальний Акт, який встановлює систему інспектування з метою не допустити зловживань при використовуванні дитячої та жіночої праці. Згодом запроваджуються антимонопольні закони, системи соціального страхування, екологічні законодавства, різні обмежувальні нормативи для ринкових операцій тощо. Все це свідчить про те, що ринкове саморегулювання доповнюється державним.
Сучасне товарне виробництво тільки-но виростає з попереднього і тому має багато спільного з ним (великомасштабність, масовість, розвиненість матеріальної сфери) і специфічні риси, що тільки починають формуватися. Це знаходить вияв у пріоритетних напрямах розвитку. Домінуючими стають електронна промисловість, обчислювальна техніка, програмне забезпечення, засоби телекомунікації, оптичні волокна, нові керамічні матеріали, банки даних, інформаційні послуги. Все більшого значення набувають галузі нематеріального виробництва і особливо духовної сфери, що спрямовані на розвиток людини, задоволення її інтелектуальних потреб.
Відповідні зміни визначаються переходом від енергетичної до інформаційної складової: тобто інформатика і телекомунікації лежать в основі технологічного розвитку. Це призводить до появи принципово нових секторів виробництва: біотехнології, космічної техніки, в основі яких лежать мікроелектронні компоненти. Визначальною стає інтелектуальна праця, а головним багатством - людина.
Відповідно до вимог громадянського суспільства зростає вплив державних та недержавних інституцій (церкви, політичних сил, рухів, профспілок) на економічний розвиток, його соціальне спрямування.
Висновки
Отже, можна зробити наступні висновки:
Умовами виникнення товарного виробництва є такі:
суспільний поділ праці та спеціалізація виробництва, які призводять до спеціалізації виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній виробничій діяльності. Це робить можливим і необхідним обмін між виробниками, що спеціалізуються на певному виробництві;
обмеженість сукупних виробничих ресурсів і матеріальних благ, що споживаються (їхня відносна рідкість). Поль Самуельсон у своїй "Економіці" (Львів, 1993) пише: "Питання: що, як і для кого виробляти - не становили б проблеми, якби ресурси не були обмежені. Якби можна було виробляти будь-який товар у необмеженій кількості, аби людські потреби були повністю задоволені, не мав би великого значення той факт, що один товар вироблений у надто великій кількості. Тоді не мало б значення і нераціональне поєднання праці й матеріалів. Оскільки кожен міг би мати всі блага у необхідній кількості, не мало б значення і те, як розподіляються товари і доходи між різними індивідумами і сім'ями.
До визначальних рис товарного виробництва також належать:
а) використання грошей як посередника обміну;
б) наявність конкуренції;
в) вільне ціноутворення;
г) стихійність розвитку як форма саморегулювання економіки. Товарна організація виробництва і адекватна їй форма зв'язків еволюціонують разом з розвитком продуктивних сил, суспільним поділом і кооперацією праці.
Просте товарне виробництво виникає після першого суспільного поділу праці (скотарство відокремлюється від землеробства).
Розвивається у зв'язку з другим і третім суспільним поділом праці ( ремесло відокремлюється від землеробства і скотарства; торгівля відок-ремлюється у самостійну сферу діяльності).
Капіталістичне товарне виробництво виникає в XVI ст. під впливом повсякденного запровадження у економічне життя науки і технології. Розвивається у зв'язку з: первинною механізацією праці (1770-1780 pp.); запровадженням парового двигуна, залізниці (1830-1890); широким використанням електротехнічного та важкого машинобудування (починаючи з кінця XIX ст. до цього часу).
Сучасне товарне виробництво виникає на рубежі 60-70-х років XX ст. у розвинених країнах (США, Канаді,західноєвропейських країнах, Японії) у зв'язку з переходом їх до постіндустріальної цивілізації. Розвивається під впливом сучасної науково-технічної революції, де визначальним стає нематеріальне (особливо духовне) виробництво.
Використана література
1. Курс економічної теорії. - К., 1999.
2. Основи економічної теорії: політекономічний акспект. / За ред. Г.Климка та ін. - К., 1997.
3. Самюельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. - К., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве