WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Фірма як суб’єкт господарювання - Реферат

Фірма як суб’єкт господарювання - Реферат

Фірма як суб'єкт господарювання

План

1.1. Цілі і напрями діяльності.

1.2. Класифікація фірм.

1.3. Ринкове середовище діяльності фірм.

Цілі і напрями діяльності

Фірмою називається економічно самостійна одиниця, яка створюється для виготовлення продукції або виконання робіт і надання платних послуг.

Під фірмами ще розуміють підприємства, які здійснюють господарську діяльність у різних галузях промисловості з метою отримання кінцевого фінансового результату – прибутку.

Кожна фірма має своє найменування, під яким вона значиться у державному реєстрі своєї країни. Назва містить ім'я та прізвище одного чи декількох власників і відображає характер діяльності та статус фірми.

Фірма має відмінності від таких об'єктів господарювання, як підприємство, завод або фабрика.

Відмінності:

у формі господарювання;

відрізняється статусом;

кожна фірма має свій фірмовий знак або марку, яка використовується для ідентифікації товарів чи послуг продавця та їх відмінності від продукції (послуг) конкурентів на ринку.

Спільне:

юридичні особи;

самостійний баланс;

розрахунковий рахунок;

власна печатка;

закінчена система обміну і звітності.

Кожна фірма має головну мету, тобто чітко окреслену причину її існування (місію).

Головною місією у багатьох фірм є виробництво продукції або надання послуг для задоволення потреб ринку та отримання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

У кожній фірмі на основі цієї загальної місії формуються фірмові цілі.

Загальнофірмові цілі повинні бути:

орієнтовані у часі;

досяжні;

конкретні;

вимірювальні.

Усі цілі фірми мають бути чітко сформульовані для кожного виду її діяльності, тому що місія фірми має багато цілей.

Серед напрямів діяльності фірми розрізняють виробничу, маркетингову, комерційну, економічну, соціальну тощо.

1.2. Класифікація фірм

У країнах з розвиненою ринковою економікою існують мільйони різних типів і видів фірм, які відображають різні форми і напрями залучення та використання капіталу.

Усі фірми класифікуються за рядом ознак:

вид господарської діяльності;

форма власності;

з точки зору галузевої сфери;

з точки зору територіально-національних масштабів діяльності;

за кількісними критеріями.

Найважливішою із зазначених ознак є організаційно-правова.

Ознаки класифікації фірм

1) За видом господарської діяльності:

виробничі;

торговельні;

інноваційні;

фірми, які спеціалізуються в галузі зв'язку та транспорту;

інжинірингові;

банківські і фінансово-інвестиційні та ін.

2) За галузевою сферою діяльності:

моногалузеві;

диверсифікаційні;

багатогалузеві, які включають у свою діяльність фінансові операції.

3) За територіально-національними масштабами діяльності:

національні;

транснаціональні.

4) Кількісний критерій:

великі;

середні;

дрібні.

5) За організаційною формою:

приватна власність;

партнерство;

акціонерні товариства або корпорації.

6) За напрямом діяльності:

багатопрофільні;

галузеві і міжгалузеві;

техніко-інноваційні.

1.3. Ринкове середовище діяльності фірм

Керівник фірми повинен володіти теорією організації, де кожна фірма розглядається як єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків і взаємозалежності.

Це повинно бути ключем для успіху при прийнятті та реалізації будь-яких рішень, тобто необхідно користуватися комплексним і системним підходом. Системний підхід дає можливість побачити фірму як цілісну систему, де пов'язані всі її складові частини у зв'язку із зовнішнім середовищем.

Система – це цілісна складова із взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого.

Системи поділяються на закриті та відкриті.

Закрита система має суворо обмежені межі. Вона не залежить від зовнішнього середовища. Прикладом може бути годинник.

