WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Оцінка та напрями підвищення результативності функціонування різних типів фірм - Реферат

Оцінка та напрями підвищення результативності функціонування різних типів фірм - Реферат

Контролінг є системою інформації, яка сприяє забезпеченню тривалого існування підприємства та спрямована на майбутнє.

Зміст контролінгу як науки пов'язаний з управлінням і регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого використовується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи фірми.

Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількості витраченого часу на виробництво продукції, експлуатацію машин і управління та інших показників, які характеризують рівень використання виробничих потужностей і ресурсів усіх видів.

Функції контролінгу досить різноманітні і включають такі основні напрями:

нормування витрат;

розробку заходів щодо покращання роботи на підставі інформації про відхилення від норм;

прогнозування ціноутворення;

аналіз тенденцій розвитку підприємства;

передбачення господарської і комерційної діяльності залежно від зміни умов роботи;

координацію мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети фірми;

відстеження фінансового стану фірми.

Контролінг виконує функцію внутрішнього контролю у фірмі, визначає економічність роботи її окремих структурних підрозділів, здійснює сервісне обслуговування апарату управління, забезпечує інформацією, необхідною для прийняття рішень. Якщо контроль є однією з функцій управління, то контролінг є концепцією ефективного управління фірмою та забезпечення її тривалого існування в умовах конкуренції.

Служба контролінгу аналізує звітність (внутрішню і зовнішню), економічні показники використання ресурсів, визначає напрями майбутнього розвитку фірми.

Концепцію контролінгу можна представити за допомогою схеми, яка зображена на рис.8.1.

Рис. 8.1. Концепція контролінгу

Основними завданнями контролінгу є:

ліквідація "вузьких місць", які визначаться на основі даних планування, обліку (інформації), аналізу, контролю і використання методів оперативного та стратегічного менеджменту;

орієнтація на отримання результату, для чого створюється система планування, збору інформації про використання ресурсів, аналізу та прийняття управлінських рішень.

Щоб система контролінгу могла виконати свої завдання, необхідно розробити концепцію управління господарською і фінансовою діяльністю, яка включає три основні блоки.

1) Визначення цілей фірми – ідеальної мети, реальних цілей, стратегії розвитку. Ідеальна мета визначається філософією бізнесу та культурою фірми. Вона може бути сформульована лише добре підібраним корпусом висококваліфікованих, економічно грамотних менеджерів. Реальні цілі визначаються прийомами найбільш раціонального використання ресурсів, формуванням портфеля замовлень, визначенням ринку та мотивів покупок тощо.

Стратегічне планування передбачає розробку мети та шляхів її досягнення на період від 5 до 10 років.

2) Управління цілями вимагає розробки показників-індикаторів, які забезпечують пошук "вузьких місць", визначення результатів діяльності не лише фірми, але й структурних підрозділів, формування собівартості, ефективність використання основних засобів, матеріальних ресурсів, персоналу, ефективність процесів постачання, виробництва, збуту, маркетингу, науково-дослідної роботи тощо.

3) Досягнення цілей фірми характеризує продуктивність, платоспроможність, ділову активність, рентабельність, ліквідність, інноваційну діяльність фірми. Особлива роль у досягненні результатів належить системі планування, обліку та аналізу показників фінансової діяльності, яка забезпечує існування та розвиток фірми.

Об'єктами контролінгу виступають:

ресурси фірми (матеріальні, засоби фірми, персонал, інформаційні);

господарські процеси (інвестиційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідні та експериментальні роботи);

фінансова діяльність фірми;

показники ефективності роботи фірми.

За кожною з груп об'єктів контролінгу визначаються конкретні об'єкти з визначенням системи показників, щодо яких планується, обліковується, аналізується та контролюється певний аспект функціонування фірми.

8.2.2. Підконтрольні показники

Система контролінгу вимагає розробки переліку показників планування, обліку, статистики та аналізу щодо основних об'єктів спостереження.

Показники використання засобів праці та інвестицій

Засоби праці є одним із факторів виробництва, що забезпечують механізацію та автоматизацію трудових процесів і сприяють підвищенню продуктивності праці. З метою визначення ефективності використання засобів праці необхідно отримати принаймні раз на місяць наступні показники.

1. Вартість основних засобів:

а) за місцем експлуатації;

б) за матеріально-відповідальними особами.

2. Надходження за видами і групами.

