WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → 1. Поняття земельної ренти. Оренда. 2. Види земельної ренти. 3. Ціна землі - Контрольна робота

1. Поняття земельної ренти. Оренда. 2. Види земельної ренти. 3. Ціна землі - Контрольна робота

(Sz=(1000000*(1+30/100)2)/1800). Визначена під заставу площа ріллі повинна забезпечити повернення суми кредиту (з відсотками) в розмірі 1,69 млн. доларів. Чи реально це?
Фактично в 2000 р. сільгосптоваровиробниками було одержано всього 7,35 дол. прибутку з 1 га ріллі. Тоді термін повернення кредитів (без відсотків) складе 245 років (1690000/(7,35*939)). Якщо ж врахувати обов'язкову необхідність сплачувати відсотки за кредит, то за 245 років сума сплати боргу (з відсотками) за користування кредитом під заставу землі складе астрономічну суму - 136 з 32 нулями (1000000*(1+30/100)245). Навіть якби кожний наш гектар ріллі давав по 100 дол. прибутку (200 відсотків рентабельності при виробництві зернових і 250 - соняшнику), то термін повернення боргу (використовуючи 939 га ріллі під заставою) склав би 18 років (1690000/(100*939)), а сума сплати боргу - 200 млн. дол. (1000000*(1+30/100)18). При зменшенні позичкової ставки до 10 відсотків термін окупності кредитів не зміниться. Всього на-всього загальна площа під заставою зменшиться до 735 га ріллі, а борг за 245 років складатиме дещо нижчу, але також астрономічну суму - 97 з 20 нулями.
Якби оцінка землі були проведена за доходністю виробництва, яка є похідною від фактичного рівня споживання та експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, тоді загальна площа під заставою складала б 15,5 тис. га ріллі (Sz=(1000000*(1+30/100)2)/109). Ця площа ріллі при рівні фактичної прибутковості (7,35 дол. з 1 га) забезпечить повернення суми кредиту (з відсотками) в розмірі 1,69 млн. дол. за 14,8 років. Протягом цього терміну сума боргу за користування кредитом під заставу землі склала б 82,7 млн. дол. (1000000*(1+30/100)14,8). При умовному рівні прибутковості (100 дол. з 1 га) термін повернення кредиту становитиме всього 1,09 роки, а сума сплати боргу (з відсотками) - 2,25 млн. доларів.
Одна із ключових проблем аграрної реформи - створення ринку землі. Новий Земельний кодекс до 1 січня 2005 р. забороняє продаж земельних часток (паїв) та сільськогосподарських угідь призначених для товарного сільськогосподарського виробництва навіть співвітчизникам До 2005 р. створиться нормальнийземельний ринок з визначенням нормальної реальної ціни на землю (під словом реальність розуміється ціна на рівні 2-10 тис. дол. за 1 га ріллі) і тому загроза втрати землі селянами є безпідставною.
На наш погляд, ринкова ціна землі в 2005 р. залишиться на рівні реальної в 2000 р. (109 дол.) і не досягне вона розміру офіційної ціни (1800 дол. за га ріллі). Причина дуже проста - зростання ціни землі залежить від обсягів реалізації продукції та сукупних доходів населення. А оскільки щорічні максимальні темпи зростання валового внутрішнього продукту (а відповідно і сукупних доходів) у розвинутих країнах досягали лише 5 відсотків (у постійних цінах, тобто з поправкою на інфляцію), то підвищення рівня внутрішнього споживання продуктів харчування у нашій країні за 5 років може досягти 2,55 млрд. дол. (5*5*10,2/100) або збільшиться всього на 21 відсоток (2,55/12*100) по відношенню до всього обсягу реалізації (10,2 млрд. дол. - вартість продукції. Звідси ринкова ціна ріллі у 2005 р. складатиме всього 132 дол. США (109*121/100).
Як бачимо, для того, щоб підняти ціну землі в 2005 р. до бажаного рівня (1800 дол. за 1 га) залишається суттєво збільшити експорт продукції. Зразу ж відмітимо, що по мірі зростання обсягів експорту і підвищення дохідності агропромислового комплексу позичкова ставка буде зменшуватися (наприклад, до 10 відсотків), так як зростатиме конкуренція серед банків кредитувати дохідне сільське господарство з 100-відсоткою гарантією щодо вчасного повернення кредитних коштів.
Спробуємо визначити, при якому обсязі експорту ціна землі в Україні досягне 1800 дол. за 1 гектара ріллі. Для цього формулу ціни землі запишемо наступним чином: S*Vs = (Q - Q/R)/Р і перетворимо її в наступну: Q= (S*Vs*Р/100)/((R-1)/R),
де Q - обсяг реалізації (внутрішнє споживання+експорт), млрд. дол. США;
Vs - ціна 1 га ріллі (Vs=1,8 тис. дол.);
S - площа ріллі (S =33), млн. га;
R - коефіцієнт рентабельності виробництва (R=1,2);
P- річна позичкова ставка (P=10);
S*Vs - загальна вартість ріллі, млрд. дол.;
(Q - Q/R) - прибуток сільськогосподарських товаровиробників, млрд. доларів.
Звідси Q=(33*1,8*10/100)/((1,2-1)/1,2)=35,64 млрд. доларів, включаючи 14,55 млрд. дол. внутрішнього споживання (12+2,55). Прибуток склав би 5,94 млрд. дол. (35,64-35,64/1,2). Виходить, що для підняття ціни землі до 1800 дол. необхідно експорт збільшити до 21,1 млрд. дол. (35,64-14,55) або в 10,5 раза порівняно з 2001 роком.
Як бачимо, невтішними будуть починання з іпотеки землі, що базуються на бажаній, а не реальній ціні землі. Реальною буде застава землі за ціною в середньому 100-150 дол. за 1 га, а тому сума кредитів буде незначною.
Нам залишилося зробити те, що робили (і роблять) інші розвинуті країни: постійно працювати над проблемами визначення порівняльних переваг з іншими країнами-сусідами (потенційними імпортерами) щодо виробництва конкурентної продукції, їх потреб в продукції відповідної якості та асортименту і на їх основі - розробити стратегію експортної експансії АПК і проводити постійний моніторинг її виконання.
Зміни у дохідності населення (а відповідно рівнів споживання), їх уподобань, втрата або освоєння нових ринків збуту продукції весь час будуть призводити до змін дохідності підприємств, регіонів тощо, а відповідно як похідна буде коливатися і ціна землі. Тобто, повинна бути система відстеження за зміною визначених параметрів на продовольчих ринках і на їх основі проводити постійні перерахунки ціни землі за природно-кліматичними, технолого-економічними (витратами ресурсів залежно від комплексу нормоутворюючих чинників) та соціально-демографічними (щільність населення, структура за віком тощо) ознаками.
Використана література
1. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: ІЗМН, 1997. - 302 с.
2. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 528 с.
3. Борисов Е.В. Экономическая теория. - Москва: Юрайт, 1998. - 478
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 1995. - 471 с.
Loading...

 
 

Цікаве