WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Витрати виробництва - Реферат

Витрати виробництва - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Витрати виробництва"
План
1. СУТНІСТЬ І ВИДИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
2. ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
3. СЕРЕДНІ ВИТРАТИ
4. ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ
5. ОЦІНКА ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. СУТНІСТЬ І ВИДИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
У процесі виробництва здійснюються витрати живої та уречевленої праці. Слід розрізняти витрати суспільства і витрати підприємства.
Сукупність матеріальних витрат уречевленої та живої праці, що показує вартість виробництва того чи іншого продукту для суспільства, становить витрати суспільства
Витрати суспільства визначають за формулою:
Вс = ЗВ + ЗЛ + П,
де 3В - спожиті засоби виробництва; ЗП- заробітна плата і винагорода підприємців; П - прибуток.
Сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства, є витрати підприємства
Витрати підприємства можна обчислити так:
Вп = 3В + ЗП.
Витрати суспільства виступають у формі вартості продукції, а витрати підприємства - собівартості продукції.
Витрати виробництва можна розглядати як зовнішні та внутрішні.
Зовнішні витрати - це плата за ресурси постачальникам, які не належать до власників цього підприємства. Це, по суті, грошові видатки підприємства на придбання машин, верстатів, устаткування, сировини, матеріалів, виплату заробітної плати працівникам тощо. Фірма виплачує ці гроші зовнішнім по відношенню до неї господарським суб'єктам. Зовнішні витрати іноді називають бухгалтерськими.
Кожне підприємство може використовувати також певні ресурси, що належать йому самому. Наприклад, сільськогосподарські підприємства відгодовують худобу власними кормами - зерном, сіном, буряками, картоплею тощо.
Витрати на власні ресурси - це внутрішні витрати.
Розрізняють також постійні та змінні витрати виробництва.
Постійні витрати містять видатки на утримання управлінського персоналу, страхування, охорону підприємства. Ці видатки залишаються незмінними незалежно від того, скільки продукції виготовляє підприємство. Вони оплачуються навіть тоді, коли продукція не ви-робляється.
Змінні витрати охоплюють видатки на заробітну плату, сировину, електроенергію, напівфабрикати, амортизаційні відрахування. Вони зростають зі збільшенням обсягів випуску продукції. При відсутності продукції ці витрати не оплачуються.
Економічні витрати виробництва - це вартість усіх чинників виробництва, незалежно від того, купуються вони на ринку чи є власністю фірми.
Витрати виробництва мають оцінюватися з точки зору альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати. Будь-який підприємець, обираючи сферу вкладення свого капіталу, порівнює альтернативні варіанти з позиції очікуваної вигоди і обирає найефективніші. Вирішивши, наприклад, вкласти капітал у виробництво пральних машин, він, по суті, відмовляється від одержання доходу в сільському господарстві або у страховій справі. Згідно з економічною теорією цей альтернативний доход має входити до витрат власника капіталу.
2. ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
У теорії витрат виробництва особливе значення має поняття граничних витрат.
Граничні витрати - це приріст витрат у результаті 1 виробництва однієї додаткової одиниці продукції.
Оскільки постійні витрати не змінюються із зміною обсягу продукції ОБ підприємства, граничні витрати залежать від зростання лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції. Цю залежність відбиває така формула:
де ГВ - граничні витрати; ДЗВ - зростання змінних витрат вироб-ництва; ДОВ - випуск додаткової одиниці продукції.
Граничні витрати показують, скільки коштує для фірми збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю, їх можна обчислити, виходячи як із змінних, так і з загальних витрат. Загальні витрати відрізняються від змінних тільки постійними витратами, які залишаються сталими, коли обсяг випуску продукції змінюється.
3. СЕРЕДНІ ВИТРАТИ
Середні витрати (СВ) - це витрати на одиницю випуску продукції. Є три види середніх витрат: середні постійні, середні змінні та середні валові (загальні) витрати.
Середні постійні витрати (СПВ) являють собою постійні витрати, поділені на обсяг випуску продукції (ПВОБ). ;
Оскільки постійні витрати не змінюються, середні постійні витрат ти знижуються зі збільшенням обсягу випуску продукції.
Середні змінні витрати (СЗВ) - це змінні витрати, поділені на обсяг випуску продукції (ЗВОВ).
Середні загальні витрати (СЗВ) розраховують діленням валових витрат на обсяг випуску продукції (ВВОВ).
У цілому середні витрати - це витрати на виробництво одиниці продукції. Порівнюючи середні валові витрати з ціною продукції, можна визначити, чи прибуткове виробництво.
4. ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ
Витрати виробництва пов'язані з дією закону спадної віддачі. Іноді його називають законом спадного граничного продукту. У чому сутність цього закону?