3. Вибуття за видами і групами.

4. Внутрішнє переміщення основних засобів

5. Амортизаційний фонд і його зміни.

6. Знос за видами і групами, місцем експлуатації засобів.

7. Витрати на ремонти (капітальний, поточний).

8. Структура основних засобів та її динаміка.

9. Віковий склад обладнання.

10. Середній вік обладнання.

11. Коефіцієнти вибуття, надходження, оновлення, зносу, придатності.

12. Фондовіддача (загальної і активної частини)

13. Коефіцієнт використання устаткування.

14. Відпрацьований час устаткування.

15. Техніко-економічні показники окремих груп устаткування.

16. Інші показники.

За допомогою цих показників та їх співставлення з іншими можна відстежувати тенденції, що характеризують динаміку основних засобів.

Для стратегічного контролінгу важливе значення має прийняття рішень щодо інвестування коштів. Ці рішення залежать від факторів двох видів:

1) необхідності капітальних вкладень (можливості виробництва не задовольняють існуючий чи ймовірний попит, застаріле устаткування, необхідність збільшення обсягу виробництва);

2) інвестиційних можливостей (необхідність мати кошти для фінансування; за їх відсутності існує ризик ускладнень у майбутньому через несвоєчасну заміну існуючого устаткування, а в разі отримання позик – потрапити у залежність від кредиторів).

Політика капітальних вкладень має стратегічний характер і включає певний ризик, що зростає через їх необоротність.

Ефективність інвестицій визначається такими показниками:

період окупності – період, необхідний для того, щоб сума сподіваних доходів зрівнялась із сумою інвестованих коштів, або за скільки років і місяців підприємство може окупити початкові інвестиції);

чиста теперішня вартість;

внутрішня ставка рентабельності.

Показники використання запасів

Основним завданням управління запасами є оптимізація сукупних матеріальних ресурсів, яка дозволяє обґрунтувати плановий розмір потреб у них, площу складського господдарства, кількість вантажно-розвантажувальних механізмів, вартість доставки матеріалів у робочу зону, трудові та фінансові ресурси.

Оптимізація запасів включає регламентацію періодичності надходження матеріалів, розміру партії, отримання матеріалів за графіком, забезпечення мінімуму витрат на доставку та зберігання.

Управління запасами повинно здійснюватись як виробничими, так і фінансовими службами спільно з відділом матеріально-технічного постачання. Виробничі служби визначають перелік матеріалів, що застосовуються, їх кількість, якість, коефіцієнт використання, норми витрат. Фінансові ж служби – максимальний розмір коштів, що необхідні для придбання матеріальних ресурсів, нормативи засобів за кожною групою матеріальних цінностей, визначають величину нормованих оборотних засобів. Відділ матеріально-технічного постачання повинен здійснювати оперативний контроль за наявністю матеріальних ресурсів на будь-яку дату для підтримки запасів у певних межах.

Показники використання матеріальних ресурсів

Використання матеріальних ресурсів (матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, води, енергетичних ресурсів, відходів виробництва) повинно перебувати під постійним контролем, що пояснюється їх високою питомою вагою у собівартості продукції (від 60 % до 90 % усіх витрат на виробництво), а тому основним резервом зниження витрат є зниження матеріалоємності.

Контролінг повинен забезпечити для управління систему показників використання матеріальних ресурсів (рис. 8.2).

Рис 8.2. Основні показники використання матеріальних ресурсів

Значна кількість показників використання матеріальних ресурсів пояснюється різноманітністю об'єктів обліку та необхідністю комплексного аналізу на всіх стадіях їх зберігання та споживання.

Одним із найважливіших завдань контролінгу матеріальних ресурсів є відстеження показників ефективного використання матеріалів. Динаміка зниження спожитих ресурсів на одиницю продукції характеризує успіх чи невдачі в управлінні матеріалоємністю.

Показники використання персоналу та витрат на його утримання

Кількість різних показників коливається від 80 до 170 залежно від розміру підприємства.

Показниками контролінгу можуть бути:

1) фонд оплати праці (за видами та формами, категоріями персоналу та ін.);

2) відпрацьований час та витрати робочого часу (разом за підприємством, у розрізі структурних одиниць чи за видами продукції);

3) продуктивність праці (на одного працюючого, одного робітника в грошовому виразі і за відпрацьованим часом);

Loading...

 
 

Цікаве