Відкрита система функціонує у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем. Енергія, інформація, матеріали – це об'єкти обміну в зовнішньому середовищі, і тому схема функціонування фірми нагадує "відкриту систему", яка має три частини: вхід, перетворення, вихід.

На вході фірма отримує від зовнішнього середовища сировину, матеріали, інформацію, людські ресурси та інше. Ці компоненти називають вхідними.

У процесі перетворення фірма обробляє ці входи, перетворюючи в продукцію або послуги. Отримана продукція і послуги є вихідними даної фірми, які вона виносить у зовнішнє середовище.

Якщо механізм функціонування фірми ефективний, то в ході процесу перетворення створюється додаткова вартість. У результаті з'являються додаткові виходи, такі, як прибуток, збільшення ринку, збільшення продажу, реалізація соціальної відповідальності, зростання організації, задоволення працюючих тощо.

Отже, всі організації (фірми, підприємства) є відкритими системами, і життєдіяльність будь-якої з них залежить від зовнішнього середовища. Для того, щоб продовжити своє функціонування, кожна відкрита система пристосовується до змін у зовнішньому середовищі.

У сучасних умовах особливо актуальним є те, що фірма повинна ефективно реагувати і пристосовуватись до змін зовнішнього середовища.

Якщо недооцінювати зовнішні умови, то це може призвести до невдалого бізнесу. Тому будь-яка фірма залежить від впливу певних факторів, які в сукупності створюють зовнішнє середовище для її діяльності.

Зовнішнє середовище фірми складається з різних факторів. Вони можуть бути прямими і непрямими.

До прямих факторів належать фактори, які впливають на фірму безпосередньо і швидко, а до непрямих – фактори, які впливають опосередковано.

Поняття і характеристика зовнішнього середовища фірми

Будь-яка підприємницька структура (фірма), незалежно від того, яку сферу охоплює її діяльність, не може бути ізольована від впливу сторонніх факторів, які разом і утворять зовнішнє середовище її діяльності.

Зовнішнє середовище фірми може бути визначене як безліч сил і суб'єктів, що безпосередньо або опосередковано впливають на функціонування фірми і діють за її межами.

Фактори, які швидко і безпосередньо впливають на фірму, належать до середовища прямої дії, усі інші, які впливають опосередковано, – до середовища непрямої дії.

Розглянемо основні характеристики факторів зовнішнього середовища. Незалежно від того, до якого рівня належить той або інший фактор зовнішнього середовища, можна виділити чотири основні характеристики:

взаємопов'язаність;

складність;

рухливість;

невизначеність.

Взаємопов'язаність факторів зовнішнього середовища – це рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші.

Під складністю зовнішнього середовища розуміється число факторів, які можуть істотно впливати на господарську діяльність фірми і на які фірма зобов'язана реагувати.

Рухливість зовнішнього середовища – це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні фірми.

Невизначеність зовнішнього середовища є функцією кількості інформації, якою володіє підприємство з приводу конкретного фактора, а також функцією впевненості в ній.

Оскільки бізнес поширюється, потрібно усе більше інформації, але впевненість у її точності знижується. Чим менш визначене зовнішнє середовище, тим важче приймати ефективні рішення.

Особливості впливу макро- і мікросередовища на підприємницьку діяльність фірми

Мікросередовище фірми

Внутрішнє середовище (мікросередовище) фірми, у якому приймаються конкретні рішення щодо ведення бізнесу, інтерпретується як універсальне незалежно від форми організації, в якій об'єднані всі функціональні середовища всередині виробничої системи.

Всередині фірми середовище представлене функціональними областями, спільними для всіх типів фірм.

Мікросередовище фірми інтерпретується як спектр функціональних структур; виробляє рішення щодо діяльності фірми в умовах впливу на неї ззовні основних сил:

постачальників;

конкурентів;

споживачів;

Внутрішнє середовище складається з різних компонентів. Незалежно від розміру фірми, функціональні області є універсальними для всіх виробничих систем.

Loading...

 
 

Цікаве