WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу Приморського регіону - Курсова робота

Перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу Приморського регіону - Курсова робота

вживання заходів, що сприяють оздоровленню й охороні екосистеми Чорного моря і раціональному використанню його ресурсів.
15. Варто всіляко підтримувати співробітництво всіх країн Чорноморського басейну, і, зокрема, країн Чорноморського узбережжя і басейну ріки Дунай.
16. Варто заохочувати залучення посередників при здійсненні Стратегічного плану дій, наприклад, при визначенні прав користувача і прав власності.
17. Доступ до інформації і залучення громадськості повинні забезпечуватися за допомогою поширення інформації про роботу, що проробляється по оздоровленню й охороні Чорного моря, а також за рахунок визнання і використання права громадськості, включаючи і посередників, на долі в прийнятті рішень і реалізації дійсного Стратегічного плану дій.
На конференції в Стамбулі були прийняті кілька основних напрямків, по яких здійснюється природоохоронна діяльність і екомоніторинг навколишнього середовища.
Такими напрямками є:
А. Боротьба з забрудненнями.
При цьому розглядаються такі пункти, як "наземні джерела забруднення", "ріки", "атмосферне забруднення"; проводитися контроль над крапковими джерелами забруднення, вивчаються обсяги забруднень, що надходять від плавзасобів і в результаті звалення сміття. Крім того, розглянуті питання Трансграничного переміщення небезпечних відходів, оцінки і моніторингу забруднюючих речовин.
Б. Керування живими ресурсами
У цьому блоці розглядаються питання промислової експлуатації ресурсів, охорони біологічноїрозмаїтості, охорони місць проживання і ландшафту, оцінки рівнів впливу на навколишнє середовище й об'єднане керування прибережною зоною. Крім цього, окремим пунктом виділене питання розвитку стійкої аквакульрури і туризму. Зокрема, там пропонується "розвивати екологічний туризм за допомогою, крім інших способів, здійснення конкретних експериментальних проектів у державах узбережжя Чорного моря... Індустрія туризму винна плануватися більш раціонально, і враховувати розуміння, що стосуються водопостачання, якості очищення пляжних вод від стоків, використання природних ресурсів і розвитку курортів при представленні відповідних проектів. Від цього підходу виграє й індустрія туризму, і навколишнє середовище. Крім цього, проекти, зв'язані з розвитком туризму, повинні проходити експертизу на предмет можливих впливів на навколишнє середовище"
Таким чином, стратегічний план дій по Чорному морю, що був підготовлений під егідою BSEP (Black Sea Ecological Program) містить у собі наступні основні пропозиції у відношенні КУПЗ (Комплексне керування прибережною зоною):
" Регіональне співробітництво: розробка регіональної стратегії КУПЗ по Чорному морю з метою встановлення загальних цілей КУПЗ, підходів і діяльності, зміцнення Центра активності КУПЗ і цільових проектів, узгодження планів землекористування і введення загальної зональної класифікації правил.
" Планування: зміцнення національних міжгалузевих комітетів; розробка національної стратегії КУПЗ відповідно до регіональної стратегії; розробка модельних проектів КУПЗ у кожній країні; подальша розробка законодавства і правил КУПЗ на основі обміну досвідом між чорноморськими країнами.
" Обстеження ерозії прибережної зони: пілотні дослідження і показові проекти по впровадженню сучасних методів і підходів до охорони прибережної зони в Чорноморському регіоні.
" Регіональний план на випадок надзвичайних обставин: забезпечення належної охорони навколишнього середовища шляхом складання регіонального плану на випадок надзвичайних обставин відповідно до вимог Міжнародної морської організації і міжнародних угод.
" Доля громадськості: підвищення ролі громадськості в процесі прийняття рішень, для того щоб забезпечити схвалення громадськістю національної стратегії КУПЗ, місцевих міських планів і планів землекористування.
- Проблема залучення інвестицій у туристично-рекреаційну індустрію регіону
У даний година назріла необхідність у лібералізації зовнішньоекономічної діяльності і до початку активної політики по інтеграції України в європейське співтовариство. У сфері туризму і рекреації це повинно означати створення сприятливих розумів для іноземних і внутрішніх інвесторів. У даний година інвестиційний клімат в Україні більшістю зацікавлених осіб оцінюється як несприятливий. Для зміни його статусу на сприятливий необхідні зміни з боку державних органів. Основними змінами повинні статі тверді гарантії схоронності інвестицій. Так, найбільш розповсюдженим є думка про ті, що інвесторам не потрібні навіть спеціальні пільги, ал необхідна тверда впевненість у тім, що їхні гроші запозбавлятися їх грошима. У цьому відношенні Україна поки ще не може заявляти про свої тверді гарантії.
Однак у відношенні пільг для іноземних інвесторів недавно були зроблені істотні зміни. Закон "Про внесення змін у деякі законі України з метою стимулювання інвестиційної діяльності", прийнятий парламентом 15 липня з'явився як альтернативний двом законопроектам Президента, аналогічним його ж Указам. Від як виглядає думка Андрія Серветника, старшого фахівця податково-юридичного відділу ТОВ "Артур Андерсен".
- Цілком логічним виглядає зміна Закону про оподаткування прибутку підприємств (п. 7.8.5. ст.7, пп.13.2 і п.п.13.7 ст.13 даного Закону), унаслідок чого:
" Прямо й однозначно зазначено, що податок на дивіденди, установлень підпунктом 7.8.2, не застосовується при виплаті дивідендів нерезидентам, що обкладаються податком у порядку, визначеному п.13.7. ст.13 Закону;
" Дивіденди виключені з переліку доходів, що підлягають податку на репатріацію по ставці 15% (п.13.2 ст.134);
" Ставка податку на суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді дивідендів, обкладаються податком по ставці 15% (у попередній редакції - 30%), якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод.
Досить революційна зміна частини 1 підпункту 3.2.8. Важко переоцінити значення доповнень до розглянутого пункту, відповідно до якого передача внеску в статутний фонд не підлягає обкладанню ПДВ, "у тому числі при ввозі основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) чи їхньому вивозі за межі митної території України". А виходить, є надія на ті, що в даному питанні нарешті-ті з'явилася визначеність, що означає рішення проблеми на користь іноземних інвесторів.
У цілому, розглянутий Закон можна оцінити як досить прогресивний, тому що його положення значно послабляють податковий тиск на іноземних інвесторів, а також вносять ясність (сподіваємося - остаточну) у багато спірних питань оподатковування.
Також одним із пріоритетних напрямків у залученні іноземних інвестицій у туризм в Україні може статі формування вільних зон рекреаційного
Loading...

 
 

Цікаве