Процесом-причиною закону є необхідність збільшення витрат для ржання нового продукту. Зростання потреб зумовлює необхідність збільшення виробництва продукту. Однак одного бажання для цього по. Потрібні витрати живої та уречевленої праці. Проте збільшен-витрат наштовхується на граничний продукт. Ця суперечність є зцесом спадної віддачі. Справа тут в тому, що починаючи з певного моменту, послідовне приєднання кожної наступної одиниці змінного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного, фіксованого ресурсу |(наприклад, капіталу або землі) дає спадний додатковий, або граничний продукт в розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Іншими словами, якщо кількість робітників, що обслуговує це Іустаткування, збільшуватиметься, то зростання обсягу виробництва Іпоступово уповільниться пропорційно до кількості нових робітників. Закон спадної віддачі грунтується на припущенні, що усі оди-І.ниці змінних ресурсів якісно однорідні. Граничний продукт почи-Іває зменшуватись не тому, що найняті пізніше працівники менш кваліфіковані, а тому, що за незмінної величини наявних капітальних Іфондів зайнято більше працівників. Витрати розглядаються до певного виду змінних ресурсів при незмінності інших ресурсів.
Отже, вкладання певного ресурсу має певну обмеженість віддачі цього рівня науково-технічного прогресу.
Кількісне вираження закону спадної віддачі можна показати за |допомогою умовної таблиці. В ній зроблено припущення, що кількість праці змінюється, і кількість землі є постійною (табл.).
Таблиця
Зміни додаткової продукції та граничного продукту
Кількість праці
Обсяг виробленого продукту Додаткова продукція як результат збільшення кількості праці
Граничний продукт
2
400
400
-
4
600
200
100
6
640
40
20
8
660
20
10
10
670
10
5
З табл. видно, що зростання кількості праці кожного разу має однаковий розмір (на 2 одиниці). Однак воно супроводжується змен-шенням граничного продукту.
Длявиробника дія закону спадної віддачі має велике практичне значення. Він мусить знати приріст витрат у результаті виробництва однієї одиниці додаткової продукції. Якщо приріст витрат на одиницю продукції на певній ділянці перевищує приріст на іншій ділянці, витрати слід спрямовувати на ту ділянку, де віддача більша.
Падіння віддачі витрат певного ресурсу свідчить про необхідність вивчення і врахування виробничих чинників, які можуть припинити спадну віддачу. Одним з них є науково-технічний прогрес.
5. ОЦІНКА ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
Зниження ціни має певну мінімальну межу - покриття витрат з виробництва, розподілу і збуту, включаючи справедливу норму прибутку. Якщо підприємство за допомогою ціни не покриває витрат виробництва, то воно через певний час зазнає банкрутства.
У зв'язку з цим потрібна правильна оцінка усіх витрат виробництва.
Витрати виробництва як елемент ціни тісно пов'язані з функ-ціонально-вартісиим аналізом. Для того щоб успішно використовувати ціну як важіль конкурентної боротьби, виробник повинен весь час шукати шляхи до зниження витрат виробництва. А для цього слід дуже ретельно вивчити всі комплектуючі деталі з метою можливості їхньої конструктивної переробки, стандартизації, використання дешевших технологій. Виявляють деталі та вузли, строк служби яких перевищує строк служби товару в цілому. Це дає можливість організувати виробництво деталей і вузлів з меншими витратами або збільшити строк придатності товару в цілому.
Функціонально-вартісний аналіз дає змогу значно знизити витрати виробництва. А якщо індивідуальна вартість менша, ніж ринкова (суспільно необхідна), то виробник, реалізуючи товари за ринковими цінами, одержує надлишковий прибуток, який дає йому значні переваги перед конкурентами.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. - Новосибирск: Изд-во ЮКЭА, 1998. - 528 с.
2. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: ІЗМН, 1997. - 302 с.
3. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 528 с.
4. Борисов Е.В. Экономическая теория. - Москва: Юрайт, 1998. - 478
5. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 1995. - 471 с.
6. Голиков А.Н. Сборник задач по экономической теории. - Киров: АСА, 1997. - 264 с.
7. Грязнова А.Г. Экономическая теория национальной экономики и мирового хозяйства. - Москва: ЮНИТИ, 1998. - 326 с.
8. Гукасьян Г.М., Бородина Т.С. Экономическая теория. - Москва: ИНФРА-М, 1999. - 151 с.
9. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - Київ: Основи, 1994. - 336 с.
10. Добрынина А.И. Экономическая теория. - Санкт-Петербург: 1999. - 544 с.
11. Журавлева Г.П. Теоретическая экономика. - Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 485 с.
12. Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії ( Вправи для студентів). - Київ: "Знання", КОО, 1998. - 117 с.
13. Зубко Н.М. Экономическая теория. - Минск: НТЦ АПИ, 1998. - 311 с.
14. Каленюк І.С., Шегда А.В. Тести та контрольні запитання до курсу "Основи економічної теорії". - Київ: "Знання", 1997. - 64 с.
15. Камаев В.Д. Экономическая теория. - Москва: ИМПЭ, 1998. - 640
Loading...

 
 

Цікаве